У п'ятницю, 26 вересня, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко підписав розпорядження №1019, яким фактично наділив себе правом затверджувати всі кадрові призначення у виконавчому органі Київради — від рядових спеціалістів до заступників міського голови. Більше того, документ зобов’язує погоджувати з ним і призначення, і звільнення перших заступників та заступників голів районних адміністрацій столиці.
Ситуация з розпорядженням Тимура Ткаченка виглядає як спроба «захопити» кадровий контроль у Києві. Але закон не надає начальнику КМВА повноважень погоджувати призначення директорів департаментів чи підрозділів міської ради, але й прямо не забороняє цього. Ткаченко користується прогалиною й вимагає, щоб усі кадрові рішення проходили через нього, хоча до місцевого самоврядування він формально не має жодного стосунку. Якщо мер Віталій Кличко ще може посилатися на закон про місцеве самоврядування, то тут опора — лише на відсутність регулювання.
У політичному сенсі це виглядає як спроба «показати зуби» й змусити Кличка домовлятися з Банковою. Поки компромісу немає, Ткаченко демонстративно посилює вплив, а депутат Київської міської ради Андрій Вітренко зі «Слугою народу» піднімає тему імпічменту Кличка. Водночас у грі «Європейська солідарність» — без її голосів недовіра меру неможлива, тож саме «ЄС» отримує роль «золотої акції». Фактично мова йде не лише про кадрові розпорядження, а й про торг за контроль над Київрадою.
Нагадаємо, після того як Кличко на погоджувальній раді фракцій вкотре відмовився звільнити свого першого заступника Миколу Поворозника, а голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко зареєстрував у Київраді проєкт рішення про недовіру Кличку та його усунення з посади мера, Віталій Кличко поїхав домовлятися до Петра Порошенка. І не безрезультатно. Про це детально у своїй статті "Казус недовіри: кого насправді боїться Кличко — Банкову чи ЄС?" написала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.