ЕС оценил не только реформы. Почему отчет о расширении-2025 стал успешным для Украины
ЕС оценил не только реформы. Почему отчет о расширении-2025 стал успешным для Украины

ЕС оценил не только реформы. Почему отчет о расширении-2025 стал успешным для Украины

4 листопада у Брюсселі опублікували цьогорічний звіт Єврокомісії щодо реалізації політики розширення – так званий Пакет розширення.

Для всіх, хто ретельно стежить за процесом вступу країн до Європейського Союзу, це – подія року.

Адже саме в цьому звіті фіксується оцінка Єврокомісії щодо результатів реформ у кожній країні-кандидатці.

Відразу варто зазначити – оцінки щодо України виявилися дуже високими.

Зокрема, в уряді вважають цей звіт найкращим за три роки, а в Єврокомісії – назвали нашу країну серед лідерів євроінтеграційних реформ.

Проте перш ніж перейти до змісту документа, варто звернути увагу на деякі методологічні та процедурні деталі його підготовки, які суттєво впливають на загальну картину.

По-перше, збір даних про прогрес реформ у країнах-кандидатах стартує ще у квітні.

Єврокомісія надсилає офіційні запити до урядів відповідних країн, приймає оновлення та уточнення впродовж наступних місяців.

У переважній більшості сфер, які не є політично чутливими, оцінка у звіті базується на ситуації станом на червень цього року.

Однак у випадку України були й додаткові оновлення.

Зокрема, у вересні уряд подав уточнення щодо виконання рекомендацій, наданих Єврокомісією.

Зокрема, це стосується ключових змін у сфері верховенства права та антикорупційної інфраструктури, включно з нещодавніми законодавчими змінами, що торкнулися НАБУ та САП у липні 2025 року.

Ще один важливий компонент – це залучення Єврокомісією незалежних джерел інформації.

У квітні–травні ЄК активно співпрацювала з представниками громадянського суспільства та аналітичних центрів, аби почути їхню оцінку стану імплементації реформ.

Такий підхід дозволяє Комісії формувати об’єктивну позицію на основі множинних джерел – не лише урядових, а й незалежних.

Саме це робить звіт авторитетним як серед країн-кандидатів, так і у колах експертів та політиків держав-членів ЄС.

Для України важливо не просто підтримувати конструктивний діалог із Єврокомісією, а й послідовно демонструвати прогрес, який буде позитивно оцінений.

Адже в кожному розділі переговорного процесу надається оцінка не лише виконанню рекомендацій, а й загальній готовності країни до завершення переговорів щодо членства в ЄС.

Саме тому зміст самого звіту складається з двох основних блоків:.

Загальна оцінка готовності країни-кандидата до членства в ЄС – також за кожним з розділів.

Оцінка прогресу за кожним розділом переговорного процесу порівняно з попереднім роком.

На що варто звернути першочергову увагу.

У попередньому звіті Єврокомісії за 2024 рік не було зафіксовано значної динаміки євроінтеграційних реформ в Україні.

Загальна оцінка рівня готовності до членства тоді зросла лише на пів бала в одному переговорному розділі.

Цього року в контексті оцінок у нас є дві новини.

Перша – темпи проведення реформ оцінені цього року дещо краще.

Маємо хороший прогрес по 15 переговорних розділах (пізніше спробую пояснити, чому).

Друга – по жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до членства, а у семи розділах ми маємо навіть її підвищення, що є доволі позитивною динамікою.

Одним із найбільших ризиків цього року була ситуація навколо розділу 23 "Судова система та фундаментальні права", який належить до критично важливого Кластера 1 "Основи".

Зміни до законодавства, ухвалені 22 липня 2025 року, які тимчасово звузили повноваження НАБУ та САП, викликали велику стурбованість у Брюсселі.

Якби ця помилка не була виправлена, це могло б спровокувати зниження загальної оцінки України у сфері верховенства права – з усіма політичними та практичними наслідками: від блокування подальших переговорів до посилення позицій скептиків, як-от Віктор Орбан, який послідовно заявляє, що Україна не готова до членства.

Однак оперативне виправлення ситуації, повернення повноважень НАБУ та САП, а також підготовка Дорожньої карти реформ у сфері верховенства права дозволили стабілізувати занепокоєння у Брюсселі.

У результаті Єврокомісія не стала знижати загальну оцінку.

Проте, зважаючи на його важливість цього розділу для всього переговорного процесу, це сигнал про те, що у наступному році необхідно дуже серйозно поставитися до рекомендацій, які викладені у звіті.

Серед них – завершення дисциплінарних проваджень щодо суддів і прокурорів, запуск електронних систем e-case та e-judiciary.

Комісія також наголошує на необхідності добору суддів Конституційного та Верховного судів за участю міжнародних експертів, посилення прозорості кадрових процедур у прокуратурі, реформ адвокатури та юридичної освіти, а також скасування норм, що дозволяють прямі призначення прокурорів без конкурсів та закриття справ через терміни досудового розслідування.

Фактор скринінгу.

Паралельно протягом року уряд України інтенсивно працював над проходженням офіційного скринінгу – ключового технічного етапу переговорного процесу.

Щотижня урядові делегації працювали у Брюсселі, презентуючи детальні звіти щодо стану адаптації законодавства України до норм права ЄС у всіх 36 розділах переговорного процесу (33 за acquis та 3 додаткові).

З власного досвіду можу сказати: це колосальна організаційна та експертна робота.

Фінальна презентація у Брюсселі – лише вершина айсберга.

Основний обсяг зусиль – це підготовка відповідей на численні запити Єврокомісії, які потрібно подавати заздалегідь і в деталях.

