НАТО, США, Україна. У кого є ефективне рішення проти російських «Шахедів»?

Як ефективно захищатися проти російських дронів? Чому НАТО треба співпрацювати з Україною у цьому питанні? Безпольотна зона над Україною: що це таке і чи можна її запровадити?

Польщі та союзникам варто розглянути питання щодо створення безпольотної зони над Україною.

Про це заявив голова польського МЗС Радослав Сікорський в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung після того, як майже два десятки російських безпілотників вторглися в повітряний простір Польщі. Щоб їх збити, у небо свої винищувачі піднімали Польща та Нідерланди, використовуючи дорогі авіаційні ракети.

Радослав Сікорський вважає, що зараз варто скористатися досвідом України щодо боротьби з безпілотниками:

«Ясно, що Україна далеко попереду нас, що стосується захисту від дронів. Ми повинні змінити своє мислення. У цьому питанні не ми навчаємо українців, а вони нас»

У МЗС Росії заявили, що в разі реалізації цього буде «конкретна» реакція російської сторони.

Чи можливо запровадити безпольотну зону?

Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поставив це запитання, а також ряд інших, офіцеру повітряних сил України в запасі, заступнику директора компанії–виробника засобів РЕБ Анатолію Храпчинському:

– Безпольотна зона – це зона, яка дає змогу перехоплювати будь-які невстановлені об’єкти в повітряному просторі тієї чи іншої держави.

Давайте розберемося з приводу атаки на Польщу і перехоплених чотирьох дронів, залишки яких долетіли.

Якщо ми говоримо про стандарти НАТО, то вони передбачають перехоплення цілей, які несуть загрозу, а також супровід цілей, які не несуть загрози. Пілоти НАТО вже можуть відрізнити російський дрон «Гербера» від російського дрона «Шахед».

Тому тут, я думаю, ухвалили рішення про те, що перехоплювати, а що не перехоплювати. Вони розуміли, що «Гербера» не несе корисного навантаження, тобто будь–яких вибухонебезпечних матеріалів.

При цьому можна сказати, що підхід НАТО спрацював на п’ять із плюсом. Але вартість такого перехоплення є досить дорогою.

Якою може бути співпраця України та НАТО щодо протидії безпілотникам?

Анатолій Храпчинський:

– Ми розуміємо, що Європа не зможе ту кількість дронів, які Російська Федерація запускає навіть по Львівській області, перехоплювати такими дорогими ракетами.

Тому я б сказав, що тут правильніше було б створити нові інструменти протидії на базі існуючих уже рішень, які використовуються в Україні.

Тому ми чуємо, що поляки готові приїхати в Україну, щоб переймати досвід, як перехоплювати такі повітряні цілі за рахунок засобів наземного забезпечення.

Тобто не підняттям авіації, а за рахунок тих самих мобільних вогневих груп, або інших інструментів, які ми використовуємо для перехоплення в повітряному просторі.

Як захиститися від російських дронів?

Анатолій Храпчинський:

– У жодній країні немає рішення проти дронів.

Російська Федерація страждає від українських дронів.

Давайте згадаємо, що навіть Ізраїль піднімав F-16, щоб перехоплювати дрони. Тому потрібен новий інструмент. І якщо ми сядемо разом і знайдемо його, тоді це буде ефективним рішенням.

Європа не має зараз інструменту, який би був ефективним.

Він ефективний, але його не вистачить надовго, тому що ракети класу «повітря-повітря», навіть у режимі AIM–9, якими відпрацювали польські пілоти по ударних безпілотниках, – це $400 тис. Це все одно неспівмірна ціна.

Необхідно шукати дешеві інструменти. І в цьому випадку потрібно говорити про взаємодію українських військових із натовськими військовими і формування нових систем на зразок тих самих FrankenSAM, які передбачають модернізацію старих радянських рішень, при цьому створюючи можливості для перехоплення нових цілей.

Зенітні дрони – вихід?

Донбас Реалії опитали фахівців із БПЛА Олега Каткова, Сергія Бескрестнова та Олександра Карпюка («Серж Марко»), військовослужбовець батальйону безпілотних систем 59-ї бригади Сил безпілотних систем ЗСУ.

Ось ключові моменти:

• Антишахедному БПЛА потрібна вища швидкість, ніж звичайному FPV: щоб наздогнати російськи розвідувальні дрони Zala, «Орлан», Supercam, перехоплювачу достатньо буде 200 км/год, а щоб піти на зближення з «Шахедом» – під 300.
• Потрібна придатність перехоплювача до використання у туман, сніг, негоду (розвідник у таку погоду просто не літає), і неодмінно – камера нічного бачення.
  Потрібна висотність: хоч російські «крила» придатні для польотів на висотах до 5 кілометрів, часто, аби бачити місцевість, вони літають не надто високо, а робочі висоти «Шахеда» вже, як правило, перевищують 2 кілометри.
• Потрібне окреме, дещо ускладнене, навчання пілотів на цей вид дрона. Від оператора буде вимагатися висока швидкість реакції: «Шахед» пролітає повз об’єкти, а не досліджує їх, як розвідник, тож потрібно зафіксувати ціль, привести зенітний дрон у боєготовність, злетіти, дістатися висоти, візуально знайти ціль і знищити її – і усе це, поки «Шахед» не вилетить з радіусу дії зенітника.

За цих вимог, можливо, перехоплювачам «Шахедів» потрібна буде навіть інтеграція системи самонаведення, пояснює Олег Катков: «У нас немає такої розкоші, що «от вам ТЗ (технічне завдання – ред.), зустрінемось через 3 роки на полігоні». Вочевидь, будуть ухвалюватися рішення «з коліс»: з’являться дрони, які уміють це, потім це, це, – будуть розвиватися поступово. У нас немає розкоші ставити це на паузу на кілька років».