Які будівлі в Україні є найстарішими: що відомо про їхню історію
Які будівлі в Україні є найстарішими: що відомо про їхню історію

Які будівлі в Україні є найстарішими: що відомо про їхню історію

Детальніше про історію Софійського та Спасо-Преображенського соборів, а також дерев'яної церкви з Волині розповідає 24 Канал.

Що відомо про історію Софійського собору?

Відповідно до інформації на сайті електронної бібліотеки Інституту історії України Національної академії наук України, Софійський собор у Києві – одна з найдавніших і найкраще збережених пам'яток архітектури Київської Русі, поряд зі Спаським собором у Чернігові.

Присвячений Премудрості Божій, собор зведено за князювання Ярослава Мудрого в межах масштабної розбудови Києва як митрополичий храм. Точна дата будівництва невідома. У "Повісті минулих літ" під 1037 роком згадується заснування собору – дослідники трактують це або як початок, або як завершення будівництва.

Первісно собор був п'ятинефним (розділений п'ятьма витягнутими в довжину приміщеннями, відокремленими колонами або стовпами), зі східними апсидами (виступами будівлі, здебільшого півкруглими у плані, перекритими півкуполом або замкнутим напівсклепінням). Споруда оточена двома галереями: внутрішня – двоповерхова, зовнішня – з аркбутанами. Центральну частину накривали 13 куполів, інші приміщення – півциркульні склепіння. Дах був свинцевим.

Інтер'єр організовано навколо простору під головним куполом (висота – 29 метрів). Із західного боку були хори з двома сходовими баштами. Собор збудований із плінфи й каменю, тиньковані фасади прикрашено нішами, інтер'єри – мозаїками та фресками.

Мозаїки займали приблизно 640 квадратних метрів (збереглося 260 квадратних метрів). Центральне зображення – Христос-Пантократор. У парусах – євангелісти (збережено Марка та фрагменти ще двох), апостоли (частково Павло), архангели (один), 40 мучеників Севастійських (вціліло 15). На стовпах – "Благовіщення", в апсиді – велика Оранта (6 метрів), нижче – сцени "Євхаристії" та "Святительського чину".

Софійський собор ззовні
Софійський собор ззовні / Фото Depositphotos

Фрески охоплювали близько 3 000 квадратних метрів: біблійні сцени, святі, а також світські сюжети – портрет родини Ярослава Мудрого, сцени з імператорського двору (іподром, актори, музиканти), розміщені у баштах.

Після монголо-татарської навали Софійський собор залишався митрополичим храмом, але через занепад і відсутність митрополитів у Києві з 1300 року його стан погіршився. У 1596 році, після Берестейської унії, собор перейшов до унійної церкви.

У 1633 році митрополит Петро Могила повернув храм православним, заснував монастир і почав відбудову: звів іконостас і вівтарі у галереях. Вигляд собору відомий із малюнків і описів того часу.

Найбільша перебудова відбулась у 1688 – 1695 роках за участі царів і гетьмана Мазепи. Після пожежі 1697 року відновили західну частину, старі мозаїки та фрески забілили. Згодом створили новий бароковий живопис, а тоді звели триярусний іконостас (зберігся нижній ярус). У 1843 – 1853 роках, після відкриття фресок, розпочали реставрацію. Їх дослідили, але згодом замалювали олійною фарбою – за схваленням імператора Миколи І.

Софійський собор всерединіСофійський собор всередині / Фото Depositphotos

Сучасного вигляду Софійський собор набув у 1882 – 1889 роках під керівництвом Володимира Ніколаєва.

З 11 до 19 століття собор слугував усипальницею. У північній галереї розміщено саркофаг Ярослава Мудрого. Також тут були поховані ще чотири князі з його роду й київські митрополити.

У жовтні 1921 року в соборі проголосили створення Української автокефальної православної церкви. Після її ліквідації та припинення богослужінь там заснували архітектурно-історичний заповідник.

Що відомо про Спасо-Преображенський собор у Чернігові?

Спаський собор у Чернігові (Спасо-Преображенський), як пишуть на сайті електронної бібліотеки, один із найдавніших збережених мурованих храмів Київської Русі, поруч із Софійським собором у Києві.

