Європа — найбільша жертва “війни за ресурси” між США та Китаєм: аналіз FT

Геополітична конкуренція між США та Китаєм, що розгортається у сфері високих технологій, має несподіваного, але найбільшого «лузера» — Європу. Тоді як Вашингтон обмежує експорт мікрочипів до Китаю, Пекін у відповідь запроваджує контроль над експортом рідкісноземельних елементів, що залишає Європейський Союз у вкрай вразливому становищі.

Про це пише Міша Гленні, ректор Інституту гуманітарних наук у Відні, для видання Financial Times.

Подвійна залежність і нові ставки у «технологічній війні»

Стратегія протистояння між Заходом та Сходом у технологічній сфері не нова. В часи Холодної війни західні країни створили Координаційний комітет з багатостороннього експортного контролю, щоб позбавити СРСР доступу до технологій. Сьогодні адміністрації США застосовують подібну стратегію щодо Китаю, обмежуючи продаж високоякісних мікросхем та обладнання для їхнього виробництва.

Однак, на відміну від Радянського Союзу, Китай має потужний важіль впливу: він домінує у світі з перероблення рідкісноземельних елементів (РЗЕ). Минулого тижня Пекін розширив експортний контроль на 12 із 17 рідкісноземельних металів, заявивши, що цей крок необхідний «для захисту національних інтересів безпеки».

Ці критичні мінерали є ключовими не лише для «зеленого» енергетичного переходу (сонячна, вітрова енергетика, електромобілі), а й для оборонної промисловості. Наприклад, кожна з приблизно 800 ракет, якими під час нещодавнього конфлікту «обмінялись» Ізраїль та Іран, містила від 2 до 20 кг РЗЕ, зокрема диспрозій і тербій, які тепер підлягають китайському контролю. За оцінками, за сім днів конфлікту було «випарувано» від 1,6 до 16 тонн рідкісноземельних елементів.

«Європа стоїть перед подвійною залежністю від цифрових послуг Америки та від китайської промисловості з перероблення критичних мінералів, що робить її вкрай вразливою до зовнішнього тиску», — зазначає автор статті.

Чому Європа опинилася в ролі «постійного прохача»

Протягом останніх 30 років Китай став світовим лідером у переробленні більшості з 54 сировинних мінералів, які Геологічна служба США класифікує як критичні. Наразі китайське перероблення практично будь-якого мінералу обходиться на 30% дешевше, ніж у конкурентів.

Європа, попри свою ідентичність як піонера в зеленій енергетиці та електромобілях, дозволила Китаю домінувати у всіх трьох цих галузях, а також у виробництві літій-іонних акумуляторів. Тоді як США повільно відновлюють власну індустрію РЗЕ, Брюссель залишається позаду.

Хоча ЄС розробив стратегію щодо критичної сировини, спроби експлуатувати власні ключові мінеральні ресурси наштовхуються на жорсткий політичний опір з боку екологічних груп.

На тлі того, що Китай і США вливають трильйони у ключові високотехнологічні галузі (ШІ, робототехніка, квантові обчислення), інвестиції ЄС здаються мізерними. Автор статті попереджає: якщо Брюссель не зможе мобілізувати держави-члени найближчим часом, ЄС ризикує перетворитися на "постійного прохача», який буде кланятись як Китаю, так і США.

Ніж / © pixabay.com Переговори Зеленського і Трампа / © Associated Press "Ліверпуль" – "Манчестер Юнайтед" / © Associated Press "Полісся" – "Шахтар" / © ФК Полісся