Воєнний бюджет, версія 5.0: виклики та ризики
Традиційно у середині вересня парламент приступив до розгляду проєкту державного бюджету на 2026 рік – вже п’ятого часів повномасштабної війни.
Між цим бюджетом і попередніми є багато спільного. По-перше, військові витрати, які вже не перший рік перевищуватимуть 50% видатків державного бюджету. По-друге, як і раніше, прийматимемо його в умовах значної невизначеності, що ускладнює планування, але цього разу – без оптимістичних очікувань, в виходячи з реалій, які маємо. По-третє, залишаємось дуже залежними від зовнішнього фінансування та пакетів військової допомоги, не маючи напередодні 2026 року такого значного ресурсу, як анонсовані свого часу механізми Ukraine Facility від ЄС у 2023 році та ERA від G7 – у 2024 році, а також стоячи перед фактом вичерпання безоплатної військової допомоги від США.
Утім, є і суттєві відмінності між бюджетами останніх років. Два роки поспіль ми орієнтувались на сценарій, згідно з яким вже у другому півріччі спостерігатиметься значне зниження безпекових ризиків. Нині виходимо з більш реалістичних оцінок ситуації, припускаючи, що у 2026 році інтенсивні бойові дії можуть тривати весь рік.
Це добре, що ми починаємо дивитись на найближчі перспективи, не користуючись зручними «рожевими окулярами», адже у 2024-2025 роках прорахунки у плануванні та прогнозуванні вже коштували нам понад 900 млрд. грн., і вбачається, що ми ще повертатимемось до бюджету-2025 у цьому плані.
На відміну від попереднього року, коли ми не оминули питання перегляду податків, на 2026 рік уряд не дав пропозицій щодо їх збільшення, хоча ми маємо значний непокритий гарантованими джерелами від партнерів дефіцит фінансування, який оцінюється у 16 млрд євро.
Тим не менш, бюджет-2026 точно має свої резерви, які зараз не враховані. Мова насамперед про ефекти детінізації економіки (що збільшує як офіційний ВВП, так і податкову базу). На жаль, нам не вдалось втримати ту динаміку, яка була продемонстрована у 2023-2024 роках, і у деяких секторах бачимо навіть відступи, які підкріплюються відповідними розрахунками втрат – вони сягають десятки мільярдів гривень.
Також повинні шукати додаткові можливості за рахунок припинення фінансування неефективних та малорезультативних державних програм, на які також втрачаються десятки мільярдів, а вони не приносять жодної користі економіці.
Розраховую, що будуть врешті-решт прийняті і системні рішення, спрямовані на суттєве покращання бізнес-клімату (зокрема, глибока дерегуляція), впровадження реформ, що наближають нас до ЄС, і точкові рішення, які передбачені законодавством, але штучно затягувались, як, приміром, запуск системи моніторингу у сфері грального бізнесу, де ми продовжуємо втрачати мільярди гривень надходжень до бюджету…
Зупинимося більш детально на основних параметрах проекту бюджету, його пріоритетах, ризиках і відповідно напрямах доопрацювання.
Макро-прогноз: проєкт бюджету побудовано на консервативних припущеннях продовження війни і розвитку економіки
Повномасштабна війна й далі здійснює значний руйнівний вплив на економіку, створює додаткові макрофінансові ризики та уповільнює відновлення країни.
При розробці проекту бюджету-2026 уряд змінив базовий сценарій порівняно з тим, як це було передбачено у Бюджетній декларації.
Нині в основу покладено сценарій 2, який передбачає продовження бойових дій, а відповідно – і стриманіші прогнози щодо перспектив вітчизняної економіки.
Руйнування виробничої бази та інфраструктури, складна ситуація на ринку праці, низький рівень інвестицій та кредитування, покращання з кожним роком бази порівняння зумовлюють погіршення очікувань на 2026 рік. Темпи зростання ВВП уповільняться до найнижчого за три роки показника – 2,4% (проти 2,7%, очікуваних цього року, та 2,9% у 2024 році). Прогнозується також незначне прискорення зростання споживчих цін та майже 8%-ва девальвація гривні за середнім курсом.
