Неприятно, но не катастрофа: какие последствия для Украины будет иметь смена власти в Чехии

Наступного місяця у Чехії зміниться уряд.

Нинішня коаліція, що складається з блоку Spolu та партії STAN, піде в опозицію, а новий уряд формуватиме партія ANO – або самостійно, або в коаліції.

Ця політична сила має неоднозначну репутацію – зокрема, в Європарламенті її депутати входять до групи "Патріоти за Європу" разом із партією Віктора Орбана та австрійськими ультраправими.

А під час виборчої кампанії лідер ANO Андрей Бабіш обіцяв скасувати "снарядну ініціативу", створену нинішнім чеським урядом для допомоги Україні.

Та чи означає перемога ANO й можливе призначення Бабіша прем’єр-міністром розворот зовнішньої політики Праги?.

На щастя, вкрай поганого для нас сценарію, скоріш за все, вдалося уникнути.

Це сталося тому, що зовсім несподівано до парламенту не потрапив блок Stačilo! ("Досить!") – альянс лівих партій на чолі з комуністами.

Сенсаційна поразка комуністів повністю змінила всі коаліційні розклади – причому на користь України.

Попри те, що зміна влади у Чехії майже напевно змінить риторику Праги (в тому числі – зробивши її набагато менш дружньою до Києва), Чехія не стане ані "другою Угорщиною", ані "другою Словаччиною".

Крах "коаліції жахів".

"Томіо Окамура як міністр внутрішніх справ, а також Катержина Конечна як очільниця Міноборони – такий розклад не обов'язково має бути науковою фантастикою", – попередив напередодні голосування лідер "Піратів" Зденек Гржиб.

Озвучена коаліція – коли ANO отримає більшість разом з ультраправою партією SPD Томіо Окамури та вже згаданим блоком Stačilo! на чолі з комуністкою Конечною – вже отримала неофіційну назву "коаліція жаху".

А уряд, який був би створений такою коаліцією, за словами прем’єра Петра Фіали, мав би стати "урядом національної зради".

І такі назви – не перебільшення.

Обидві політичні сили – і ультраправі, і ультраліві – виступали за вихід Чехії з ЄС та НАТО та категорично проти подальшої підтримки України (а комуністи, на додачу, вимагали відновити купівлю нафти та газу в РФ).

А головне, ще місяць тому такий розклад виглядав як дуже ймовірний.

Тоді соціологічні опитування давали ANO перше місце з результатом 30-32%, SPD – третє місце і близько 13%, а Stačilo! – близько 8%.

При цьому активну підтримку Stačilo! надавав експрезидент Чехії та відомий "друг Путіна" Мілош Земан.

Тим самим демонструючи, яку саме ставку зробили у Кремлі на цих виборах.

Простий арифметичний підрахунок показує, що така коаліція гарантовано отримає більше половину місць у новому парламенті, і альтернатив такій коаліції майже не було.

Проте все змінилося в останні тижні перед голосуванням.

Провокації РФ, спочатку проти Польщі, а потім – і проти інших країн, різко змінили всі передвиборчі розклади.

В останніх великих дебатах, які пройшли тиждень тому, всі партії, окрім ультраправих та ультралівих, заявили про реальну загрозу безпеці Чехії від дій РФ.

А на додачу президент Чехії Петр Павел заявив, що не внесе до парламенту уряд, створений за участю екстремістів.

І хоча конкретних назви екстремістських партій озвучено не було, всі зрозуміли, про кого йдеться.

І нарешті – російська загроза мотивувала виборців йти на дільниці.

Явка склала майже 69% – це рекорд для парламентських виборів у Чехії з далекого 1998 року.

Та й на президентських виборах вища явка була лише під час другого туру виборів 2023 року.

Така явка завдала нищівного удару по "екстремістах" – SPD з результатом 7,8% зайняла лише п’яте місце, тоді як Stačilo! отримала лише 4,3% при 5-відсотковому прохідному бар’єрі.

Такий результат дав підстави президенту Павелу підстави стверджувати, що ініціатива розвороту зовнішнього курсу країни не отримала підтримки чехів.

"Результати показують, що виборці чітко підтвердили переважаючий прозахідний напрямок нашої країни", – заявив він.

Перемога без більшості.

Як показав фінальний результат виборів, голоси, які протягом останніх днів втратили "екстремісти", значною мірою потрапили до ANO.

Як результат, партія Андрея Бібіша отримала 34,5% голосів виборців та матиме у новому парламенті 80 депутатів (тоді як для більшості потрібен 101 мандат).

Ще одна партія, яка зуміла в останні дні наростити рейтинг – євроскептична "Автомобілісти за себе".

Лише в останніх соціологічних опитуваннях (та й то не в усіх) ця політична сила долала прохідний бар’єр.

А врешті-решт автомобілісти отримали майже 6,8% та вперше пройшли до парламенту, де матимуть 13 депутатів.

Важливо, що "Автомобілісти" – єдина політична сила, яка ще до виборів заявляла про готовність увійти в коаліцію з ANO.

Проте такий альянс разом матиме лише 93 депутатів, а відповідно, потребуватиме ще одного коаліційного партнера.

Попри поразку, результат владної коаліції складно назвати провалом.

