Учені працюють над ШІ-перекладачем для собак: перші "слова" вже розшифровано

Дослідники з Техаського університету в Арлінгтоні вважають, що це цілком можливо, повідомляє Phys.org.

Професор інформатики Кенні Чжу і його команда зібрали найбільший у світі каталог звуків і відео за участю собак і вже виявили перші "фонеми" і звуко-слова, які можуть лягти в основу перекладу собачої мови на людську мову.

За словами Чжу, кінцева мета проєкту - створити повноцінний перекладач, який дасть змогу людям розуміти своїх домашніх тварин:

"Ми вже вміємо миттєво перекладати з однієї людської мови на іншу. Чому б не зробити те ж саме з тваринами?" - каже він.

Як працює "собачий перекладач"?

Чжу почав з ідеї перевірити, чи відрізняються звуки, які видають шиба-іну в Японії і в США. Для аналізу використовували відео з YouTube, проте суттєвих "діалектних" відмінностей знайдено не було. Тоді команда зосередилася на глибшому аналізі: розшифровці гавкоту, вереску і виття, розбиваючи їх на елементарні звукові одиниці - фонеми.

Ключ до розуміння собачої мови лежить не тільки у звуці, а й у контексті: якщо певний звук постійно повторюється під час однієї й тієї ж дії, це може вказувати на смислове навантаження.
Дослідники вже розшифрували близько 50 годин аудіозаписів і виокремили слова, схожі за звучанням з "кішка", "клітка" і "повідець". Причому звуки можуть відрізнятися залежно від породи собаки.

Також з'ясувалося, що в міру дорослішання собаки його "мова" ускладнюється. Наприклад, гавкіт хаскі стає довшим і виразнішим, що може свідчити про зміну рівня "мовної складності".

Не просто спілкування, а й здоров'я

Розробка перекладача може стати корисною не тільки для спілкування, а й для відстеження здоров'я вихованця. АІ-додаток на смартфоні зможе помічати зміни в звуках, які свідчать про фізичні або психічні проблеми тварини.

Аналогічні проекти Чжу вже веде за участю кішок і великої рогатої худоби. Спільно з Техаським університетом A&M науковці цілодобово записують звуки десятків корів, щоб порівняти "мову" тварин з їхніми ветеринарними показниками. Мета - навчитися виявляти захворювання за змінами в голосі ще до появи зовнішніх симптомів.

Подібними розробками займаються й інші команди: наприклад, в Університеті Мічигану ШІ-модель, навчену на людській мові, застосували для аналізу собачого гавкоту, а в Технологічному університеті Вірджинії створюють ШІ для розшифровки коров'ячих звуків.

Тим часом на ринку вже з'являються комерційні продукти - від розумних нашийників до "перекладачів кішок", заснованих на ШІ.

Як зазначає Чжу, важливість проекту виходить за рамки наукової цікавості:

"Це не просто спроба поговорити з собакою, як із сусідом. Це крок до кращого розуміння тварин і турботи про них на новому рівні".