Решта параметрів прогнозу наведені у таблиці (нижче).
Основні показники урядового макро-прогнозу на 2025-2026 рік
Показник |
2025 (очікуване) |
2026 (прогноз) |
---|---|---|
Номінальний ВВП, млрд. грн. | 8 967,4 | 10 309,3 |
Темпи реального зростання ВВП, % | 2,7 | 2,4 |
Дефлятор (розрахунково), % | 14,0 | 12,3 |
Споживча інфляція (на кінець року), % | 9,5 | 9,9 |
Середньомісячна зарплата, грн. | 25 886 | 30 032 |
Експорт товарів і послуг (зміна), % | 3,3 | 5,9 |
Імпорт товарів і послуг (зміна), % | 3,0 | 7,6 |
Офіційний обмінний курс (середнє за рік), грн./дол. | 42,4 | 45,7 |
З урахуванням оцінок і вітчизняних, і міжнародних експертів вважаю макропрогноз уряду більш-менш реалістичними.
Основні бюджетні параметри: планові доходи на 60% покривають планові видатки, плановий дефіцит скорочується і прямує до рівня нижче 20% ВВП
Основні параметри проекту державного бюджету-2026:
- Доходи – 2 890,1 млрд грн, +407,5 млрд грн або +16,4% порівняно з бюджетом-2025 (в т.ч. загальний фонд – 2 597,8 млрд грн, +319,1 млрд грн, +14,0%).
- Видатки – 4 751,9 млрд грн, +414,4 млрд грн або +9,6% (4 337,5 млрд грн)
- Дефіцит бюджету – 1 896,4 млрд грн (у 2025 році – 1890,6 млрд грн) або 18,4 ВВП.
Порівняно з планом на 2025 рік (з урахуванням внесених змін) в абсолютних показниках бюджет суттєво збільшується по доходах (на 16,4%), помітно менше збільшується по видатках (на 9,6%). У результаті плановий бюджетний дефіцит зросте усього на 5,8 млрд грн. Однак відносно ВВП він скоротиться на 2,7 в.п. (у 2021 році – 21,1%).
Дохідна частина: надходження від податків по загальному фонду суттєво випереджають інфляцію (9,9%) та темпи економічного зростання (2,4%)
У бюджеті-2026 представлено амбітний план за доходами і податками.
Планові податкові надходження збільшуються на 18,0%, в тому числі по загальному фонду – на 15,1%, спеціальному – на 67,4%, що значно перевищує прогнозну інфляцію (9,9%) і дефлятор ВВП (12,3%).
Основні додаткові надходження очікуються за рахунок:
- ПДФО та військового збору: +93,7 млрд грн (+19,4%);
- ПДВ зовнішнього: +89,8 млрд грн (+15,1%);
- ПДВ внутрішнього (з урахуванням відшкодування): + 75,4 млрд грн (+23,7%).
І якщо базою для очікувань щодо ПДФО та військового збору є прогнозоване збільшення заробітних плат (на 16,1% у номінальному вимірі), відновлення зарахування до державного бюджету ПДФО у розмірі 4% та збереження підвищеної на час діє воєнного стану ставки військового збору, то для зростання надходжень від інших джерел Уряд має суттєво посилити роботу з детінізації.
Фішкою цього бюджету є перша «детінізаційна» стаття, закріплена в основному фінансовому документі країни на наступний рік – 60 млрд. грн. від покращення роботи реформованої Державної митної служби зі зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів.
Вважаю, що цією сумою детінізація точно не повинна обмежуватись, адже ще у 2024 році ми додатково отримали до бюджету 100 млрд грн саме за рахунок боротьби з тінню в економіці, а загальний обсяг втрат бюджету нині оцінюється у 900 млрд грн.
Значно повинні зрости обсяги коштів, які має перерахувати до бюджету НБУ – 146,0 млрд грн. Це новий історичний рекорд, що на 73,5% перевищує виконане зобов’язання НБУ у 2025 році. Перераховані регулятором кошти складуть понад 5,6% загальних обсягів доходів бюджету за загальним фондом.