Закладений у центрі чернігівського дитинця князем Мстиславом Володимировичем. На час його смерті (1036 рік) стіни храму сягали 4 метрів. Спорудження завершили до середини 11 століття. З моменту заснування Чернігівської єпархії до 1919 року собор був кафедральним храмом. У ньому поховали князів (зокрема Мстислава, Святослава Ярославича, Ігоря Ольговича) та церковних діячів (митрополита Константина I, Лазаря Барановича тощо).

Спасо-Преображенський собор у Чернігові
Спасо-Преображенський собор у Чернігові ззовні / Фото "Чернігів стародавній"

Храм майже повністю зберігся. Це тринефний, триапсидний, чотиристовпний хрещато-баневий собор із нартексом і п'ятьма банями. Храм змурували з каменю та плінфи. У декорі використано овруцький рожевий шифер (карнизи, парапети) і білий візантійський мармур (колони). Підлога була шиферною з мозаїчною інкрустацією. Фасади прикрашені напівколонками, нішами та цегляними орнаментами. З фресок 11 століття збереглися лише фрагменти.

З прибудов уціліла лише кругла сходова башта з півночі, що веде на хори. Інші (двоповерховий храм, дві каплиці, притвор) відомі з археологічних розкопок.

Собор продовжував функціонувати після монголо-татарської навали. У 16 – 17 століттях зазнавав ремонтів. Після реконструкції 1675 року набув барокового декору. Після пожежі 1750 року змінили форми бань, добудували другу башту, звели тамбури, створили новий іконостас і виконали інтер'єрні розписи, що частково закрили фрески 11 століття.

Храм діяв до 1926 року, згодом – у складі Чернігівського архітектурно-історичного заповідника (тепер – національний заповідник "Чернігів стародавній").

Які будівлі в Україні є найстарішими: що відомо про їхню історію - Фото 4
Спасо-Преображенський собор у Чернігові всередині / Фото "Україна Інкогніта"

Що відомо про найстарішу хату в Україні?

За інформацією на сайті Національного музею народної архітектури та побуту України, хата з поліського села Самари – унікальний зразок традиційного житла, найдавніший серед збережених не лише в Україні, а й за її межами. За словами останнього власника Дементія Баранчука, будівлю наприкінці 19 століття переніс його батько з села на хутір Верестя.

На тильній стіні інтер'єру знайшли дату – 1587 рік, що свідчить про спорудження хати ще за часів Речі Посполитої. Коли її виявили науковці, вона вже використовувалася як господарське приміщення. Спершу дах був дерев'яним, згодом його замінили солом'яним. Під час встановлення хати в музеї частково відновили двері та вікна.

Споруджена з розколотих соснових плах на смолистих підвалинах, хата зібрана без цвяхів – лише за допомогою сокири й долота. Дах двосхилий, на кроквах, з фігурними "кониками" на фронтонах.

Це однодільне житло, без сіней. Двері – архаїчні, на бігуні. Вікна – волокові: два затулялися рамами з 12 шибок, покутнє – дошкою. У чільній стіні – кагла для випускання диму. Уздовж хати на верхніх вінцях – сволок із вирізьбленим хрестом.

У хаті зберігся залишок давнього димаря. Піч – курна, з дерев'яною основою і глинобитним верхом. У хаті були лави, примост для спання, плетена колиска, бодня (дерев'яна низька діжка з віком і висячим замком), що слугувала і столом, і скринею. Також була складна система жердок-гряд – на них сушили прядиво, сіно, дрова, одяг або зберігали продукти.

Найстаріша хата в Україні
Найстаріша хата в Україні / Фото з фейсбуку Historstore

Що відомо про інші найстаріші будівлі в містах України?

Найстарішим житловим будинком у Києві вважають будинок купців Нечаєвих на Контрактовій площі, 7. Його історія почалася у 1760 році. Будівля збереглася до наших днів.

Найдавніший житловий будинок Луцькарозташований на вулиці Кафедральній. Це архітектурна пам'ятка 16 століття, зведена біскупом Андрієм Фальчевським. Будівля збереглася у своєму первісному призначенні – як житловий дім із двома поверхами та підвалом.

У 1862 році купець Гершко Маранц звів на вулиці Кам'янецькій у Хмельницькому житловий будинок – він найстаріший із тих, що збереглися в місті до наших днів. Маранц був відомим торговцем і благодійником: активно підтримував єврейську громаду та безкоштовно надавав житло місцевому рабину.

Теги по теме
История
Источник материала
loader
loader