Не конфискация, но шаг к ней. Почему решение ЕС по активам РФ станет лишь промежуточным
Не конфискация, но шаг к ней. Почему решение ЕС по активам РФ станет лишь промежуточным

Не конфискация, но шаг к ней. Почему решение ЕС по активам РФ станет лишь промежуточным

Після трьох років роботи нашої команди над створенням міжнародного механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією, та передачею російських активів до цього механізму ми нарешті близькі до отримання нового важливого проміжного рішення.

Нагадаю, ще 2022 року ООН визнала: Росія несе відповідальність за агресію проти України і має заплатити за всі збитки, які спричинила.

У 2023 році ми з партнерами створили, а минулого року запустили на базі Ради Європи перший елемент міжнародного компенсаційного механізму – Реєстр збитків, який вже приймає перші заяви.

Перелік категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру, широкий і включає в себе різні види збитків, втрат чи шкоди.

Зараз у Реєстрі збитків відкрито 13 категорій для фізичних осіб (внутрішнє переміщення, смерть чи зникнення близьких, тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, позбавлення свободи, примусова праця, пошкодження/знищення житла чи нежитлового майна, втрата контролю над майном, насильницьке переміщення/депортація дітей та дорослих).

Заяви подаються до Реєстру збитків України в електронному вигляді через вебпортал "Дія".

До кінця року очікуємо відкриття решти з понад 40 категорій: для фізосіб – інші порушення прав людини, втрата роботи, бізнесу, житла, доступу до освіти й медицини тощо; для держави та юросіб – шкода інфраструктурі, культурній спадщині, довкіллю, витрати на розмінування й підтримку населення, економічні втрати бізнесу.

Водночас останні півтора року ми разом з 55 делегаціями з усього світу вели переговори щодо другого елементу міжнародного компенсаційного механізму – Компенсаційної комісії, яка розглядатиме заяви, подані до Реєстру, і присуджуватиме компенсації.

Переговори успішно завершились у вересні, а на початку жовтня Парламентська асамблея Ради Європи схвалила проєкт Конвенції, яка буде підписана 16 грудня 2025 року в Гаазі, Нідерланди.

Вже наступного року очікуємо формального створення Комісії і подальшого її запуску.

Завершення роботи над другим елементом міжнародного компенсаційного механізму дозволяє нам формально перейти до третього і найважливішого – фонду.

Україна послідовно вимагає спрямувати заморожені російські $300 млрд до фонду компенсаційного механізму.

А в 2024 США стали першою країною в світі, яка прийняла закон (REPO Act), що законодавчо закріпив таку можливість щодо російських державних коштів, заморожених на території США.

Хоча до сьогодні політичної волі партнерів бракувало для передачі заморожених активів РФ Україні, ми мали проміжні успіхи.

Минулого року, внаслідок наших послідовних вимог передати заморожені гроші РФ України, країни G7 погодили ERA Loans: ми отримали позику в $50 млрд за рахунок майбутніх прибутків від заморожених активів РФ.

Це стало важливим досягненням, яке дозволило нам закрити критичний дефіцит у фінансуванні на 2025 рік.

Але це досі не було "making russia pay" – гроші йшли від країн G7 та ЄС.

Але ми не зупинялись і продовжували дипломатичні та адвокаційні зусилля – спільно з друзями з громадянського суспільства, які постійно нагадували партнерам про те, що РФ має заплатити.

Саме в цьому контексті ініціатива Європейської комісії, підтримана Німеччиною, Францією та Сполученим Королівством, щодо так званого "репараційного кредиту" є наступним логічним кроком до використання заморожених російських активів у практичний спосіб.

Цей механізм здатен суттєво посилити оборонні спроможності України, безпосередньо вплинувши на ситуацію на фронті.

Це нові ракети, нова бронетехніка, тисячі, а подекуди мільйони дронів.

Держава нарешті може отримати ресурси для того, щоб завантажити наші виробничі потужності, бути більш самодостатніми і менше залежати від політичної боротьби в партнерських країнах.

Репараційний кредит – це також про партнерство.

Його реалізація створює простір для співпраці з бізнесом країн-учасниць, для розвитку спільних виробничих кластерів і консорціумів у сфері безпеки.

Сильна Україна – це сильна Європа, і саме в цьому полягає стратегічний сенс рішення.

Втім, ця ініціатива – не лише про оборону.

