Боронив Україну на Донецькому напрямку. Згадаймо Василя Кобрина

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Василя Кобрина.

Василь Кобрин загинув, боронячи Україну, 16 жовтня 2025 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду. 

Василь Кобрин народився 20 лютого 1998 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі № 90 Львова. Здобув фах автомеханіка в Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка», а згодом – економіста у Національному лісотехнічному університеті України. Також закінчив музичну школу по класу труби.

Працював у різних сферах діяльності, зокрема, автомеханіком. Разом із товаришем відкрив власний заклад Paradise food, де втілив свою любов до смачної їжі та спілкування з людьми.

У 2024 році Василь Кобрин став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів

фото: Львівська міська рада

Зі слів рідних, Василь був людиною великого серця – справжнім чоловіком, сином, батьком і другом. Завжди був поруч, коли комусь потрібна була допомога. Не прагнув слави, проте своїми вчинками здобував її щодня – тихо, гідно, по-людськи. Відзначався відвагою, щирістю та багатогранним талантом. Цікавився автомобілями, любив грати у футбол, готувати і проводити час зі своєю донечкою та близькими. 

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому напрямку у складі 68‑ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест», відзнакою Міністерства оборони України «За поранення» та медаллю «Ветеран війни».

Поховали воїна на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх героїв. У Василя Кобрина залишилися дружина, донька, батьки, сестри та друзі. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.