/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F9a59ece804f450cdb0b65ac5b1f295ab.jpg)
Куп'янськ Росії не по зубах, можливий великий наступ на півдні країни, але за однієї умови – Лакійчук
Сили оборони України продовжують протистояти російській армії на полі бою та завдають окупантам суттєвих втрат. Противник посилив тиск на Куп'янськ, де точаться міські бої, та прагне повернути під окупаційний контроль місто, яке українські військові звільнили восени 2022 року. Натомість ЗСУ не лише обороняються, але й контрнаступають на Донеччині, оточуючи ворожі угруповання в районі Добропілля.
В інтерв'ю Главреду керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук розповів, для чого росіянам Куп'янськ, назвав їхню головну тактичну мету в Харківській області, оцінив ймовірність мобілізації в Росії і можливості посилення окупаційних військ, та пояснив, за якої умови російські війська можуть розпочати стратегічну наступальну операції на півдні України.
Російські окупаційні війська активно атакують Куп'янськ. Як відомо, групи противника газовою трубою зайшли до населеного пункту Радьківка, після чого попрямували до Куп'янська і намагаються закріпитися на півночі міста. Якщо подивитися на карту DeepState, сіра зона поширюється на центр Куп'янська. Сили оборони проводять контрдиверсійну операцію та вибивають окупантів. Як ви оцінюєте ситуацію у Куп'янську? Що можуть планувати росіяни на Куп'янському напрямку?
Окремі групи противника просочуються в північні райони Куп'янська і намагаються закріпитися у багатоповерхівках. Там переважно двоповерхові та чотириповерхові будинки. Якщо росіяни встигнуть закріпитися, вибити їх звідти буде дуже важко.
Росіянам потрібен Куп'янськ для того, щоб, по-перше, зрізати нашу логістику на Лиманському напрямку, яка зараз дуже важлива. По-друге, і що головне — контроль над Куп’янськом дає перевагу у використанні рокадної залізниці, що простягається уздовж лінії фронту від Харкова до Луганщини, і дозволяє маневрувати силами.
Але головне для росіян у Куп'янському районі – не сам Куп'янськ, а Куп'янськ-Вузловий. Селище розташоване на південь від Куп'янська, і щоб до нього дістатися, ворогу необхідно пройти саме місто і подолати орієнтовно 8 кілометрів. Це залізничний вузол, який тягнеться на декілька напрямків: на захід – у бік Харкова, на південь – на Лиманський напрямок, на схід – на окуповане Сватове, а на північ – на Валуйки Бєлгородської області та Воронежську область, де у росіян тилові райони.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F4d6347bb2263b867e77e5fa17d550bb2.jpg)
Задум ворога в Куп'янському районі був очевидний ще у січні-лютому цього року. Тоді росіяни на півночі в районі Дворічної та на півдні поблизу Сенькового почали спроби створення плацдарму на західному березі річки Оскіл. На півночі противнику це вдалося, але на півдні він забуксував: б'ється, але пробитися не може. Тому ворог не зміг охопити Куп'янський район так, як планував раніше. Але ситуація на лівобережжі Осколу для нас неприємна. У секторі між Дворічною та Сеньковим, який охоплює приблизно 20 кілометрів, зосереджені наші сили. У них позаду річка, а тиск чиниться з трьох сторін. Тому обстановка там буде дедалі складнішою.
Наразі наші військові працюють над локалізацією та ліквідацією російських угруповань, які потрапили на північ Куп'янська. Наше командування повідомляє, що тактичні успіхи ворога вдасться нівелювати. Оператори дронів активно працюють над ближніми переправами на півночі Куп'янська і у районі Радьківки, звідки тисне ворог, а авантюра з трубою вже отримала відповідь з боку Сил оборони України. Росіяни й надалі намагатимуться прорвати українську оборону, але Куп'янськ, щонайменше в короткостроковій перспективі, їм не по зубах.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F4c3219b2527c7153cc693148a43de1fa.jpg)
Чи правильно я розумію, що Куп'янськ-Вузловий потрібен окупантам для того, щоб створити плацдарм для подальшого охоплення Слов'янська та Краматорська з півночі?
Так. З півдня росіяни рухаються Покровсько-Краматорсько-Костянтинівським напрямком. Це зрозуміло з точки зору кількості концентрації сил. Також вони намагаються завдати флангового удару з Лиманського напрямку, щоб зрізати весь Сіверський виступ.
Куп'янськ розглядається як генеральна підстраховка для наступу на Лиманський напрямок. Якщо ворогу вдасться захопити Куп'янськ, на Лиманському напрямку він зможе здійснити швидкий маневр. У разі нестачі сил, перевага створюватиметься за рахунок швидкого перекидання підрозділів з одного напрямку на інший.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fc1347d9b43c14df929930d79018a3b92.jpg)
Схоже, окупанти вважають, що ситуація для них виглядає оптимістично. Чи вистачить у ворога сил для реалізації таких планів?
