Картинг в Україні: Святкове завершення сезону

На жаль, українським кільцевикам та їхнім уболівальникам цього року так і не вдалося відсвяткувати «День Автомобіліста» на традиційних перегонах, які проводились до цієї дати протягом багатьох років. Зате це зробили українські картингісти, причому для них свято видалося подвійним!

Дійсно, навіть минулого року, у цей непростий для України час, «День Автомобіліста», який вiдзначається в останню неділю жовтня, Автодром «Чайка» став місцем боротьби українських кільцевиків. Цього ж разу організатора для цієї традиційної гонки, яка проводиться ще з часів «союзу», на превеликий жаль так і не знайшлося.

Натомість кілька пілотів влаштували свято самі собі у вигляді приватних тестів на Автодромі «Чайка».

Хтось напередодні в суботу, а хтось власне в неділю… Проте, як українські кільцевики у своїй основній масі, так і їхні вболівальники, які чекали на цю дату як «манну небесну», починаючи мало не з минулого «Дня Автомобіліста», в результаті були обділені!… Натомість у «малому кільці», а саме картингу, – організатори знайшлися.

Більше того, «завдяки» деякім складнощам з календарями Чемпіонатів України з картингу, знайшовся своєрідний вихід, коли було поєднано одразу два свята в одну гонку!

Нагадаємо, що починаючи з 2005-го року, не рахуючи пари винятків, картинговий сезон в Україні вінчає так званий «Меморіал пам’яті». Також традиційно його приймає не київська «Чайка», а другий перманентний картодром, не менш улюблений українськими картингістами – полтавська «Лтава».

Також слід зазначити, що «Меморіал пам’яті» – це змагання, яке класифікується у спорті як товариська зустріч. На ньому завжди панує дружня та невимушена атмосфера.

Більш того, на відміну від регулярних етапів, переможець і призери тут визначаються незалежно від кількості стартуючих, навіть якщо в класі налічується лише один або пара учасників.

Саме двоє цього разу стартувало у класі ОК, де найкращим «серед двох» став Іван Ніконенко, випередивши Іллю Юрченка у всіх чотирьох перегонах. (Формат змагання був традиційним із чотирма рівноцінними «Фіналами»).

А ось класи ROTAX Micro і OK N-Junior взагалі нарахували лише по одному учаснику – Тимур Юрченко та Злата Скуз вiдповiдно.

Як Iллю та Iвана, їх обох «приєднали» до заїздів інших класів i хоча суперників у цих пілотів не виявилося й зовсім, проте вони отримали кубки.

І ці нагороди на завжди будуть нагадуватимуть сьогоднi ще зовсiм юним пілотам про «Меморіал пам’яті-2025», на який, на жаль, інші з тих чи інших причин не знайшли можливості приїхати…

Також на «Меморіалі пам’яті» існує традиція, де пам’ятними медалями нагороджуються не лише самі пілоти, а й абсолютно всі «учасники процесу», включаючи маршалів, суддів, механіків та тренерів…

Власне чому саме «Меморіал пам’яті»?

Гонка отримала таку назву, тому що с самого початку вона замислювалася як нагадування учасникам, а здебільшого це молодь, про історію картингу в Україні, а її коріння сягає далеких 60-х років минулого століття. Про людей, які стояли біля його витоків і традиціях цього виду автоспорту…

З минулого року у «Меморіалу пам’яті» виникло ще одне значення. На ньому почали вшановувати пам’ять загиблих захисників свободи України, особливо з людьми з картингу, хто заплатив найбільшу ціну, включаючи і за те, щоб подібні змагання могли проводитися й надалі!…

Починаючи з «Меморіалу пам’яті-2024» народилася нова традицiя, коли у суботу учасники виїжджають на трасу з державними прапорами, віддаючи честь усім загиблим на цій війні «колом пошани».

І саме завдяки таким захисникам змагання з картингу проводяться в Україні навіть у цей трагічний для нашої країни час!

На жаль, як це неодноразово траплялося і раніше, «Меморіал пам’яті-2025» виявився не багаточисленним. Далися взнаки як календарна близькість заключних етапів обох Чемпіонатів України з картингу, включаючи на картах ROTAX, фінальна гонка якого пройшла буквально вихідними раніше!

Та й панування осінньої погоди, теж не особливо сприяло. На щастя пiд час «Меморіала пам’яті-2025» ранкові суботні опади відступили і на відміну від кваліфікацій, практично всі «Фінали» вийшли «сухими».

Раніше ця гонка зазвичай проводилася дещо раніше, ніж кінець жовтня, хоча бували випадки, коли на «Меморіалі пам’яті» випадав сніг вранці!… Проте з урахуванням відсування дати, свято хай і не численним, зате виявилося подвійним, оскільки гонка пройшла ще й якраз до «Дня Автомобіля».

«Меморіал пам’яті-2025» зібрав всього 21 учасника переважна більшість з яких стартувала протягом сезону в Чемпіонаті України з картингу, етапи якого ми регулярно висвітлювали. До них приєдналося кілька пілотів із Чемпіонату України з картингу у класах картів ROTAX.

