Вадим Міський: Адвокатуємо медійні реформи, щоб наблизити Україну до європейських стандартів

16 вересня на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені Мечникова відбулася відкрита лекція, яку провели голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та секретар наглядової ради Суспільного, програмний директор «Детектора медіа» Вадим Міський.

Зустріч пройшла у форматі діалогу. Учасники поділилися власним досвідом, розповіли про виклики сучасної журналістики та розвиток Суспільного мовлення в Україні. Студенти дізналися про те, як створювалася система суспільних мовників, чому важливо критично оцінювати медійний контент і які механізми допомагають забезпечувати незалежність редакційної політики.

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи під час лекції

Вадим Міський нагадав студентам, що в демократичних країнах суспільні мовники — BBC, Deutsche Welle, RAI, PBS чи NPR — є незалежними від влади і працюють в інтересах усіх людей. Їхня місія — не обслуговувати політичну еліту чи рекламний ринок, а гарантувати суспільству об’єктивну інформацію.

«Редакційна політика Суспільного має бути незалежною від держави. Це не телеканал уряду чи президента, а ресурс громадян. І саме громадськість, через наглядову раду, контролює, яким буде Суспільний мовник», — сказав Вадим Міський.

Вадим Міський

Він також пояснив, чим відрізняються суспільні, державні та комерційні медіа: державні орієнтуються на владу, приватні — на інтереси власника й цільової аудиторії, суспільні — зобов’язані працювати для всіх і дотримуватися стандартів журналістики.

«Критичний погляд на те, що виробляють інші медіа, допомагає підтримувати стандарти та формувати планку якості. І ті, хто ще не знайомий із матеріалами “Детектора медіа”, обов’язково з ними зіткнуться під час навчання. Багато університетів використовують їх, але так само ми не тільки пишемо критику на медійний контент, ми ще й адвокатуємо, медійні реформи, щоб наблизити Україну до європейських стандартів, найкращих практик, які є в медіасфері. Одна з таких реформ — це Суспільне мовлення», — сказав Вадим Міський.

Він додав, що критичне мислення та здатність аналізувати джерела інформації — ключова навичка сучасного журналіста. Саме цим займається «Детектор медіа», публікуючи огляди та розслідування про стан медійного ринку.

Світлана Остапа

Світлана Остапа розповіла про роботу наглядової ради Суспільного та про роль журналістської етики: «Журналісти мають не тільки інформувати, але й захищати суспільні інтереси та відповідати перед громадськістю».

Вона розповіла про процес створення українського Суспільного мовника. Ідея виникла ще в 1990-х, але реалізувати її вдалося лише після Революції гідності. У 2017 році майже всі державні телерадіокомпанії було об’єднано в єдину систему — Національну суспільну телерадіокомпанію України.

«Ми пройшли непростий шлях. Потрібно було реформувати десятки державних компаній, провести аудит, скоротити сотні “мертвих душ”, які значилися у штатах, але не працювали. Тільки тоді вдалося створити справді нове явище — мовника, який працює для суспільства, а не для чиновників», — пояснила Світлана Остапа.

Далі вона більш докладно зупинилася на структурі та досягненнях Суспільного мовлення. Розповівши, зокрема, що контент став більш різноманітним, активний розвиток отримав digital-напрям, а це і ютуб-канали, телеграм-ресурси, онлайн-архів «Суспільна медіатека».

«Нам вдається відстоювати редакційну політику. І нам її вдалося відстояти і під час мовлення в телемарафоні. Про це свідчать моніторинги “Детектора медіа”. В нас є зобов’язання максимально забезпечити інформаційні потреби всіх верств населення, навіть тієї невеликої частини, яка любить класичну музику. Комерційний канал ніколи не буде знімати концерт класичної музики, тому що він їм не дасть рейтингу. Наші новини показують суспільні мовники Європи, але своїми мовами. І це теж донесення наших реалій, наших подій до аудиторії тих країн», — розповіла Світлана Остапа.

Окремо учасники зупинилися на ролі журналістів під час війни. За їхніми словами, професія потребує особливої відповідальності, адже інформація стає інструментом захисту.

«Журналісти мають не лише інформувати, а й пояснювати, показувати різні точки зору. Це важливо для того, щоб суспільство залишалося стійким до пропаганди», — пояснив Вадим Міський.

Особливу увагу приділили темі регіональних кореспондентів і доступу Суспільного мовника до всіх областей України. Як пояснили учасники, нині формується мережа локальних журналістів, які працюватимуть у різних регіонах, аби забезпечити швидке й якісне висвітлення подій.

Студенти ставили свої запитання — про виклики під час війни, майбутнє регіональних медіа, розвиток подкастів, про те, як журналіст може впливати на якість інформаційного простору.

Найактивніші учасники отримали символічні подарунки — книжку «Українське радіо. Історія буремного століття» з автографами авторів, колекційну монету та марку від «Укрпошти» до 100-річчя «Українського радіо». Примірник книги передали до бібліотеки факультету.

Вадим Міський та Олена Іванова

Декан факультету журналістики, реклами та видавничої справи Олена Іванова поділилася, що зустріч була надзвичайно корисною, адже під час неї студенти мали змогу отримати відповіді на свої питання.

«Мені здається, що було все жваво, корисно, цікаво і при цьому досить конструктивно. Якщо говорити про мене, то можу сказати, що от прямо вчора читала лекцію з дисципліни “Вступ до спеціальності”, де знайомила студентів з соціальними комунікаціями. Ми говорили і про роботу Комісії з журналістської етики, і що таке захист суспільних інтересів, і що таке відповідальність перед громадськістю. І я бачу, що вони реагують на це, тобто вони дивляться на мене і показують, що ми ж це з вами обговорювали. Тому я вважаю, що зустріч прекрасна, дуже вдячна гостям за неї і дуже сподіваюся, що ми продовжимо співпрацю», — розповіла Олена Іванова.

Вадим Міський, Світлана Остапа, Олена Іванова та викладачі Одеського національного університету імені Мечникова

Вона додала, що подібні зустрічі мотивують майбутніх журналістів, дають їм живі приклади та допомагають зрозуміти, якою може бути чесна й незалежна журналістика.

Фото: надані факультетом журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені Мечникова