Головними ризиками, які залишатимуться актуальними як нині, так і у 2026 році, будуть спричинені активними бойовими діями та ракетно-дроновими атаками руйнування виробничих потужностей в усіх секторах економіки та регіонах країни, можливі перебої із забезпечення підприємств паливно-енергетичними ресурсами (ворог продовжує атакувати об’єкти генерації та розподілу електроенергії, нафтогазовидобувні та транспортувальні потужності), погіршення логістики внаслідок загрози пошкодження доріг, залізниць, портової інфраструктури.
Також на стан надходжень до бюджету і на економіку в цілому продовжуватиме чинити тиск дуже складна ситуація на ринку праці. Рівень безробіття у 2026 році оцінюється у 12,6%, і оскільки воно носить переважно структурний характер, то поліпшення ситуація у короткостроковій перспективі не очікується.
Видатки: воєнний бюджет, «соціалка», економіка…
Воєнний бюджет перевищує чверть ВВП
Як і у попередні роки, в умовах тривалої повномасштабної війни абсолютним і безумовним пріоритетом видатків залишатиметься сектор безпеки і оборони. У 2026 році на нього планується виділити 2 805,8 млрд грн або 27,2% очікуваного ВВП (це на 168,6 млрд грн більше, ніж у бюджеті-2025 зі змінами (2 637,2 млрд грн), але менше у відносному вимірі до ВВП на 3,8 в.п.).
Міністр оборони оцінив наші видатки на наступний рік приблизно у $120 млрд, які ми плануємо розділити навпіл з нашими партнерами та союзниками. Закладена нині у про'кт бюджету сума – це еквівалент $61,3 млрд за прогнозним курсом.
Враховуючи, що додаткові потреби у 2025 році наразі оцінюються у близько 300 млрд грн (точну цифру побачимо згодом), ми не повинні допустити сходження у ситуацію минулих років, оскільки нинішня сума плюс очікувана нестача є вищими, ніж фінансування, що закладається на 2026 рік.
Але у разі, якщо все ж таки у 2026 році вдасться досягти миру (хоча б у ІІ півріччі), то наразі запропонованих коштів може і вистачити для повноцінного фінансування без авральних коригувань.
На створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки планується спрямувати 722,6 млрд грн ($15,8 млрд). Це непогана підтримка нашого оборонно-промислового комплексу, який має увійти в роботу у спеціальному режимі DefenceCity, однак на тлі його загальних спроможностей у $35+ млрд вже у 2025 році треба шукати можливості збільшувати фінансування, у тому числі за рахунок залучення коштів до державного бюджету за «британською моделлю».
Уряд заклав в бюджет-2026 підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати
Другий важливий пріоритет після військового – видатки соціального характеру. Загалом на них планується спрямувати через Мінсоцполітики 466,1 млрд грн, що на 44,5 млрд грн або на 10,6% більше, ніж у 2025 році.
Видатки на освіту (державний бюджет з трансфертами) враховано в обсязі 265,4 млрд грн, що на 66,5 млрд грн або на 33,4% більше, ніж у 2025 році. Пропонується двоетапне підвищення заробітної плати педагогічних працівників у школах – на 30% з 1 січня та на 20% – з 1 вересня. У результаті середньомісячна зарплата вчителя за оцінками уряду збільшиться з 16,7 тис. грн у 2025 році до 25,0 тис. грн після 1 вересня 2026 року.
Видатки на охорону здоров’я (державний бюджет з трансфертами) складуть 258,0 млрд грн, з яких на реалізацію програми медичних гарантій буде спрямовано 191,6 млрд грн. Це на 38,2 млрд грн (на 17,4%) та 16,1 млрд грн (9,2%) відповідно більше, ніж у 2025 році. Очікується також збільшення оплати праці лікарів первинної та екстреної медичної допомоги – до 35 тис. грн.
Це можна було б вітати, якби не декілька принципових «але».