Вона про справедливість для постраждалих від російської агресії.

Репараційний кредит може – і мусить – стати містком до створення майбутнього компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати людям, що втратили житло, бізнес, майно або засоби до існування.

Десятки тисяч українців, які вже подали і продовжують подавати свої заяви до Реєстру збитків, очікують реального механізму компенсації – і ми робимо все, щоб ці очікування виправдались.

Сьогодні Реєстр збитків – це не просто база даних.

Це доказова зброя України у війні за справедливість.

Наразі він прийняв перші 60 тисяч заяв, але ми очікуємо на мільйони заяв після відкриття всіх категорій.

Світовий банк, ЄС та ООН у звіті RDNA4 визнали, що тільки за три роки повномасштабного вторгнення РФ спричинила понад $589 млрд втрат на території України.

За 11 років російської війни проти України загальна сума втрат може перевищувати $1 трлн.

Я звертаюсь до українців: багато хто з вас відкладає подання заяв з різних причин – від зневіри до страху бюрократії.

Але це потрібно зробити – якщо не для себе, то для інших, адже Реєстр – це ще й інструмент тиску, це аргумент в наших переговорах, який підтверджує масштаби російських руйнувань.

Це наша зброя проти скептиків, які продовжують розповідати, що наша війна менш страшна, ніж вона є, і що росіяни не завдають ударів по цивільних об’єктах.

І це не менш важливий важіль, який ми будемо використовувати для переконання наших партнерів у необхідності зарезервувати частину репараційного кредиту під компенсації саме для вас.

Компенсації, які ні вони не мають покривати, ні ми не зможемо покрити настільки швидко, наскільки це потрібно нашому народу.

Чим більше заяв у Реєстрі зараз – тим більше шансів, що ми швидше отримаємо компенсації для всіх.

Але чому репараційний кредит – це не репарації?.

Бо це все ще не гроші Росії.

Європейські партнери обговорюють можливість замінити заморожені російські гроші на свої облігації, які підлягають поверненню після того, як Москва відшкодує завдані Україні збитки.

При цьому доля цих активів, які по праву наші, все ще не вирішується – вони будуть залишатися замороженими, допоки РФ у якомусь вигляді не виплатить нам справжні репарації.

І всі розуміють, що це може затягнутися на роки, можливо, навіть до зміни режиму в РФ.

Власне тому ми чітко комунікуємо: це лише проміжне рішення, і ми продовжуємо вимагати повноцінної передачі російських активів до компенсаційного механізму для України.

І ми не дозволимо зняти з росіян навіть частину відповідальності за такою схемою.

Але що далі? Позиція України чітка: кредит не має мати жодних умов, адже в іншому разі це накладало б додаткові зобовʼязання на жертву агресивної війни.

Це було б першими "репараціями", які були б обтяжливими перш за все для країни, на яку напали, а не яка напала.

Що не тільки немає жодного сенсу, а й створює небезпечний прецедент для світу.

І ми точно краще за партнерів знаємо, що нам потрібно.

Ми маємо найкращі, відтестовані в бою, технологічні рішення.

Ми краще знаємо, які саме типи зброї нам потрібні зараз і будуть потрібні в наступні роки.

Ми готові купувати те, що не виробляємо самі, у партнерів, але основним цільовим призначенням кредиту повинні бути саме замовлення в наших підприємств.

Ми також розуміємо, що частина кредиту повинна піти на грошове забезпечення військовослужбовців.

Це проста істина, але це потрібно проговорювати: зброї буде недостатньо, якщо нею не буде кому користуватися, або це будуть робити деморалізовані люди.

В центрі обговорень стосовно кредиту повинні бути українські воїни, незамінні – на відміну від грошей або техніки.

Наша команда працює і над розширенням географії цього рішення.

Наступним кроком повинно стати залучення країн G7 і решти світу, адже тільки в Японії залишається близько $30 млрд російських активів.

Ще активи на близько 15 млрд є у Канаді, 26 млрд – у Сполученому Королівстві, і кілька мільярдів – у десятці інших країн.

Це масштабна, складна робота, але якщо наші друзі справді хочуть нам допомогти, то їм варто прийняти це єдине правильне, єдине морально-етичне рішення.

Адже тільки так ми зможемо забезпечити виживання України, безпеку Європи та зберегти світовий порядок, заснований на міжнародному праві.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.

Источник материала
loader
loader