Поліг, обороняючи від окупантів Київщину. Згадаймо Євгена Проніна
Поліг, обороняючи від окупантів Київщину. Згадаймо Євгена Проніна

Поліг, обороняючи від окупантів Київщину. Згадаймо Євгена Проніна

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Євгена Проніна.

Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій.  Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку обласну раду

Він був неймовірно справедливим, не терпів непорядності. Завжди казав людям все в обличчя. Був добрим чоловіком. На все дивився з логічної точки зору. Євген Пронін захищав Україну з 2014 року. Він зумів повернутися до мирного життя, виховував дітей, будував дім. Та коли Батьківщині знову знадобилася допомога, без вагань узяв до рук зброю.

Народився Євген Миколайович Пронін 25 березня 1972 року в Чернівецькій області. Жив у селі Рідківці. Працював у правоохоронних органах. Любив майструвати, самотужки побудував будинок для сім’ї. У 2014 році був учасником Революції Гідності, а потім поїхав добровольцем на війну. Брав участь в АТО у складі добробату «Карпатська Січ», згодом приєднався до лав 93 ОМБр ЗСУ. Захищав Донецький аеропорт, був у Пісках. Захоплювався історією, колекціонував монети, обожнював ходити з металошукачем на пошуки старовинних речей.

Уранці 24 лютого 2022 року Євген поїхав до військкомату, щоб повернутися до війська.

«У день повномасштабного вторгнення, о 7:00 ми всі дивились новини, тато допив каву, докурив сигарету, зібрав речі у свій військовий рюкзак і пішов, бо так треба, бо ми не можемо не боротись», – згадує донька захисника Лідія Проніна.

Цього разу воював за Україну у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду стрільця-снайпера та вирушив обороняти Київську область від російських окупантів.

У день повномасштабного вторгнення, о 7:00, коли всі дивились новини, Євген Пронін допив каву, докурив сигарету, зібрав речі у свій військовий рюкзак і пішов, бо так треба...
У день повномасштабного вторгнення, о 7:00, коли всі дивились новини, Євген Пронін допив каву, докурив сигарету, зібрав речі у свій військовий рюкзак і пішов, бо так треба...
фото: Чернівецька обласна рада

«Тато був запальний, але легко заспокоювався. Завжди приходив на допомогу, міг сам без чогось залишитись і віддати тому, хто більше потребує. Він нас із братом виховував так: яка б не була ситуація – боротись, не прогинатись під обставини. Дуже люблю його, не вистачає того, як вчив щось робити. Він дуже хотів побачити онуків, але так і не дочекався. Завжди казав: «я, може, і не найкращий тато, але дідусем я буду чудовим». Люблю тебе, тату. Ти найкращий. Пройшов час, але біль не вщухає, одяг в шафі досі пахне тобою» – написала Лідія Проніна.

Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій. Захиснику було 47 років.

Посмертно солдат Пронін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали героя в селі Рідківці Чернівецької області.

Вдома на Євгена чекали дружина, донька і син.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Источник материала
loader