"Ненавидів своє походження": сповідь українця з Канади, який змінив прізвище на англійське заради кар'єри
"Ненавидів своє походження": сповідь українця з Канади, який змінив прізвище на англійське заради кар'єри

"Ненавидів своє походження": сповідь українця з Канади, який змінив прізвище на англійське заради кар'єри

Забута дискримінація: шокувальна правда про становлення діаспори у Канаді

Недавно Канада очолила рейтинг в опитуванні зі всього світу як країна-мрія для переїзду. Також це країна, де проживає одна з найстаріших українських діаспор. Перші українські «піонери» (саме так називали перших поселенців) почали освоювати необжиті простори Канади ще наприкінці 19 століття.

Українські емігранти у Канаді. Кінець 19 століття.

Наразі Канада — важливий партнер України у війні з РФ. До повномасштабного вторгнення українська діаспора у Канаді була другою за чисельністю у світі після Росії. У «країні кленового листка» — чимало українських культурних товариств і організацій, а українці посідають чільне місце серед інших національних меншин.

Проте так було не завжди. Як не дивно, Канада не завжди була толерантною до українських емігрантів. Про це розповіла етнологиня і волонтерка Устина Стефанчук на своєму Facebook.

Зазвичай, існує стереотип, що українська діаспора Канади — патріоти України і гордяться своїм походженням. Проте Стефанчук навела один приклад зі свого досвіду, який свідчить протилежне — нащадки українських емігрантів, особливо першої хвилі, цуралися свого походження, міняли свої імена та прізвища на англомовний манер і асимільовувалися.

Устина розповіла про викладача свого хлопця Михайла. Старенький професор права на прізвище Мартін навчав українця, але сам не зізнавався, що теж етнічного походження. Лише за келихом пива викладач наважився розповісти свою історію.

«На якомусь етапі, а розмова була дійсно цікава і жвава, про різні кейси і професора і Михайла, про різні досвіди, професор, вже добряче п’яненький несподівано спитав: а ти ж знав, що я українець? З отетерілого виразу обличчя М. було зрозуміло, що ні. Тривала пауза, впродовж якої, Михайло мабуть думав, як найделікатніше можна продовжити розмову. Я не розуміла в чому драматичність цієї паузи, поки Михайло не почав говорити: „Ні, я був переконаний, що ви британець“, — розповідає Устина.

Професор розповів молодим українцям, що народився в українській родині, його мама і тато були українцями.

«Моя родина переїхала до Едмонтону, коли мені було 9 років. В новій школі моє батьківське прізвище із закінченням -чук було страшенно не популярне. Мене обзивали, висміювали, а на якому етапі почали лупити. А тому, що я був хворобливий, блідолиций і в окулярах + вчився найкраще в класі мене недолюблювали ще дужче», — перповідає слова професора волонтерка.

Педагог зізнався, що у школі його дражнили принизливим словом, яким у той час канадці називали українських, та й загалом емігрантів з Центрально-Східної Європи — «боганк». Вважається, що це змішування термінів «Bohemian» та «Hungarian».

«Це (булінг — Ред.) тривало до закінчення школи. Мій батько був мʼясником, він не розумів в чому проблема і чому я не можу просто дати здачі. Кому? Всім? Навіть деяким вчителям, які зумисне з насмішкою мене перепитували чи я зрозумів, хоч я народився в Канаді і багато вже тоді розумів краще, ніж вони. Я ненавидів своє походження, Боже, як я його ненавидів. Вже тоді я зрозумів, що якщо я хочу чогось в житті, то треба змінити „-чук“. Я не помилявся», — продовжує переповідати «сповідь» асимільованого українця волонтерка.

Саме тому тоді ще майбутній професор змінив прізвище з Мартинчука в Martin. Він зауважив, що у 1960-х роках усі товариства правників у Канаді були клубами «білих хлопців», до яких українці не належали. За його словами, раніше українців в Канаді вважали не «білими», а на рівні з темношкірими чи індіанцями, які були дискриміновані.

«Професор продовжив, що на якомусь етапі в доступі до певного певного рівня у певній ділянці права, йому його наставник прямо сказав, що -чукам тут не місце», — зазначає Стефанчук.

Розкаяння

Чоловік зізнався, що Мартіном так і не став, але і собою перестав бути. Він перервав увесь звʼязок з родиною, яку любив, і параноїдально все життя боявся, що хтось викриє його минуле. В нього були жінки, але жодна не стала дружиною, бо Мартінові-Мартинчуку було важко відкритися, що він — українець, а без чесності шлюб не має сенсу.

Професор розповів, що його молодший брат перебрав батьківський бізнес і не відцурався від свого українства. Недавно він помер, а викладач поїхав до нього на похорон.

«На похороні в містечку під Едмонтоном правили службу і коли священник канадською -українською заспівав „вічная память“ я подумав, що не хочу більше нічого, але щоб мене відспівали отак, батьковою мовою», — зазначив професор.

Раніше блогер «Канадський Марк» розповів, яка головна перевага Канади для українців перед країнами Європи.

Вулкан Старуня в Івано-Франківській області / © Фото з відкритих джерел

Читати публікацію повністю →

Модні жіночі стрижки 2025 року / © Фото з відкритих джерел

Читати публікацію повністю →

Повітряна тривога в Харкові / © tsn.ua

Читати публікацію повністю →

Гадюка померла через надмірну концентрацію алкоголю / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader