"Пусть возвращаются в ВСУ": почему и как Германия меняет помощь для украинских беженцев
"Пусть возвращаются в ВСУ": почему и как Германия меняет помощь для украинских беженцев

"Пусть возвращаются в ВСУ": почему и как Германия меняет помощь для украинских беженцев

"Я попросив президента України подбати про те, щоб, зокрема, молоді чоловіки з України не приїжджали до Німеччини у все більшій кількості, а служили своїй країні.

Вони потрібні там".

Така заява, що пролунала від канцлера Фрідріха Мерца, стала фактично кульмінацією дискусій, що тривали у Німеччині у попередні тижні.

Ця тема перетворилася на нову точку напруги у дискусіях про українських біженців.

Дебати на цю тему були у центрі німецької політики і раніше, а нещодавно загострилась у зв’язку з рішенням України наприкінці серпня дозволити виїзд українським молодим чоловікам віком від 18 до 22 років, для яких досі діяли ті самі обмеження, що й для чоловіків призовного віку.

Після цього рішення до Німеччини попрямувала значна частина тих молодих людей, що виїхали з країни без наміру повертатися до кінця війни.

Спершу вимоги зменшити наплив чоловіків-українців висували політичні союзники Мерца, а минулого тижня до них публічно приєднався і сам канцлер.

Причому про масову, непідйомну для Німеччини хвилю біженців не йдеться.

Але динаміка зростання кількості заяв про захист від молодих українців стала інформаційним приводом, який провладні партії використали для власних аргументів у міграційних дебатах.

Розмови про долю українських хлопців – лише фрагмент ширшої дискусії, яка стосується не лише наших співгромадян.

Під тиском зростання популярності ультраправих уряд Німеччини намагається продемонструвати жорсткішу міграційну лінію.

Та важливо, що заплановані урядом зміни зачеплять усіх українців, що знайшли прихисток у Німеччині.

А особливо – тих, хто приїхав цього року.

Зокрема, вже погоджено реформу соціальних виплат українським біженцям у бік зменшення.

Крім того, вимоги до українців щодо працевлаштування стануть жорсткішими.

Соратники Мерца "на захисті ЗСУ".

Чи можна говорити про те, що Німеччина відчула відкриття кордонів України для молоді? На перший погляд, так.

Після скасування заборони на виїзд для українських чоловіків у віці від 18 до 22 років кількість заявок у Німеччині із проханням про захист від цієї групи зросла від приблизно 100 на тиждень до приблизно 1000 заявок на тиждень, за даними жовтня.

Але чи багато це? Тут відповідь не настільки очевидна.

Станом на середину жовтня в Німеччині проживало близько 1,26 мільйона українських біженців – майже третина з тих, хто знайшов прихисток у ЄС.

Роком раніше в Німеччині мешкали близько 1,18 мільйона українських біженців, тобто наразі не йдеться про значне зростання, навіть кумулятивно за повний рік.

Звісно, за умови збереження темпу у тисячу нових шукачів прихистку на тиждень – ця кількість надалі мала би зрости, але таких очікувань немає.

У МВС Німеччини вважають, що після стрибка, який почався невдовзі після відкриття кордонів, кількість заявок від молодих українців зменшиться, і що пік, цілком імовірно, вже минув.

Та коли в німецьких медіа з’явилися гучні заголовки про "десятикратне зростання кількості українців, які шукають захисту в Німеччині", тема миттєво перейшла з площини статистики у політичну.

Першим політиком-важковаговиком, який закликав обмежити в’їзд молодих українських чоловіків, став прем’єр Баварії Маркус Зьодер.

Зьодер очолює консервативну баварську партію ХСС, яка разом з ХДС Мерца формує урядовий союз.

Саме ХСС опікується одним із найчутливіших напрямів урядової політики: міністр внутрішніх справ Александр Добріндт, представник цієї партії, відповідає за обмеження міграції – ключову передвиборчу обіцянку блоку ХДС/ХСС.

На цьому тлі Зьодер зажадав, щоб ЄС натиснув на Україну, аби та скасувала пом’якшення правил виїзду – хоча чинні правила Євросоюзу не передбачають подібних інструментів.

"Нікому не допоможе, якщо все більше молодих людей з України приїжджатимуть до Німеччини замість того, щоб захищати свою батьківщину", – заявив баварський політик.

Гостроти ситуації додавало те, що заяви Зьодера у пресі з’явились у розпал політичної дискусії про відновлення призову до німецької армії, коли коаліційні партії ламали списи довкола того, як м’яко поповнити лави ослабленого Бундесверу.

На цьому тлі прохання про захист від тисяч українських юнаків (хоч вони ще не досягли мобілізаційного віку на батьківщині) стало особливо делікатною темою.

Позицію очільника Баварії підхопив інший топполітик ХДС/ХСС, генеральний секретар партії Мерца Карстен Ліннеманн.

"Я вважаю неприйнятним, що так багато молодих людей приїжджають до нас, коли в Україні йде війна", – заявив він.

Обидва політики наполягали на тому, що якщо українські чоловіки вже й прибули до Німеччини, то вони повинні негайно працевлаштуватись, а не користуватись перевагами системи соціального захисту.

Ця позиція прямо відображає настрої виборців: опитування свідчать, що більшість німців виступають проти грошових виплат українським біженцям і водночас підтримують повернення чоловіків призовного віку до України.

