/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8c9af9a44c854224f9cac63babe0eaaf.jpg)
У Харкові на стіні пошкодженої обстрілами школи втілили стрит-артпроєкт
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
У Харкові на стіні пошкодженої обстрілами школи втілили стрит-артпроєкт / Фото: В'ячеслав Мадієвський, Укрінформ
Митець розмістив на фасаді текстові повідомлення “Ця стіна є свідком жахів війни з 24 лютого 2022 року”, “Мордор - 35 км”, “F-16”, “А хтось не їхав” і зображення - тризуб, машину, кота, тарілку з фруктами, пістолет та інші. У такий спосіб художник “задокументував” буденність воєнного часу, досвід, який отримали українці, зокрема харківці (In memoriam - з латини “на згадку" чи "в пам'ять").
Північна Салтівка - один із найбільш постраждалих від обстрілів житлових масивів Харкова, тут немає жодного цілого будинку.
Частина будинків довкола школи зараз на реконструкції, якісь - відновити неможливо, поодинокі - вже зараз зносять. Школа, хоч і значно пошкоджена (з одного боку немає стіни, інші стіни понівечені “Градами”), підлягає відновленню. Однак наразі цього не роблять, оскільки діти у Харкові можуть навчатися офлайн тільки у підземних просторах.
“Тобто наразі ця будівля у “підвішеному” стані, залишається в такому вигляді, і для нас це якраз хороше рішення для тимчасової роботи. Це не робота, яка має проіснувати вічність. Це робота, яка працює у моменті і запрошує до розмови, до рефлексії”, - пояснює співзасновниця платформи культури пам’яті "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", кураторка проєкту Катерина Семенюк.
Написи і зображенняхудожник створював, вибиваючи маленькі квадратні плиточки з пошкодженого фасаду, інтегруючись у сліди від уламків так, що вони стали частиною композиції. Автор називає це "татуюванням на спорудах". Зображення нагадують малюнки у зошиті в клітинку чи й візерунки з української вишивки.
За словами Семенюк, концепція у художника виникла рік тому під час обговорення питань меморіалізації.
“Ми робили Лабораторію практик меморіалізації. Ми часто говоримо про те, що нам не підходять ті практики, які існували раніше, але ми ще не винайшли мови для фіксації пам’яті цієї війни. У нас протягом пів року була лекційна програма, майстерки, дискусії, експедиції. Художникам, архітекторам було запропоновано розробити концепт того, як вони бачать сучасну меморіалізацію. І хтось пішов в ідеї меморіалів, чогось такого більше на майбутнє, а хтось подумав про тимчасові інсталяції. Цей концепт (Віталія Кохана - ред.) ми презентували різним спільнотам, і було багато позитивних відгуків”, - наголосила кураторка проєкту.
Віталій Кохан народився 1987 року в Сумах. Навчався в Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури імені Д.С.Бортнянського та у Харківській державній академії дизайну та мистецтв на відділенні монументального живопису. Постійний учасник та куратор міжнародного лендарт-симпозіуму “Простір прикордоння” у селі Могриця. Учасник Міжнародного бієнале молодіжних проєктів NonStopMedia (2014), Фестивалю молодих українських художників (2017), учасник групових виставок і автор персональних. Художник працює з питаннями колективної пам’яті (брав участь у Лабораторії практик меморіалізації (2024), конкурсі меморіальних проєктів пам’яті жертв голодоморів в Україні в Мелітополі (2021).
Як повідомляв Укрінформ, на одному з будинків на Північній Салтівці у Харкові у пам’ять про вбитого РФ волонтера Антона Хрустальова намалювали мурал.