Більше того, за домовленістю між самими учасниками дитячі класи на «Меморіалі пам’яті-2025» їхали якраз на техніці з останнього.

Так ROTAX Mini (9-13 років) нарахував чотирьох учасників. Серед них цього разу не знайшлося рівних Назару Губському, який впевнено переміг у всіх чотирьох «Фiналах».

Натомість за ним обидва дні в напруженій спортивній дуелі за решту призових зійшлися Микола Чернишов із Давидом Авдєєвим.

На рахунку обох у пiдсумку виявилося по два других і два третіх місця, та 76 очок «на брата», після чого набуло чинності правило – хто був швидше на кваліфікації, той і розташується вище на подіумі.

І другим на нього піднявся саме Чернишов, за яким залишився «поул» у цьому класі, тоді як замкнув подіум Авдєєв.

Наступний за віком клас ROTAX Junior (12-14 років) виявився найчисельнішим на «Меморіалі пам’яті-2025» – 7 учасників. І серед них також був свій яскраво виражений лідер.

Ним став Вадим Онищенко, який також не залишив шансу опозиції, вигравши «всуху» усі чотири заїзда.

І так само, як і в молодшому класі, тут також розгорнулася неабияка боротьба за решту призових місць, яка кипіла буквально у кожному з «Фіналiв».

Особливо активними тут стали Святослав Онищенко та Єва Горбачова. (Нагадаємо, що Вадим зі Святославом не мають жодних родинних зв’язків…)

При цьому періодично в їхнє протистояння втручався ще й Тимофій Вороновський.

У результаті, хоч після 3-го та двох 2-х місць, суперники і відсунули його на 4-е місце у заключному «Фіналі», Святослав Онищенко зібрав 74 очки проти 72 на рахунку Єви.

Таким чином, саме він піднявся на другу сходинку подіуму, де Горбачова стала третьою, тоді як Вороновський виявився цього разу «кращим серед інших».

Найстарший клас KZ-2 нарахував шістьох учасників. І хоча особливої боротьби в ньому не вийшло, проте тут були одразу кілька інтриг, кожна свого роду.

Так, у підсумку у всіх чотирьох «Фіналах» переміг Олександр Дерюга. Однак він не «відривався». Ба більше, Олександру періодично нав’язував боротьбу Владислав Осiнний.

А, нагадаємо, для нього ці перегони стали першими після перелому руки, від якого не можна сказати, що Владислав відновився «на всі 100».

Тому певною мірою чотири, причому впевнені, другі місця Осiнного можна назвати свого роду спортивною перемогою! А якщо ще й врахувати, хто обидва дні фінішував позаду нього!

Йдеться про Іванченка, але не Владислава, а про його іменитого батька Олександра!

Так-так, 14-разовий Чемпіон України з картингу, який потім з успіхом виступав і на «великому кільці», включаючи перемоги та Чемпіонський титул, «взявся за старе» на «Меморіалі пам’яті-2025», зайнявши місце за кермом карта свого сина.

Нехай до молоді Олександр і не дотягнув цього разу, тим не менш, усі чотири рази він фінішував на впевненому третьому місці.

Більш того, якщо у «загальному заліку» класу KZ-2 Іванченко став «лише» третім, проте з Полтави він поїхав із кубком за перше місце!

Йдеться про підзалік KZ-2 «30+», для пiлотiв старше 30-ти рокiв. I в ньому Олександр Іванченко передбачувано домінував, випередивши Роні Коретного.

Ветеран, який повернувся до картингу з середини нинішнього сезону, обидва дні хоч і не міг нав’язати боротьбу своєму куди більш іменитому супернику, проте незмінно фінішував 4-м загалом на трасі і 2-м у цьому підзаліку.

Тим самим, у всіх чотирьох «Фіналах» Роні залишав позаду ще пару суперників.

Примітно, що серед них був ще один батько картингіста і в минулому теж сам картингіст – Сергій Осінний. Саме він і замкнув подіум KZ-2 «30+».

Так, нехай нинішній «Меморіал пам’яті» виявився нечисленним. Тим не менш, на відміну від традиційних кільцевих перегонів до «Дня Автомобіліста» він, принаймні, – відбувся!

Траплялися й випадки, що навіть у мирний час, коли сам «Меморіал пам’яті» теж не проводився.

Цього ж разу, незважаючи на всі об’єктивні та суб’єктивні складнощі, організатор все ж таки зміг провести це картингове свято, яке є ось уже як 20-річною традицією!

Не в останню чергу це стало можливим завдяки постійному партнеру українського картингу – ТОВ «ФТЗ Україна», яке є єдиним офіційним імпортером в Україну змащувальних матеріалів торговельної марки Castrol…

Сподіватимемося, що наступного року цих партнерів в українського картингу стане більше, а «Меморіал пам’яті-2026» виявиться значно масовішим і, звичайно, пройде вже під мирним небом!

В’ячеслав Щербина

Фото Сергій Жиріхін