Столиця РФ може опинитися без світла: фахівці підтвердили технічну можливість відключень

За інформацією видання "Телеграф", заява Зеленського пролунала на тлі регулярних атак Росії на українську інфраструктуру, які тривають від осені 2022 року, а також у контексті обговорень у світі щодо застосування далекобійної зброї по стратегічних об’єктах супротивника. Видання нагадує, що один із найсерйозніших енергетичних колапсів у Москві відбувся 25 травня 2005 року: вихід з ладу трансформаторів на підстанції №510 "Чагіно" спровокував каскадну аварію, яка залишила без світла мільйони жителів столиці та прилеглих областей.

Тоді зупинилися потяги метро та ескалатори, лікарні працювали в обмеженому режимі, мобільний зв’язок та інтернет частково перестали функціонувати. Відновити постачання енергії вдалося лише через понад добу. Збитки оцінювалися від 35 мільйонів до понад 280 мільйонів доларів, а причинами стали застаріле обладнання, відсутність резервів та слабка координація між енергокомпаніями.

Сьогодні столичний енергорегіон формально забезпечує свої потреби власними потужностями: близько 80% енергії надходить від великих теплових електростанцій (ТЕЦ‑22, Каширська ГРЕС, Шатурська ТЕС), решта — від атомних блоків Калінінської, Смоленської, Курської та Воронезької АЕС. Проте для доставки електроенергії до споживачів потрібна розгалужена мережа ліній, трансформаторів і підстанцій, серед яких ключове значення має Московське енергетичне кільце з десятьма підстанціями 500 кВ, серед яких "Чагіно", "Пахра", "Ногінськ", "Очаково" та інші. Вихід з ладу навіть одного такого вузла може запустити каскад перебоїв по всьому місту.

Український експерт з енергетики Михайло Гончар пояснює: "Справжній блекаут — це не просто вимкнене світло. Це повний колапс енергосистеми на тривалий час, коли вона втрачає здатність функціонувати. Москва формально не енергодефіцитна, але столичний регіон як ціле має слабкі місця через залежності між містом і прилеглими районами та недостатню інтеграцію різних сегментів єдиної системи Росії".

Особливу складність додає захист столиці: багатошарова система ППО включає комплекси С‑400/С‑500, "Панцирі", "Тор" і локальні засоби виявлення безпілотників. Авіаційний аналітик Костянтин Криволап пояснює, що для успішного удару спочатку треба "осліпити" або перевантажити ці системи, а потім завдати масованого ураження дроновими атаками, створюючи "дірки" в обороні, як це вже відбувалося на окупованих територіях, зокрема в Криму.

Українські технології для таких операцій постійно розвиваються. За словами авіаексперта Валерія Романенка, у наявності є безпілотники з дальністю понад 1 100 км (FP‑1), а також дрони "Фламінго", "Лютий", "Бобер", які можуть вражати критичні об’єкти енергомережі. Водночас для досягнення реального ефекту потрібна комплексна, добре скоординована операція з великою кількістю дронів і паралельним нейтралізуванням радарів і ППО супротивника.

Як пише видання, історичний досвід показує, що навіть складна й велика енергосистема вразлива, якщо дає збій ключовий елемент. Саме через це експерти вважають, що масштабний блекаут Москви — технічно можливий, але для його реалізації необхідна серйозна підготовка, синхронна дія й точне ураження критичних вузлів інфраструктури.

Нагадаємо, що під час інтерв’ю на шоу "The Axios Show" Зеленський попередив російських чиновників: якщо війна проти України не припиниться, їм слід знати, де розташоване найближче бомбосховище.

У відповідь на заяву президента України заступник РНБО Росії Дмитро Медведєв заявив, щоКремль може застосувати зброю, проти якої бомбосховище не врятує.