Вагому роль в успішності цього процесу відіграло проведення так званих "тренінгових сесій" у Києві, де представники уряду попередньо презентували прогрес для експертів проєкту ЄС Ukraine2EU та інших донорських ініціатив, які залучали досвідчених переговірників щодо вступу в ЄС з країн-кандидатів та членів Євросоюзу, які успішно пройшли цей етап переговорів.

Таким чином, уряд у 2025 році виконував подвійне завдання з євроінтеграції.

Тобто – і успішне проведення скринінгу, і проведення євроінтеграційних реформ.

Якщо за другим напрямом залишається ще багато роботи, то скринінг успішно відбувся на доволі високому рівні.

Як наслідок, завдяки такій активній підготовці Україна отримала у Звіті позитивні рекомендації щодо відкриття трьох кластерів переговорів.

Це насамперед Кластер 1 "Основи" з сімома розділами, Кластер 2 "Внутрішній ринок", який включає в себе дев’ять переговорних розділів, та Кластер 6 "Зовнішні відносини" з двома надзвичайно важливими для України розділами, які стосуються інтеграції до спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також зовнішньої торгівлі.

Відповідно, якщо все ж таки вдасться зняти вето Угорщини, це відкриє шлях до початку переговорів більш ніж за 50% всіх розділів, передбачених переговорною рамкою з Україною.

Адже за процедурою при відкритті кластера автоматично відкриваються всі розділи, що входять до нього.

Втрачені можливості.

Попри активну і технічно якісну роботу над проходженням скринінгу з Єврокомісією, темпи проведення законодавчих і інституційних реформ в Україні у 2025 році могли б бути набагато кращими.

Показовий приклад – невчасне ухвалення законопроєктів, розроблених у межах програми Ukraine Facility, яка напряму пов’язана з макрофінансовою допомогою від ЄС.

Кожен із таких законопроєктів – це не лише поступ у євроінтеграції, а й сотні мільйонів євро для державного бюджету України.

У Верховній Раді досі розглядають законопроєкт про децентралізацію в частині перегляду законодавства про місцеві державні адміністрації відповідно до стандартів Ради Європи, який ми повинні були прийняти ще у першому кварталі цього року.

Також на розгляді є законопроєкти, які мали бути прийняті ще до червня, спрямовані на удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді, а також спрощення виконавчого провадження через цифровізацію.

Вже не перший місяць не можемо розробити і прийняти законодавство про виконання критеріїв, встановлених Європейською платіжною радою (SEPA).

Виконання індикаторів Ukraine Facility за третій квартал теж стало проблемою.

Досі у ВРУ лежать чотири законопроєкти, що може затримати підтримку з боку ЄС і, що важливіше, ці реформи справді потрібні Україні.

Це, зокрема, проєкти законів щодо відновлення проведення конкурсів на державну службу, удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, інтеграції енергетичних ринків, а також законопроєкт про публічні закупівлі.

Ухвалення цих та низки інших законопроєктів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію та рекомендацій Єврокомісії, могло б суттєво покращити загальну оцінку України з боку ЄС.

Втім, багато з них залишаються заблокованими – на різних етапах: одні застрягли у Верховній Раді, інші – на стадії розробки в міністерствах.

Цей застій уже сьогодні знижує темп нашого євроінтеграційного руху.

Якщо ми справді прагнемо динамічного вступу до ЄС, настав час рішуче змінити підхід до імплементації права ЄС та виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Під час активної фази переговорів Україні доведеться ухвалювати десятки законопроєктів щомісяця, і будь-яке зволікання автоматично звужує вікно можливостей для повноцінного членства.

Завдання на 2026 рік.

Позитивним наслідком скринінгу стало те, що Україна отримала чітке уявлення, які саме акти права ЄС є пріоритетними для Євросоюзу, а які можуть бути імплементовані вже після вступу в рамках перехідних періодів.

Загалом – це сотні актів acquis, під які Україна повинна адаптувати своє законодавство.

Для впорядкування цього процесу уряд вже до кінця року хоче представити Національну програму адаптації національного законодавства до актів права (acquis) ЄС (або NPAA) – це документ, який, по суті, стане основним дороговказом нашої євроінтеграції і замінить всі існуючі плани і стратегії у цій сфері.

Це буде детальний, розписаний покроково інструмент, що включатиме сотні, а подекуди й тисячі заходів, потрібних для успішного завершення переговорів у кожному з розділів.

Однак з поточним підходом до реформ наші переговори про вступ до ЄС можуть тривати десятиріччя.

А такої розкоші ми не маємо.

Одним із першочергових кроків має стати реформа парламентської процедури.

Необхідно запровадити спрощену процедуру розгляду євроінтеграційних законопроєктів у Верховній Раді.

Відповідний законопроєкт №13653 уже зареєстрований.

Попри позитивні наміри, до нього є чимало зауважень експертного середовища – зокрема, щодо вимоги офіційного перекладу актів ЄС, який за поточної процедури може тривати роками.

Але навіть із цими недоліками важливо, що керівництво ВРУ демонструє політичну волю до спрощення процедури.

Це дає шанс на динамічну імплементацію NPAA у 2026 році.

І ще -.

для подальшого прогресу у вступі України в ЄС нам вкрай важливо утриматися від кроків назад.

Як я вже зазначав, питання верховенства права і боротьби з корупцією будуть основними для ЄС протягом всього переговорного процесу.

У нас є велика кількість союзників серед керівництва європейських інституцій та держав-членів ЄС.

Останнє, чим варто займатися – це підривати їхню довіру і віру в наше членство в ЄС.

Автор: Іван Нагорняк,.

кандидат політичних наук, керівник євроінтеграційного напряму Easy.

Источник материала
loader
loader