Блок Spolu прем'єра Фіали отримав 23,3% голосів та матиме 52 мандати, а партія STAN – ще 11,2% (22 мандати).

Натомість дуже добрий результат показала Піратська партія, яка рік тому вийшли з коаліції.

Через це по "піратах" меншою мірою вдарила критика урядових соціальних ініціатив (а саме це було основною претензією до коаліційних сил), що дозволило їм отримати майже 9%, а це гарантуватиме 14 мандатів у новому парламенті.

Разом партії нинішньої коаліції (разом із "піратами") матимуть 92 мандати – лише на один менше, аніж у можливого альянсу ANO та "Автомобілістів".

Вже один цей факт вказує, що вони залишаться впливовою силою, навіть в опозиції.

А на додачу через високу явку за партії чинної коаліції у нинішньому році віддали голоси більше виборців, аніж чотири роки тому.

І це може поламати ще один потенційний сценарій, про який говорили напередодні виборів.

Сценарій, за якого після провалу партія прем’єра Фіали ODS змінить лідера, вийде з блоку Spolu та увійде до коаліції з Бабішем.

В ситуації, коли коаліційні партії, хоч і програли, але не провально, такий сценарій виглядає не дуже ймовірним.

Та з ким тоді Бабіш буде створювати коаліцію? Чи, може, обере уряд меншості? І чим ці сценарії різняться?.

Переможець без коаліції.

Відразу після оприлюднення результатів виборів Андрей Бабіш заявив, що планує розпочати коаліційні перемовини з SPD та "Автомобілістами", хоча й визнав, що надає перевагу створенню уряду меншості.

"Ми проконсультуємося та домовимося про те, як ми будемо вести переговори.

Ви обов'язково скоро про це почуєте, але сьогодні ми святкуватимемо", – заявив він.

Такий вибір потенційних коаліційних партнерів у партії ANO пояснюють відсутністю вибору.

"Виборці так вирішили, ми повинні це поважати.

Наш обов'язок – сформувати функціональний уряд", – заявив новообраний депутат Адам Войтех.

Своєю чергою потенційні коаліційні партнери вже заявили про готовність до таких переговорів та до створення коаліції.

"Ми завжди профілювалися на темі безпеки, тому нас цікавить Міністерство внутрішніх справ.

Ми, звичайно, стурбовані нестримною мілітаризацією, яку демонструє уряд Фіали, тому ми хотіли б знати, що відбувається у сфері оборони.

Наші виборці дуже засмучені тим, що не будується достатньо доріг і що потяги переповнені, тому навіть Міністерство транспорту, безумовно, є дуже практичним і важливим", – заявив лідер ультраправих Томіо Окамура.

"Я критично ставлюся до них (ультраправої SPD), але ми повинні зробити все, щоб запобігти продовженню роботи нинішнього уряду", – заявив лідер "автомобілістів" Філіп Турек.

Такий формат коаліції за участю ультраправих – явно не найкращий для України варіант.

Втім, наразі такі консультації виглядають скоріш як формальність – Бабіш заявив, що не вестиме переговорів із партіями чинної коаліції, проте йому якось потрібно продемонструвати конструктивний настрій.

Зрештою, президент Чехії вже прозоро натякнув, що не допустить створення коаліції з SPD, а без них коаліція не матиме більшості.

До речі, Петр Павел також може відмовитися вносити кандидатуру Бабіша – якщо той не доведе, як на посаді прем’єра здатний уникати конфлікту інтересів між державною роботою та власним бізнесом.

Тому набагато більш імовірним є варіант уряду меншості, який сформує ANO (можливо, разом з "Автомобілістами"), проте який спиратиметься на підтримку ультраправих.

Це означає, що SPD не отримає посад в уряді (що безумовно добре), проте як компенсацію може отримати важливі парламентські посади.

Зокрема, вже обговорюється можливість підтримки кандидатури Окамури на посаду спікера.

За такого сценарію можна очікувати, що риторика Праги буде суттєво менш дружнбою, проте це не обов’язково матиме відображення в реальних діях.

Перевага уряду меншості також полягає в тому, що Бабіш за необхідності може звертатися по голоси до SPD (зокрема, для перегляду соціальної політики), проте для затвердження зовнішньополітичних рішень залучати підтримку партій нинішньої коаліції.

* * * * *.

Показовий момент – після оприлюднення результатів виборів Бабіш став набагато обережніше коментувати питання, пов’язані з Україною.

З одного боку, він демонструє критичний підхід до Києва, заявляючи, що Україна не готова до членства в ЄС (з чим складно сперечатися), проте не заявляє про блокаду переговорів про вступ.

Так само – з військовою допомогою.

Бабіш вже заявив, що не зупинятиме комерційні постачання зброї ЗСУ.

А у питанні "снарядної ініціативи" він тепер говорить не про зупинку програми, а про необхідність її аудиту.

"Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні", – заявив він.

Щоправда, Бабіш вважає, що менеджмент цієї ініціативи має перейти до НАТО, проте вже незабаром він має переконатися, що це неможливо.

А головне,.

переможець чеських виборів явно не збирається разом із Віктором Орбаном "воювати" з Єврокомісією.

І новому прем’єру, хто б ним не став, доведеться рахуватися з цим.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".