Віктор Орбан і НАТО, протиріччя в зовнішній політиці Угорщини
Віктор Орбан і НАТО, протиріччя в зовнішній політиці Угорщини

Віктор Орбан і НАТО, протиріччя в зовнішній політиці Угорщини

Приєднання до Північноатлантичного альянсу стало переломною подією в історії Угорщини. У 1999 році прем’єр-міністр Віктор Орбан підкреслював важливість членства своєї країни, вважаючи його нагородою для угорського народу. Проте через 25 років він уже активно блокував приєднання до НАТО великої сусідньої країни, визначаючи роль Угорщини у Альянсі як “не-участь”.

Ці протилежні заяви робить одна і та ж людина на одній і тій самій посаді, що викликає цікавість і питання щодо послідовності зовнішньої політики Будапешта. Сьогодні Орбан є одним із найбільших критиків дій НАТО, особливо щодо підтримки України. Водночас у березні 1999 року він домігся прийняття Угорщини до Альянсу разом із Польщею та Чехією, підкреслюючи швидкий та успішний шлях своєї країни до членства.

Запрошення до Альянсу відбулося у липні 1997 року, а вже у березні 1999-го Угорщина стала повноправним членом НАТО. Цей процес відзначався швидкістю, яку багато країн проходять десятиліттями. Вступ “пакетом” трьох країн був новинкою для Альянсу, і, за спогадами сучасників, Польща та Чехія були локомотивами процесу, тоді як Угорщина використала історичний шанс. Розширення НАТО розпочалося ще у 1993 році, коли чеський та польський лідери переконували президента США Білла Клінтона прийняти їхні країни до Альянсу. Важливу роль відіграли діаспори у США, які тиснули на Білий Дім та Конгрес петиціями. Росія, хоча й перебувала на межі економічного колапсу, нагадувала про свою “сферу впливу”, проте Угорщина змогла скористатися моментом і швидко інтегруватися в Альянс під керівництвом Орбана. Особливості географічного розташування Угорщини стали важливим фактором для НАТО. Країна межує із Сербією, що дозволило використовувати угорську територію для військових операцій під час конфліктів у Югославії, зокрема для авіаційних ударів у Косово. Угорщина надала доступ до своїх військових баз і повітряного простору, хоча участь у сухопутній операції не дозволила.

Нині Орбан заявляє про переосмислення статусу Угорщини у НАТО, прагнучи уникнути участі у зовнішніх операціях Альянсу та посиленої підтримки України. Ця позиція викликає невдоволення серед союзників, і деякі військові експерти прямо закликають розглянути виключення Угорщини з Альянсу. Однак механізму примусового виключення країн-членів у НАТО не існує, і будь-які зміни можливі лише за добровільного рішення країни.

Таким чином, Угорщина демонструє складний баланс між власними інтересами та колективними зобов’язаннями у рамках НАТО. У минулому країна активно підтримувала Альянс і отримала стратегічні вигоди, тоді як сьогодні поведінка її керівництва показує прагнення залишатися всередині організації, зберігаючи при цьому максимальну незалежність від зовнішніх рішень.

Теги по теме
Украина США Польща НАТО Новости политики Венгрия Чехия
Источник материала
loader