Україна може стати частиною стратегічної «білкової» автономії ЄС
Україна може стати частиною стратегічної «білкової» автономії ЄС

Україна може стати частиною стратегічної «білкової» автономії ЄС

Україна здатна відігравати провідну роль у забезпеченні Європейського Союзу не-ГМ соєю та сприяти поглибленню стратегічної автономії ЄС у сфері білків.

Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та аграрної політики України Тарас Висоцький під час Non-GM Soy Conference 2025 у Франкфурті-на-Майні, пише АПК-Інформ. 

«Ці цифри демонструють, що українське сільське господарство залишається активним, гнучким і конкурентним навіть у найскладніші періоди», — зазначив Висоцький.

Попри війну, руйнування інфраструктури та логістичні виклики, українські аграрії продовжують інвестувати у виробництво сої.

Динаміка посівних площ:

  • 2022 р. — 1,5 млн га
  • 2023 р. — 1,8 млн га
  • 2024 р. — рекордні 3 млн га
  • 2025 р. (прогноз) — близько 2,4 млн га з очікуваною вищою врожайністю

Щороку Україна постачає до ЄС близько 3 млн тонн сої та активно розвиває переробку — виробництво шроту, олії, протеїнових концентратів і лецитину.

Наступним етапом розвитку, за словами заступника міністра, є розширення виробництва рослинних білків і біопалива. Це відповідає стратегії ЄС щодо декарбонізації, скорочення викидів і переходу до відновлюваної енергетики.

«Українська соя може відігравати важливу роль у зеленому переході Європи», — наголосив Висоцький.

Сегмент не-ГМ сої став стратегічним для українського експорту: за останні три роки понад 25% продукції охоплено Програмою протеїнового партнерства асоціації «Дунайська Соя». Це гарантує перевірену сталість, не-ГМ цілісність та зменшення викидів CO₂.

«Готовність до простежуваності та сталих практик — це ключ до довіри, що є найвищою цінністю на європейському ринку», — підкреслив посадовець.

Україна може стати надійним та географічно близьким партнером ЄС у забезпеченні білкової безпеки. Євросоюз прагне зменшити залежність від імпорту із регіонів, де високі ризики вирубки лісів, а Україна має потенціал підтримати цей курс.

«Ми не конкуренти — ми партнери, які разом формують продовольчу безпеку континенту», — наголосив Висоцький.

Він підкреслив необхідність переходу від простої торгівлі до спільної стратегічної автономії у сферах білків, продовольства та відновлюваної енергетики.

Україна вже глибоко інтегрована у ланцюжки постачання ЄС — отримує технології, насіння, добрива, ЗЗР, а натомість постачає соєвий шрот, кукурудзу, пшеницю та соняшникову олію.

«Україна не поза Європою — ми її частина: частина спільного майбутнього, відповідальності та сили», — підсумував Тарас Висоцький.

Источник материала
loader
loader