/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F1096b9d624204595536720d87d0bf6b8.jpg)
Переворот по методикам РФ: почему власти Сербии обвиняют ЕС в подготовке "майдана"
p>20 вересня в Белграді пройшов парад "Сила єдності" на честь Дня сербської єдності, свободи та національного прапора, який відзначали кілька днів тому.
Варто уточнити, останній військовий парад у Сербії відбувся у далекому 2014 році.
А враховуючи протести, які розкололи Сербію як ніколи раніше, цей помпезний захід можна назвати дуже дорогим абсурдом, який би мав продемонструвати силу Александара Вучича та ще більше занурити пересічних громадян в атмосферу страху.
Адже напередодні параду з’явилася інформація від Служби зовнішньої розвідки Росії про те, що на 1 листопада (тобто – на річницю трагедії у місті Новий Сад, яка й дала старт нинішнім протестам) призначено антидержавний "сербський майдан".
Президент Сербії вже заявив, що "ретельно аналізує" інформацію "наших російських партнерів".
І навіть – вживає "певних заходів".
Увага до чергового "викриття" від російських розвідників свідчить про те, що масові протести поступово підточують владу Вучича.
І тому він змушений хапатися за будь-яку допомогу.
А одночасно – що сербська влада боїться річниці трагедії у Новому Саді й готова на будь-які провокації, щоб мінімізувати ризики для себе.
Допомога з Москви.
Перш за все – що ж такого дізнався президент Сербії від російських розвідників?.
Нібито на 1 листопада Євросоюз готує "сербський майдан", а головними організаторами виступають, як заявив Вучич, "спецслужби трьох країн", які він поки назвати не може.
Щоправда, цю "таємницю" оперативна розкрив член керівної Сербської прогресивної партії та депутат Скупщини Небойша Бакарац, заявивши, що мова йде про служби Хорватії, Німеччини та Великої Британії.
До речі, саме ці три країни є одними з найбільших інвесторів та торгівельних партнерів Сербії й тому незрозуміло, навіщо їм революція в країні, де вони мають прибутковий бізнес.
Тим більше, як стверджують сербські можновладці,.
"зовнішні організатори кольорової революції" вже витратили на її підготовку понад 4 млрд євро.
За інформацією росіян, ці гроші пішли незалежним мас-медіа Сербії, які нібито "промивають мізки" сербській молоді та студентам, а влаштовані ними "нинішні заворушення" є продуктом "підривної діяльності" Євросоюзу та держав-членів.
В "епохальному" документі російських спецслужб змішано все – правда й брехня.
Й тому для пересічного серба він виглядає правдивим та страшнуватим.
Вислови "сербський майдан" та "кольорова революція" стали найбільш вживаними минулого тижня у заявах представників влади та у проурядових мас-медіа.
Їх бояться, при чому болючі проблеми в країні відійшли на другий план.
А на додачу – військовий парад, який багато хто назвав сербською відповіддю на парад в Хорватії, присвячений 30-річчю визвольної операції "Буря", відродив страхи перед можливістю початку нової війни.
Вучич на двох стільцях.
Заява російської СЗР та реакція на неї сербської влади змушує поставити декілька запитань, на які поки складно дати відповіді.
Перше запитання – хто, крім співробітників СЗР, готував інформацію на адресу Вучича?.
Сталінсько-бюрократична мова згаданого "документа" пронизана "полюванням" на різноманітних хорватсько-ЄСівських шпигунів, звинуваченнями "бюрократів Євросоюзу", залякуваннями "кольоровими революціями" в Сербії, згадуванням про "об'єднувальний вплив" Сербської православної церкви (вірного союзника ФСБшної РПЦ).
І це підштовхує до думки, що серед авторів звіту були й серби.
Головний редактор популярного тижневика "Время" Філіп Шварм припускає участь Александара Вуліна (один з близьких союзників Вучича, колишній керівник Міноборони та Агенції безпеки й інформації Сербії), який роками співпрацював з російськими спецслужбами й сьогодні має тісні контакти в російської армії та спецслужбах, зокрема з шефом СЗР Росії Сергеєм Наришкіним.
До речі, нещодавно Вулін був призначений представником "руського історічєского общества в Сербії".
Й що цікаво – саме Наришкін сьогодні очолює це товариство і фактично керує формуванням історичних казок для ідеології "руського міра".
А Вулін пристосовує їх до ідеології "сербського світу", адже він є головним його проповідником та ідеологом.
Питання друге – чому інформація для Вучича від СЗР отримала широке оприлюднення та велику пресу в Сербії (безумовно – провладну)?.
Адже загально відомо, що спецслужби різних країн, навіть не завжди дружніх країн, співпрацюють та обмінюються інформацією.
Але така співпраця, в абсолютній більшості, завжди тиха, непублічна, таємна.
А тут – президент Сербії оприлюднює, сербська преса публікує купу статей, навіть пресслужба СЗР Росії видає спеціальний пресреліз.
Інакше, як інформаційно-пропагандистською операцією, всі ці кроки назвати важко.
А ціллю був народ Сербії, точніше – потенційні виборці, адже Вучич деякий час тому обіцяв провести у цьому році президентські вибори.
Тому у боротьбі за потенційних виборців він демонструє свою силу та наче заявляє: лише я зможу зберегти Сербію від знищення.
Цікаво, що сербська влада намагається й далі всидіти на двох стільцях.
У виступах провладних політиків та мас-медіа стверджується, що за протестами стоять ЄС, держави-члени та їхні спецслужби.
Проте водночас посол Сербії у Вашингтоні Драган Шутановац у Держдепартаменті США запевнює американських посадовців, що за повстанням громадян стоять російські служби.
Наразі вже можна констатувати – інформація російської СЗР з’явилася не випадково.
Вона може означати, що Кремль продовжує спроби загострити ситуацію на Західних Балканах.
Інший союзник – Александар Вучич – під тиском майже річних демонстрацій та дострокових виборів президента, які наближаються, все більше втрачає вплив.
Й ось тут, напередодні військового параду, з’являється "страшилка" від російських шпигунів.
Реагуючи на неї, президент Вучич попереджає, що не допустить ніяких революцій та "майданів", заявляє про неминучість покарання винних та підкріплює свої слова демонстрацією своєї армії, яка озброєна сучасною зброєю та захистить "державу від знищення".
Інформація СЗР стала черговою спробою тиску на керівництво Сербії через "нерішучість у вирішенні питання протестів" та спробою дискредитації ЄС в очах сербського суспільства.
А про інші наслідки цієї провокації ми дізнаємося вже 1 листопада.
День, який у Сербії обіцяє стати дуже гарячим.
Автор: Володимир Цибульник,.
кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан.