Наприкінці грудня 2024 року вони вже бачили ситуацію для себе оптимістичною, але минуло 9 місяців і нічого не вийшло. Під час нещодавнього засідання Міноборони РФ, яке відбулося наприкінці серпня, начальник Генштабу Валерій Герасимов виступив з бравурною заявою і розповів, що російський наступ продовжиться і восени. Проте з військової точки зору слова Герасимова свідчать, що літній наступ окупантів провалився. З точки зору ресурсів, термінів та інших складових все посипалося, і тепер їм треба переплановувати операцію. Слова Герасимова можна трактувати так, що росіянам не вистачає ресурсів.
Минулого грудня Путін та Білоусов на розширеній колегії Міноборони були сповнені оптимізму і говорили в унісон, проте було одне "але". Білоусов попросив у Путіна додаткових людських і матеріальних ресурсів, а отримав приблизно таку відповідь: ні, дорогенький, ресурсів не буде – бийтесь тим, що є. Минає 9 місяців і тепер Герасимов каже про нестачу ресурсів і необхідність посилення мобілізації чи набору на контракт. Отже, росіянам треба десь шукати людей, ресурсів не вистачає.
Чи може Росія у такій ситуації оголосити мобілізацію?
Ризики мобілізації в Росії дійсно існують. Це найменш бажаний сценарій для Путіна. Проте якщо в Кремлі будуть налаштовані, то вдадуться до цього варіанту, навіть незважаючи на ситуацію на фронті.
Але у ворога є ще два варіанти: він може скористатися внутрішніми і зовнішніми ресурсами.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F94f1d470facd715d30c2964a45204f12.jpg)
Перший – відібрати армію у Лукашенка. Навчання у Білорусі завершилися і росіяни отримали приблизно 40 тисяч підготовлених бійців. Доки на території республіки присутній російський контингент, залишається можливість перехопити владу у Лукашенка задля вирішення своїх питань. Ймовірність такого сценарію невисока, проте Москва давно до цього прагне.
Другий – задіяти ресурси від очільника КНДР Кім Чен Ина. Правда, кажуть, що Путін "взув" його на гроші, тому невідомо, чи отримає Кремль від Ина нову партію північнокорейських солдатів.
Є можливою часткова або загальна мобілізація?
Якщо будуть мобілізаційні заходи, Пєсков і компанія швидко пояснять росіянам, що часткова мобілізація не скасовувалася. Можна буде крутити хвостом, адже Москві брехати не звикати. Ба більше, часткова від загальної мобілізації в Росії відрізняється лише назвою, а реально загрібати будуть всіх, кого зможуть.
Думаю, що у разі мобілізації російська влада не оголошуватиме новий етап, а просто розпочне відповідні заходи. Якщо хтось буде щось питати, то у відповідь скажуть, що триває "СВО". Або війна. Вони вже самі не знають, як це називати.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F867ca19ef0bfed915011e84a8c7a2d01.jpg)
Президент Володимир Зеленський днями заявив, що Росія готує ще дві наступальні операції. Як ви думаєте, на яких напрямках вони можливі?
Важко сказати, про які саме наступальні операції казав президент. Наразі тривають дві російські стратегічні операції: наземна, яка включає бойові дії на Донбасі та інших фронтах війни, і повітряна – її теж можна назвати наступальною. Масовані удари – це складова стратегічної наступальної операції.
Якщо президент мав на увазі операції на землі, то на моє і низки колег переконання, Росія за наявних ресурсів та без мобілізації здатна проводити лише одну стратегічну наземну операцію. Наприклад, виключно на Донбасі чи якомусь іншому напрямку. Тому підтвердженням є повторне перекидання на Покровський напрямок морпіхів, яких раніше виводили для відновлення на південь із Сумської та Курської областей.
Найімовірніше, росіяни продовжуватимуть наступальну операцію саме на Донбасі. Для проведення другої операції паралельно їм потрібно вдвічі більше сил. Наразі ворог не зможе провести нову стратегічну наступальну операцію, наприклад, в Україні на півдні, чи проти держав Балтії або Польщі. Поки сили Путіна скуті на Донбасі, нашим сусідам нема чого боятися.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Ffec649da7b9d4ea6fa95d1555e6e3349.jpg)
Втім, можливий варіант послідовних дій: якщо росіяни, Боже борони, матимуть успіх на Донбасі та досягнуть своїх цілей у межах стратегічної операції, то будуть перегруповувати сили. За такого сценарію переміщення сил на південь стане логічним кроком. Не виключений варіант з перекиданням військ у напрямку Сум чи Харкова, але, найімовірніше, під загрозою буде саме південь.
Минулого року росіяни накопичували сили і розраховували на проведення саме двох операцій паралельно. Проте через події в Курській та Харківський областях вони не змогли провести перегрупування – не вистачило сил. Можна припускати різні сценарії, але якщо росіяни не матимуть успіху на Донбасі, навряд чи вони зможуть паралельно запустити ще одну стратегічну операцію.
Таким чином, росіяни продовжать концентрувати основний удар на Донбасі?
Наразі саме так і виглядає. Якщо буде переформатування та перепланування наступальної операції, напрямки головних ударів можуть змінитися. Можливі зміни ширини лінії фронту. У разі зменшення ресурсів росіянам доведеться концентрувати сили на ключових ділянках. Але, найімовірніше, ключові напрямки ударів залишаться незмінними.
Про персону: Павло Лакійчук
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

