/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0cbacec82dc3b0379f6a85af4cc92a40.jpg)
ЄС підтримає і Україну, і власну оборонку за рахунок російських мільярдів
Як хочуть використати заморожені активи Москви?
Останнім часом дискусії серед європейських лідерів щодо використання активів Кремля змістилися. Якщо раніше заморожені кошти Центробанку Росії не хотіли чіпати, то тепер розмірковують, як їх краще застосувати, повідомляє 24 Канал з посиланням на Politico.
Головна мета Євросоюзу – надати Києву можливість купувати зброю за допомогою російських грошей.
- Тому провідні європейські політики дедалі активніше підтримують ідею виділення безпроцентної позики Україні.
- Однак важливою умовою буде те, що ці кошти підуть на закупівлю зброї у виробників ЄС.
Нам потрібне більш структурне рішення для військової підтримки, саме тому я запропонувала ідею репараційного кредиту, що базується на заморожених російських активах. Ми посилимо нашу оборонну промисловість, забезпечивши використання частини цього кредиту для закупівель у Європі,
– наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Єврокомісія вже запропонувала, щоб Україна використала "репараційну позику" і для купівлі зброї у європейських виробників, і для фінансування бюджетних потреб. Проте остаточне співвідношення мають визначити лідери ЄС.
Хто підтримує "репараційний кредит"?
Основні обговорення "репараційної позики" мають відбутися на неформальному саміті лідерів ЄС у Копенгагені в середу, 1 жовтня.
Раніше, як зазначало видання Financial Times, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав надання позики Україні з російських грошей у розмірі 140 мільярдів євро. Зараз німецький лідер пропонує спрямувати ці кошти передусім на європейську зброю, а не на відбудову української інфраструктури.
Якщо Україна програє війну, відбудовувати буде нічого,
– прокоментував цю позицію один із дипломатів ЄС.
Франція, хоча й дуже обережна до юридичних наслідків використання грошей Кремля, теж підтримує пропозицію Мерца щодо закупівель зброї ЄС.
Окрім того, Фінляндія та Швеція підготували спільний лист, у якому закликали використати 140 мільярдів євро на "зміцнення європейської безпеки та оборонних спроможностей шляхом глибшої інтеграції України у європейську співпрацю".
Важливо! Європейські лідери вважають, що забезпечення України сучасною технікою є важливою частиною заходів для безпеки всієї Європи й хочуть поглибити військово-промислову кооперацію з Києвом. Тим більше, що погіршення відносин зі США за Трампа спонукає ЄС більше дбати про власну оборону.
"Репараційна позика" для України: що відомо?
ЄС розглядає можливість виділення Україні близкьо 130 мільярдів євроу форматі "репараційної позики". Водночас остаточний розмір підтримки залежатиме від оцінки, яку Міжнародний валютний фонд планує провести у 2026–2027 роках, аби визначити реальні фінансові потреби Києва.
У Брюсселі наразі шукають юридичні механізми, які дозволять передати Україні російські кошти навіть без одностайного схвалення всіх держав-членів. Адже дружня до Москви Угорщина може заблокувати це рішення.
Додаткові сумніви висловлює й Бельгія, на депозитарій Euroclear якої припадає найбільша частина заморожених російських активів. Вона побоюється юридичних ризиків та можливих позовів з боку Москви. Щоб зняти ці застереження, Єврокомісія пропонує замінити активи, які зберігаються у Euroclear, на боргові зобов’язання інших країн ЄС.

