День Платона і Романа: історія і традиції

18 листопада християни східного обряду святкують День Платона і Романа. Цей день присвячений великомученикам Платону та Роману, які померли за свою віру.

Історія свята

За біблійною легендою, Платон був братом святого мученика Антіоха. Вони народилися в сім'ї християн і отримали благочестиве виховання.

У юнацькі роки Платон залишив свій дім і подався читати проповіді, але був схоплений язичниками. За це правитель Агріпін закликав його на суд і став переконувати зректися віри. Побачивши, що Платон стійкий у своїх переконаннях, правитель розгнівався і наказав піддати молодого християнина мукам. Після тривалих тортур мученика обезголовили

Роман був дияконом у Кесарії. Він підтримував християн і викривав язичників. Одного разу, зустрівши єпарха Аскліпіада, що йшов на язичницьке свято, він почав переконувати його зректися ідолів. Той відмовився і наказав піддати диякона тортурам.

У цей час Роман побачив хлопчика Варула і вигукнув: «Навіть цей отрок мудріший за тебе, бо знає істинного Бога!». Варул підтвердив, що є християнином, за що також був підданий жорстокому покаранню. Романа схопили, піддали тортурам, а потім стратили.

В народі святих часто називають «зимовказівниками». Вважається, що зима буде такою, якою буде погода в цей день.

Традиції Дня Платона і Романа

На свято віряни відвідували богослужіння у храмах. У молитвах до Платона і Романа просили про добробут, здоров'я та успіх у справах.

В народі казали: «Платон та Роман кажуть зиму нам». Якщо протягом дня відбувалася зміна погоди, то це означало, що і протягом зими буде перелом. До того ж за погодою спостерігали цілий день: ранком судили про початок зими, опівдні — про середину, увечері — про кінець.

Якщо раптом у будинку на свято знаходили живого комара, це означало, що незабаром настане відлига. Тепло віщувала також ворона, що ходила дорогою.

Також в народі існував певний обряд для покращення матеріального становища. Для цього брали монетку і, тримаючи її в руках, говорили «Платон і Роман, насипте мені грошей повну кишеню». Після цього заговорену монету потрібно було носити із собою протягом року та не міняти.