Критична функція інформування та незалежність від влади: лекція представників Суспільного у Вінниці

На початку лекції організатори провели опитування студентів. Майбутні журналісти поділилися своїми думками, що для них означає незалежна журналістика та які цінності мають бути основними для сучасних медіа. Результати цього опитування стали відправною точкою для подальшої дискусії між учасниками та спікерами.

Студенти факультету філології та журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час лекції

Лектори поділилися власним досвідом, розповіли про виклики сучасної журналістики та розвиток Суспільного мовлення в Україні. Студенти дізналися про те, як створювали суспільні мовники та в яких країнах їх немає, чому важливо критично оцінювати медійний контент і які механізми допомагають забезпечувати незалежність редакційної політики.

Вадим Міський нагадав студентам, що в демократичних країнах суспільні мовники — BBC, Deutsche Welle, RAI, PBS чи NPR — є незалежними від влади та працюють в інтересах усіх людей. Їхня місія — не обслуговувати політичну еліту чи рекламний ринок, а гарантувати суспільству об’єктивну інформацію.

Вадим Міський

Він розповів, що головна відмінність суспільного мовника — редакційна незалежність і орієнтація на інтереси всіх людей, а не влади чи рекламодавців.

Студенти брали участь у бесіді, відповідаючи на питання, зокрема про власників українських телеканалів. Вадим Міський розповів і кілька історій із залаштунків телебачення, зокрема про те, чому колись цільовою аудиторією комерційного телебачення була жінка віком 45+ на ім’я Антоніна та як орієнтація на прибуток сприяла поширенню російських наративів у медіапросторі.

Вадим Міський розповів про досвід суспільних мовників у світі та про відмінності між державним, комерційним і суспільним мовленням. Він також поділився інформацією про те, на чому ґрунтується незалежність суспільних мовників.

«Суспільне мовлення належить кожному з нас, у цьому його фішка. Нам не треба купувати акції, щоби стати акціонером. Ми вже “маємо” ці акції як громадяни України. На чому ґрунтується незалежність українського Суспільного мовлення? Ці правила універсальні й за цим чеклистом можна перевіряти будь-які суспільні мовники. Перше — незалежна від державних органів редакційна політика. Ми не можемо орієнтуватися тільки на тій аудиторії, яка більш платоспроможна. Дієвий громадський контроль — друга опора. В Україні це виражається насамперед через те, що є наглядова рада цієї компанії, яка зобов’язана бути представником інтересів різних суспільних груп. Третє — це незалежні засоби для виконання своєї місії», — розповів Вадим Міський.

Світлана Остапа розповіла студентам про створення АТ «НСТУ» та етапи її трансформації, різні платформи Суспільного — від телебачення й радіо до диджитал-ресурсів.

«Суспільне мовлення — це один з елементів демократії, це ознака демократичності держави. Про необхідність створення Суспільного в Україні почали говорити в 97-му році, був зареєстрований перший законопроєкт про створення Суспільного, але результату тоді не було. Лише після Революції гідності у 2014 році було ухвалено закон про Суспільне мовлення. 2015—2016 — це були роки перетворення державних мовників у одну структуру Суспільного. І врешті в січні 2017 року було зареєстровано публічне акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. Ми майже 20 років за це боролися — і тут нам у січні 2017-го телефонують і кажуть: “Зареєстровано”. Сьогодні Суспільне виконує критично важливу функцію — надає людям об’єктивну та перевірену інформацію, залишаючись незалежним від зовнішнього тиску», — розповіла Світлана Остапа.

Світлана Остапа

Вона розповіла про становлення компанії, фінансові аспекти, трансформацію майже 30 державних телерадіокомпаній у єдину структуру, а також про нову стратегію Digital First, яка зробила Суспільне лідером серед українських медіа за рівнем довіри — 80% глядачів вважають новини Суспільного найбільш об’єктивними.

«Це означає, що ми робимо все правильно, відповідно до журналістських стандартів. І 35% українців щотижня споживають новини Суспільного. Це теж непоганий показник, ми хочемо його нарощувати», — розповіла Світлана Остапа.

Студенти факультету філології та журналістики імені Михайла Стельмаха під час лекції

Під час лекції Світлана Остапа поділилася фактами про співпрацю з Європейською мовною спілкою, участь представників НСТУ у комітетах EBU та зростання цифрових платформ Суспільного, яке вже має понад 15 мільйонів підписників у соцмережах. Вона також розповіла про роботу українських кореспондентів у Брюсселі та Вашингтоні, про документальні фільми, дитячий контент і культурні проєкти, які реалізують у воєнний час.

«У нас визначені пріоритети. Насамперед це виготовлення інформаційного контенту. Майже третина працівників компанії виробляє інформаційний продукт. І це у нас робиться у конвергентному ньюзрумі. Другий наш пріоритет — це створення документалістики. У нас створено на ютубі канал “Суспільне Документалістика” і там можна подивитися всі фільми, які й філії виробляють, і центральна дирекція, і які ми замовляємо незалежним продакшнам. І цього року ми вже почали робити копродукцію з іноземними партнерами. Раніше нам це було заборонено законом, зараз нам закон це дозволяє», — пояснила Світлана Остапа.

Віталій Ганзюк

«Нам необхідні такі зустрічі. Ми тут на регіональному рівні досить рідко маємо можливості зустрічей наживо із людьми, які представляють певне медіа. Тому ось такі візити корисні насамперед тим, що студенти з перших вуст можуть детально дізнатися про те, що це за мовник, чим він живе, чим він може бути цікавий.  Судячи з активності цієї аудиторії, можливо, хтось придивився до Суспільного мовника як до майбутнього роботодавця», — сказав декан факультету філології та журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Віталій Ганзюк.

Віталій Ганзюк і Вадим Міський

Наприкінці лекції студенти мали нагоду поставити питання, а за найцікавіші з них — навіть отримати подарунки: книжку «Українське радіо. Історія буремного століття», монету та марку, які були випущені до 100-річчя «Українського радіо».

Фото: Ірина Валюк-Антонішина

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».