По перше, прожитковий мінімум проіндексовано лише на прогнозований рівень інфляції 2026 року – 9,9%. Інфляцію 2025 року, коли прожиткові мінімуми були заморожені на рівні 2024 року, українцям вирішили «пробачити».
По друге, самі суми прожиткового мінімуму, пораховані на базі жебрацького споживчого кошика (про що я постійно пишу з вимогою перегляду), викликають дуже неоднозначну реакцію. Уряд вважає, що дитині до шести років для життя достатньо 2 817 грн., дитині від 6 до 18 років – 3512 грн., працездатній особі – 3328 грн., пенсіонеру та іншим особам, що втратити працездатність – 2595 грн. Ні про яке наближення до реального (фактичного) розміну прожиткового мінімуму нині взагалі не йдеться. За підрахунками експертів, запропоновані розміри прожиткового мінімуму на 2026 рік вже у 1,5 раза нижче, ніж обрахована у цінах червня 2025 року вартість мінімального набору тільки продуктів харчування, не кажучи вже про товари та послуги.
По-третє, запропонований новий розмір мінімальної зарплати (8 647 грн.), яка збільшується на 8,1%, не покриє прогнозовану на 2026 рік інфляцію.
По-четверте, запропонований новий розмір мінімальної пенсій є у 2,7 рази меншим за нинішній (не на кінець 2026 року) розмір фактичного рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних, і у таких умовах понад 70% пенсіонерів залишаться за межею бідності.
По-п’яте, точкові рішення про покращання умов оплати вчителів та окремих категорій медичних працівників (які я підтримую, хоча вважаю недостатніми) не вирішують системно питання реформування механізму оплати праці у відповідних завжди обділених державою сферах. А хіба не заслуговують підвищення оплати непедагогічні працівники шкіл, вихователі дошкільних закладів, працівники системи професійної та вищої освіти, соціальної сфери, культури? Адже запропонований новий розмір І розряду Єдиної тарифної сітки (3470 грн) є більш ніж удвічі нижчим за фактичний прожитковий мінімум, і для частини бюджетників навіть з усіма надбавками та доплатами зарплата залишатиметься близькою до мінімальної з усіма відповідними наслідками для їх майбутньої пенсії.
По-шосте, зберігаються у незмінному, а отже заниженому у реальному вимірі рівні, окремі соціальні виплати, такі як допомога ВПО, а підвищена з 41,3 тис. грн до 50 тис. грн виплата при народженні дитини давно знецінена зростанням споживчих цін протягом останніх 12 років.
По-сьоме, з урахуванням інфляції реальне фінансування програми медичних гарантій зменшиться порівняно з 2025 роком.
Це далеко не повний перелік питань щодо «соціального блоку» бюджету.
Розумію наявні бюджетні обмеження, але «економія на українцях» – це точно не найкраще рішення, щоб зупинити демографічну кризу, що поглиблюється, відтік громадян за кордон та мріяти про повернення тих, хто вже опинився поза межами України.
Подаватиму пропозиції щодо свого бачення соціальної політики. Розраховуємо на конструктивну дискусію з урядом у ході доопрацювання бюджету, щоб все ж таки винайти можливості для збільшення підтримки наших громадян.
Підтримка економіки – без принципових змін
Продовжиться реалізація публічних інвестиційних проэктів, загальне фінансування яких становитиме 102,9 млрд грн (у 2025 році – 103,9 млрд грн). Натомість зміняться принципи виділення коштів: якщо у 2025 році із загального фонду було виділено 33,5 млрд грн та 70,4 млрд грн – зі спеціального, то у 2026 році пропорція складе 45,9 млрд грн / 57,0 млрд грн.
41,5 млрд грн буде спрямовано на підтримку економіки (загалом цифри, співставні з 2025 роком), зокрема 18,0 млрд грн – на Фонд розвитку підприємництва (програма «Доступні кредити 5-7-9 %»); 15,8 млрд грн – на програму доступної іпотеки «єОселя», 4,8 млрд грн – на гранти для бізнесу, індустріальні парки, інвестняні тощо.
