Тонкі сонячні панелі замінять звичайні: чим нова технологія виявилася кращою

У сонячних модулях такого типу фотоелектричний матеріал наноситься тонким шаром на гнучку основу із пластику або металу. Ця універсальність відкриває нові сценарії експлуатації, але також створює низку компромісів, пише FreyrEnergy.

Типи гнучких панелей

Існує три головні види тонкоплівкових панелей на основі таких матеріалів:

• Аморфний кремній (a-Si): Найпоширеніший і найдешевший, але з ефективністю менше 10%.
• Телурид кадмію (CdTe): Недорого обходиться у виробництві, але містить токсичний кадмій, що ускладнює утилізацію.
• Селенід міді-індію-галію (CIGS): Найефективніший і найуніверсальніший, але й найдорожчий із трьох.

Переваги та недоліки

Головний козир цих батарей — легкість і гнучкість. На відміну від важких і крихких кремнієвих панелей, тонкоплівкові можна встановлювати на дахах зі слабкою несучою здатністю, згинати і навіть згортати в рулон. Це робить їх ідеальним рішенням для кемпінгу, яхт та інтеграції у фасади будівель. Крім того, вони дешевші у виробництві та краще функціонують в умовах низької освітленості, наприклад, у похмуру погоду.

Однак за універсальність доводиться платити ефективністю. ККД тонкоплівкових панелей становить 12-15%, тоді як у традиційних кремнієвих — 18-22%. Це означає, що для отримання тієї ж кількості енергії знадобиться більша площа. Другий важливий мінус — менший термін служби. Якщо кремнієві панелі служать 25-30 років, то тонкоплівкові — всього 10-20.

У підсумку, гнучкі панелі — це не повноцінна заміна, а радше доповнення до традиційних. Вони доречні в певних умовах, де важливі легкість, гнучкість і низька вартість, а максимальне вироблення енергії на квадратний метр — не пріоритет.

Раніше Фокус писав про "секретну" енергетичну технологію, яка перевершить сонячні панелі та вітряки. Жовтий водень отримують за допомогою електролізу води — процесу поділу водню і кисню за допомогою електрики. Секрет у тому, що є джерелом цієї електрики.