Дві третини підлітків в Україні стикалися з булінгом

Майже дві третини підлітків в Україні віком 10-18 років стикалися хоча б з одним проявом булінгу за останні пів року.

Як перередає Укрінформ, про це свідчать результати дослідження Rating Group/Rating Lab, приуроченого до Дня захисту дітей, який відзначають 20 листопада.

Як нагадують автори дослідження, булінг— це форма насильства, що впливає на психологічне благополуччя не лише жертви булінгу, а й усієї школи, спортивної секції, будь-якої підліткової спільноти. Наслідки булінгу можуть бути серйозними й довготривалими, торкаючись ментального здоров’я, соціального розвитку та навіть фізичної безпеки підлітків.

У дослідженні наголошується, що кожен підліток може стикатися з кількома видами цькування водночас. Зазвичай булінг – це не якась одна дія, а цілий комплекс образливої та/або насильницької поведінки.

Зокрема, з ігноруванням стикалася більшість підлітків (61%) за останні пів року. Цей вид булінгу також не варто недооцінювати: систематичне ігнорування може спричинити те, що в психології називають «травмою розвитку», яка в подальшому може бути сигналом щодо деяких психічних розладів. Практично половина підлітків (49%) також відчуває на собі насмішки, знущання. Близько третини (30%) стикаються з погрозами та залякуванням. Також кожен четвертий підліток є жертвою фізичного насильства, тобто коли навмисне б’ють, штовхають, щипають, роблять боляче (28%), і знущання в інтернеті (27%), тобто кібербулінгу.

«Батьки недооцінюють масштаби булінгу щодо своїх же дітей. Найбільше це стосується погроз, залякування та кібербулінгу: щонайменше половина батьків, чиї діти стикалися з булінгом, не знають про це», – йдеться у дослідженні.

Як зазначається, хлопці частіше, ніж дівчата, стикаються з булінгом. Винятком є ігнорування, яке поширене серед дівчат і хлопців приблизно однаково. Підлітки, які мають друзів, стикаються з булінгом рідше. Особливо це стосується ігнорування, насмішок і кібербулінгу.

«Діти, які стикаються з булінгом, рідше говорять з батьками про свої переживання. Ми не можемо стверджувати, чи це діти закриваються від батьків, чи навпаки – батьки не готові обговорювати цю тему. Це потребує додаткових досліджень. Разом з тим, дані показали, що: 60% дітей, які не зазнавали булінгу, часто обговорюють з батьками свої почуття. А от серед тих, хто були об’єктами булінгу – таких менше половини (46%). Найчастіше замовчуються теми ігнорування, погроз і знущання в інтернеті. Діти, які стикалися з булінгом, відчувають значно слабший емоційний зв’язок з батьками. Передусім ідеться знову ж таки про ігнорування та погрози», – зауважують автори дослідження.

Вони також констатують, що діти фактично бояться повторного цькування: «Більш як третина (36%) підлітків, які вже відчували на собі булінг, прямо зізнаються в страху опинитися в ситуації цькування. Серед дітей, які не стикалися з булінгом, ця частка помітно менше – 22%. Загалом дівчата переживають щодо булінгу більше, ніж хлопці: 40% дівчат і 24% хлопців бояться потрапити в такі обставини».

Автори дослідження також розглянули, як булінг впливає на поведінку в таких ситуаціях. «Ми запропонували підліткам уявити ситуацію: "На перерві група дітей насміхається з іншої дитини, дражнить її. Твої дії?". 40% покликали б дорослого/вчителя. 30% сказали б дітям зупинитися. Близько 10% просто подивилися б і пішли далі або навіть сміялися б разом з іншими. Важливо, що кожен шостий підліток не зміг відповісти», – йдеться у повідомленні.

У дослідженні також зауважується, що підлітки, які стикалися з булінгом, менше готові кликати дорослих (вчителя): лише 38% серед них готові покликати вчителя, натомість до цього готова майже половина (47%) підлітків, які не стикалися з булінгом. Старші підлітки віком 14-18 загалом не так схильні кликати на допомогу вчителя (28% проти 33%). Серед молодших – 47% проти 66%. Водночас підлітки, які опинилися в ситуації булінгу, вдвічі частіше уникають відповіді на це запитання (16% порівняно з 8% серед однолітків, які не стикалися з булінгом).

У дослідженні також підкреслюється, що діти, які часто стикалися з булінгом, мають вдвічі вищий рівень стресу. Водночас наголошується, що булінг не є неминучим: «Він з’являється там, де бракує уваги, підтримки, поваги та чітких правил. Але зникає там, де є друзі, близькі, відповідальні дорослі поряд і відповідальність загалом». На думку авторів дослідження, можуть допомогти дітям протистояти булінгу довірливі стосунки та комунікація з близькими; культура взаємоповаги; несприйняття цькування інших, готовність втрутитися та розголос. Це стосується як дітей, так і дорослих, вчителів.

У межах дослідження у жовтні 2025 року Rating Group/Rating Lab опитали понад 1,5 тис. підлітків віком 10-18 років та їхніх батьків за технологією сімейних досліджень Family 360°, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо.

Фото: freepik