В цілому оцінюючи структуру бюджету та програми, які пропонується профінансувати, не побачив головного, що обіцяв нам уряд – аналіз ефективності кожного бюджетного рядка, кожної національної / державної програми, що підтримується державою. У разі переходу до сценарію 2 Бюджетна декларація також передбачала актуалізацію та пріоритезацію в частині кожної гривні бюджетних видатків.
В умовах, коли багато років поспіль вчасно не затверджуються паспорти кожної п’ятої бюджетної програми, а частина з них не відкриває вибірку коштів навіть у серпні – подавати бюджет, який є практично калькою минулорічних із частковою зміною головних розпорядників у зв’язку з переформатуванням структури уряду, вважаю помилковим.
Особливо в умовах, коли частина з профінансованих програм є не тільки неефективними, але й стають джерелами розбазарювання публічних фінансів. Торік Рахункова палата, охопивши аудитами 3,7 трлн грн, встановила порушень та неефективності на 217,5 млрд грн – у 3,6 разів більше ніж у 2023 році.
З року в рік закриваючи очі на таку ситуацію – за підсумками 2026 року матимемо ще більш вражаючі цифри.
Дефіцит і фінансування
На 2025 рік дефіцит державного бюджету заплановано на рівні 18,4% ВВП, який, як і раніше, майже повністю буде профінансовано за рахунок запозичень.
Для фінансування загального фонду державного бюджету у 2026 році планується залучити 2 429,3 млрд грн, у тому числі 2 009,7 млрд грн. зовнішніх запозичень (44,0 млрд. доларів за середнім курсом 45,7 грн./долар), 419,6 млрд грн – внутрішніх запозичень.
Платежі з погашення державного боргу складуть 656,8 млрд грн, у тому числі зовнішніх у сумі 132,4 млрд грн ($2,9 млрд) та внутрішніх – 524,5 млрд грн.
Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2026 рік прогнозується в обсязі 513,1 млрд грн, в тому числі державного внутрішнього боргу – 322,8 млрд грн, державного зовнішнього боргу – 190,4 млрд грн. ($4,2 млрд).
Прогнозний граничний обсяг державного боргу складе 10 472,5 млрд грн (101,6% ВВП), прогнозний граничний обсяг гарантованого державою боргу – 456,0 млрд грн (4,4% ВВП).
Станом на середину вересня головним ризиком є те, що ми наразі не маємо гарантій щодо покриття потреби у фінансуванні орієнтовно на 16 млрд євро від наших партнерів, і їх пошук триває.
На відміну від 2025 року, коли ми маємо хоч і невелике, але чисте фінансування 17,2 млрд грн за рахунок внутрішніх запозичень (планується залучити 579,2 млрд грн і погасити 562,0 млрд грн), наступного року на погашення внутрішнього боргу буде спрямовано на 104,9 млрд грн більше, ніж планується залучити на внутрішньому ринку.
Ще один момент у частині фінансування держбюджету – очікування від приватизації. Я послідовний прихильник виходу держави з усіх нестратегічних активів, де з року в рік демонструється вражаюча неефективність і безпорадність: 72,1% підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або про їх долю взагалі нічого невідомо власнику.
Натомість уряд пропонує закласти до бюджету надходження від приватизації у розмірі лише 2 млрд грн (після 4 млрд грн у бюджеті-2024 та 3,2 млрд грн у бюджеті-2025). Складається парадоксальна ситуація – «велика приватизації» у 2026 році має принести уп’ятеро менше, ніж було отримано два роки тому (більше 9,9 млрд. грн.). Маємо почути роз’яснення – чому приватизаційні плани та очікування уряду є настільки песимістичними.
***
Підсумовуючи, маємо ще один надскладний, подекуди контраверсійний проект бюджету. У ході його розгляду в парламенті будемо шукати непрості компроміси, щоб за безумовного пріоритету видатків на Сили безпеки і оборони винайти додаткові ресурси на відновлення економіки і посилення рівня захисту соціально вразливих категорій громадян.

