Рафаель Гороян: Війна мало не знищила мій бізнес, і мала б знищити мене як бізнесмена, але цього не сталося

Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.

Ви вже кілька років працюєте в Єгипті, і нині ваш бізнес показує там чудові результати. Але початок, очевидно, був непростим. Як усе розпочиналося?

Рафаель Гороян: Я був готовий заплатити за «вхідний квиток» у єгипетський ринок. Цей квиток коштував мені мільйони доларів. Помилки та невдачі — так виглядав наш старт. Але крок за кроком ми вибудували стосунки з місцевою владою, з виробниками макаронів, комбікормів, хлібобулочних виробів. Зараз ми вже не рахуємо втрат, ми генеруємо дохід.

Для нас назад дороги не було: в Україні розпочалася війна, трейдинг треба було рятувати. До всього, Ви бачите, що робиться зараз із бізнесом в Україні — податкова буквально його знищує: затримки з поверненням ПДВ, постійні нові правила перевезення через митницю. Ми вчасно зрозуміли, що найближчим часом нічого хорошого не буде і вирішили, що будемо боротися за інші ринки. 

Чи був момент, коли ви відчули: без підтримки ззовні компанія не витримає?

Рафаель Гороян: Не було б узагалі цієї історії успіху в Єгипті, якби нам не підставив плече один з найбільших швейцарських фондів. Вони надали нам фінансову подушку в $30 млн. Це дало змогу працювати далі, та ще й працювати в країні, де немає військових ризиків. Так ми почали розвивати бізнес у Єгипті й паралельно виплачувати старий борг. Саме цей фонд першим почув наш сигнал: без нових коштів активи зникнуть, а кредитори не отримають нічого. Але, якщо компанії дати шанс працювати — вона віддасть усе поступово. Так і сталося: сьогодні Prometey сплачує тіло старого кредиту й обслуговує відсотки за новим. Це приклад здорової фінансової логіки у час війни: кредитор, який не діє за шаблоном, у результаті отримує більше.