Есдеки – на боці молодих українців.

Тим часом у Соціал-демократичній партії – партнерці ХДС/ХСС по коаліції – підхід не лише до молодих українських чоловіків, а й до українських біженців у цілому є суттєво відмінним.

Електорат СДПН традиційно демонструє велику чутливість до захисту прав людини, і це відображається у позиціях політиків.

Зокрема, соціал-демократ Ральф Штегнер не погодився із закликами відправляти молодих українців на війну.

"Ми повинні з розумінням ставитися до тих, хто приїжджає до нас, наприклад, як біженці від війни", – переконує політик, наголошуючи, що потрібно докладати зусиль для завершення війни, а не виганяти українців.

Подібні думки висловлює і лідерка баварської СДПН Роня Ендрес.

Вона назвала неприйнятними заклики політиків зі своїх "теплих кабінетів" відправляти людей на війну.

Ендрес наголосила на важливості інтеграції українців у ринок праці – такої інтеграції, що стане корисною не лише для самих українців, а й для німецької економіки.

Свою позицію у ширшій дискусії озвучила й співголова СДПН і міністерка праці Барбель Бас.

На тлі реформи зменшення соціальної допомоги для новоприбулих українців вона відверто заявила, що вважає це помилковим кроком.

За її словами, справжня інтеграція повинна базуватися на мовних курсах, підвищенні кваліфікації та підтримці зайнятості, а не лише на скороченні виплат.

Проте вона також визнає, що зміни необхідно впровадити, оскільки про це домовились у коаліційній угоді.

Що зміниться для українців у Німеччині.

Дискусія про молодих українських чоловіків-біженців збіглася у часі з реалізацією планів коаліції реформувати систему підтримки українських біженців в цілому.

Ще напередодні лютневих виборів до Бундестагу консерватори обіцяли, з метою економії державних коштів, перевести українців, які отримують так звані Bürgergeld, на пакет допомоги за законом про надання допомоги шукачам притулку.

Тепер ці зміни втілюють в життя.

Реформа означає зниження виплат для українців, що прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року.

Ті, хто мав право на отримання Bürgergeld у розмірі 563 євро на місяць, будуть отримувати на 120 євро менше.

Крім того, новоприбулі українці більше не будуть охоплені обов'язковим медичним страхуванням: медичне забезпечення обмежиться базовим пакетом.

В окремих випадках українцям, яких торкнулися ці зміни, дозволять завершити розпочату медичну терапію.

За оцінками, нині приблизно 700 тисяч українців отримують Bürgergeld, а з впровадженням реформи понад 80 тисяч осіб будуть позбавлені цього права, навіть у зменшеному розмірі цієї допомоги.

Також на практиці зміни означатимуть, що українцями, які потрапляють під дію нових правил, більше не опікуватимуться центри зайнятості (джобцентри).

Їхнє місце займуть управління соціального забезпечення, що потенційно означає зниження рівня інтеграційної підтримки.

Крім того, працездатних українців зобов’яжуть активніше шукати роботу.

Нововведення мають набути чинності 1 липня 2026 року, причому діяти вони будуть заднім числом – з квітня 2025-го.

Водночас уже призначені виплати Bürgergeld виплачуватимуть до завершення погодженого строку.

Повний перехід на нову схему підтримки планують завершити до кінця вересня 2026 року.

Критика змін у допомозі українцям.

Показово, що зміни розробило Міністерство праці, у той час як сама міністерка Барбель Бас вважає їх хибними.

На її думку, збереження участі джобцентрів у роботі з українцями було б значно ефективнішим та довгостроково кориснішим для ринку праці.

Адже попередня модель отримала багато схвальних оцінок, а дослідження показали, що саме джобцентри допомогли біженцям швидше знайти роботу і втриматися на ній.

У Федеральному агентстві з праці побоюються, що через зменшення контактів українців з центрами працевлаштування вихід людей на ринок праці уповільниться.

Іншим аспектом реформи є те, що вона створить додаткове навантаження для муніципалітетів та соціальних служб.

Представники місцевого самоврядування вже попереджають, що у них з’являться додаткові витрати та їм знадобиться компенсація від уряду.

У той час, як Bürgergeld виплачує федеральний уряд, виплати біженцям здійснюють федеральні землі та муніципалітети.

Крім того, саме опір місцевого самоврядування завадив тому, щоб на нову систему перевели всіх українських біженців – а не тільки тих, хто прибув з квітня.

Мовляв, це було би надто складно.

Критику на адресу реформи висловили також "Зелені".

Заступник голови фракції Андреас Аудретш назвав плани уряду нелогічними, оскільки держава не сильно заощадить, натомість гірше працевлаштовуватиме людей.

За оцінками, реформа не призведе до негайної економії.

У 2026 році федеральний бюджет витратить на виплати Bürgergeld на 680 млн євро менше, у 2027-му заощадження становитимуть 300 млн євро.

Проте через значно вищий адміністративний тягар, який ляже передусім на місцеву владу, ці вигоди майже повністю нівелюються.

Попереду тривале впровадження реформи та нові політичні дискусії, які, ймовірно, ще не раз поставлять українців у центр внутрішньонімецьких дебатів.

Питання їхнього статусу, участі в ринку праці навряд чи зникне з політичного порядку денного найближчим часом.

Авторка: Христина Бондарєва,.

журналістка "Європейської правди".

Источник материала
loader
loader