/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3f5820c93715d998a55b1e8f78bc241a.jpg)
Померла британська письменниця українського походження Марина Левицька
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Агент письменниці Білл Гамільтон описав її як людину з "унікальним комічним чуттям" і "активним почуттям соціальної справедливості".
Останні роки Левицька жила з дегенеративним захворюванням мозку. У неї залишилися партнер Дональд Сассун і дочка Соня.
Джульєт Аннан, її колишня редакторка, написала, що авторка була кумедною, теплою, ексцентричною, політичною в найкращому сенсі цього слова, неймовірною та чудовою. Її бойові художні твори житимуть як надзвичайно серйозні та веселі записи про часи та місця.
Докторка Рут Деллер, яка навчалася у Марини Левицької в 1990-х роках, описала її як "дуже жваву, дуже балакучу, дуже товариську, веселу" особистість, чий гумор "проявлявся в її книгах": "Іноді вони стосувалися досить серйозних тем, але завжди з досить легким, легким дотиком, досить комічним дотиком".
Левицька народилася в таборі для біженців у Німеччині після Другої світової війни, в родині українців, яких нацисти привезли туди як примусових робітників. Пізніше з родиною переїхала до Великої Британії. До 2012 року вона викладала медіастудії в університеті Шеффілда, а потім присвятила себе кар'єрі письменниці.
Дебютна книжка, "Коротка історія тракторів по-українськи", вийшла друком, коли авторці уже було 58 років, і стала несподіваним міжнародним бестселером. Роман переклали на 35 мов (зокрема, й українською мовою). Твір був тісно пов'язаний з її власним життям — напруженими стосунками з братами й сестрами, втратою матері та ексцентричним батьком-інженером, який одружився з набагато молодшою жінкою.
За цю книгу вона отримала премію Bollinger Everyman Wodehouse за комічні твори, ставши єдиною жінкою, яка перемогла за перші 16 років її існування. А також Левицька була внесена до довгого списку Букерівської премії і до короткого списку премії Orange за художню літературу.
Серед її пізніших романів: "Два фургони" (2007), який увійшов до шортліста премії Орвелла за політичну літературу; “Ми всі зроблені з клею" (2009); "Різні домашні тварини: живі й мертві" (2012); "Хороший, поганий і трохи дурний", її останній роман, опублікований у 2020 році.
У перекладі Олекси Негребецького виходили романи "Коротка історія тракторів по-українськи" та "Різні домашні тварини, живі й мертві" — у видавництві "Темпора" у 2013 році. Також у 2008 році у видавництві "Факт" вийшла книжка "Два фургони" у перекладі Світлани Пиркало, але накладом лише 200 примірників.
Окрім художньої літератури, Левицька написала низку книг із практичними порадами для опікунів літніх людей, опублікованих благодійною організацією Age Concern.
Як повідомляв Укрінформ, пішов з життя засновник видавництва “Саміт-Книга” Ігор Степурін.
Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)

