Освіта як міст додому: професор Вадим Попко розповів як повернути молодь в Україну

Про це він написав у своєму блозі на сайті РБК-Україна.

«Для реалізації цієї мети, ми потребуємо комплексної програми, що поєднує зусилля держави, освітян, бізнесу, діаспори. Позитивні зрушення можливі лише за наявності системного підходу з чіткими стимулами, правовими гарантіями, економічними, фінансовими та гуманітарними умовами для тих, хто прагне повернутися», - написав він. 

Попко закликає розглядати репатріацію як довготривалу програму та інвестицію в демографічну стійкість України. На його думку, за цих умов держава зможе розраховувати на повернення молоді, яка буде задіяна у процесі повоєнної відбудови.

Особливої актуальності це питання набуває на тлі зменшення кількості абітурієнтів за останні роки. Так, за даними професора,  станом на 1 вересня 2025 року до закладів вищої освіти було зараховано майже 179 тис першокурсників. Їхня кількість зменшилася більше ніж на 50 тисяч, якщо порівнювати з довоєнним 2021-м роком.

Він також звертає увагу на значну частину українців вікової категорії 14-35 років, які перебувають за кордоном.

«У країнах ЄС, без Угорщини перебувають понад 1,38 млн українців віком 14–35 років. Це 36% усіх українців під тимчасовим захистом у ЄС. При цьому частка тих, кому виповнилося 14-17 років становить 23% - це підлітки, які найближчими роками мають зробити свій вибір – вступати в європейський або український заклад вищої освіти», - написав Вадим Попко.

Він додав, що молодь – це найбільш мобільна соціально-економічна група, яка швидко інтегрується та адаптується в новому суспільстві. Тому її тривале перебування за кордоном створює критичні ризики для відновлення країни та відбудови.

Аби повернути молодь, Вадим Попко вважає, що, перш за все, потрібно подбати про безпеку в закладах вищої освіти – бомбосховища та укриття. Він також позитивно оцінив останні ініціативи Уряду в галузі освіти – гранти для талановитих студентів, збільшення стипендій, запровадження додаткового вступу для українців, які закінчили школу чи коледж у Польщі та склали матуру - аналог нашого НМТ.

«На мою думку, в процес повернення молоді варто було б активніше залучати спільні можливості Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти і науки, Міністерства молоді та спорту, діаспори, а також міжнародних партнерів та уряди країн ЄС. Тобто, розширити роль дипломатичних представництв та інших платформ як «реінтеграційних хабів», де підлітки та молодь мали б можливість ознайомитися з освітніми можливостями в Україні, отримати психологічну підтримку,  знову відчути зв’язок з Україною, як державою», - наголосив Вадим Попко.

При цьому, на думку професора, заклади вищої освіти могли б відігравати ключову роль.

Президент Росії Володимир Путін / © Associated Press Коли квасити капусту у листопаді Відключення світла / © Associated Press Медики пояснили, що відбувається з мозком і диханням у момент смерті / © Pixabay