Доведеться списувати F-16, – інтерв'ю авіаексперта про нові винищувачі та ППО, що отримає Україна
Доведеться списувати F-16, – інтерв'ю авіаексперта про нові винищувачі та ППО, що отримає Україна

Доведеться списувати F-16, – інтерв'ю авіаексперта про нові винищувачі та ППО, що отримає Україна

Україна та Франція підписали декларацію у сфері оборонного співробітництва. Угода передбачає купівлю у Франції ста винищувачів Rafale F4, систем SAMP/T та іншого озброєння, а гроші мають взяти із заморожених російських активів, якщо вдасться юридично це врегулювати.

Авіаексперт Анатолій Храпчинський в інтерв'ю 24 Каналу спрогнозував, коли Україна зможе отримати нові винищувачі. Також він пояснив, як SAMP/T та інше озброєння покращать українську систему ППО, деталі – читайте далі за посиланням.

Коли Україна отримає винищувачі Rafale?

Україна домовилася з Францією про закупівлю ста нових бойових літаків Rafale протягом наступних десяти років, також систем SAMP/T. У чому полягає ефективність цих літаків? І наступне – чи матимемо ми достатньо коштів, аби оплатити ці літаки? Адже, наскільки я розумію, йдеться саме про закупівлю, а не про безоплатну передачу як допомоги. Чи правильно я розумію?

Закупівля має відбуватися коштом заморожених російських активів – якщо це вдасться юридично врегулювати, адже фінансове питання тут ключове.

Якщо не вдасться, то ми цих літаків просто не отримаємо?

Є різниця між тим, щоб купити літак, і тим, щоб його експлуатувати. Власне, сама покупка – це лише близько 30% від загальної вартості його експлуатації.

Якщо говорити про Rafale, то за весь строк служби літака – приблизно 37 років – Україні один такий борт обійдеться в 339 мільйонів доларів. Для порівняння: експлуатація Gripen у цьому ж періоді коштувала б приблизно 240 мільйонів доларів. Ідеться про повну вартість – і придбання, і подальше обслуговування протягом усього терміну експлуатації.

Кожен літак у середньому має літати близько 200 годин на рік. Саме з цього формується вартість його експлуатації – паливо-мастильні матеріали, технічне й програмне обслуговування тощо. Година польоту Rafale коштує приблизно 32 тисячі доларів, тоді як у Gripen цей показник становить 20 – 22 тисячі доларів, залежно від модифікації літака.

Попри це, головне, що треба розуміти: найімовірніше, Rafale ми зможемо отримати лише через п'ять років. І тоді автоматично зникне питання парку літаків, тому що до того часу і F-16, і "Міражі", і наші Су та МіГи доведеться списувати. Адже, нагадаю, строк служби бойового літака – близько 37 років, а більшість із наших машин уже значно старші.

Повне інтерв'ю з авіаекспертом: дивіться відео

Тому, по суті, я б сказав, що ця угода більше про майбутнє, ніж про сьогодення. Але французьку допомогу не варто розглядати виключно крізь призму літаків.

Як SAMP/T змінять українську ППО?

Надзвичайно важливим є також компонент протиповітряної оборони – система SAMP/T. Йдеться про SAMP/T нового покоління, що здатна перехоплювати не лише балістичні ракети малої дальності, а й боєприпаси, що летять на значно більші відстані.

Зокрема, ракети Aster Block 1NT, які можуть збивати балістику з дальністю польоту до 1500 кілометрів. Балістичні ракети на дистанції до 600 кілометрів мають значно нижчу швидкість на кінцевій ділянці, ніж ті, що долають 1500 кілометрів. Відповідно, процес їхнього перехоплення значно складніший.

Але Франція говорить не лише про системи SAMP/T, а й про – систему радіолокації Ground Fire 300. До цього Франція вже постачала радари Ground Master 200. Це сучасні радіолокаційні комплекси, які дають змогу виявляти будь-які повітряні цілі та супроводжувати їх для ефективної роботи систем ППО. Ground Fire 300 здатен не лише виявляти та відстежувати, а й забезпечувати перехоплення балістичних ракет.

Зараз у нас таких радарів немає на озброєнні?

Ground Master 200 у нас є, але зараз мова не про них. Йдеться саме про Ground Fire 300, які суттєво посилять можливості систем і дозволять ефективніше працювати по балістиці. Хоча, якщо трохи відгорнути завісу, – сам SAMP/T працює по балістиці, але для цього його потрібно модернізувати – зокрема, оснастити новішими й потужнішими радарами.

Тепер повернімося до ключового меседжу й питання, звідки взагалі взявся Rafale. Він з'явився як результат того, що наприкінці 80-х – на початку 90-х років Європа намагалася створити єдиний тактичний літак. Довгі дискусії та суперечності, а також той факт, що основний тягар фінансування ліг на Францію, призвели до того, що Франція вийшла з процесу й створила власний літак. Так і з'явився Rafale. Пізніше в Європі з'явився Eurofighter.

Нагадаю, що на початку повномасштабного вторгнення сформувалася ініціатива "Небесний щит Європи", у межах якої низка європейських країн разом із Туреччиною вирішили об'єднати зусилля для протидії можливій російській загрозі.

Франція запропонувала зробити основною системою ППО саме SAMP/T – франко-італійську розробку. Німеччина, маючи у своєму портфелі IRIS-T, наполягала на використанні Patriot. У результаті Франція вийшла з ініціативи, оскільки очікувала, що проєкт забезпечить фінансування розвитку її систем, а цього не сталося.

Ще один важливий елемент – ракета класу "повітря – повітря" Meteor, яка надзвичайно потрібна нам. Саме її нещодавно показали Денису Шмигалю (міністру оборони, – 24 Канал) під крилом Gripen. Цю ракету випускають Велика Британія, Франція, Італія та Швеція, але основний фінансовий донор і драйвер виробництва – Франція.

До чого я веду? Франція зараз має шанс зайняти лідерську позицію у Європі в питанні постачання сучасних озброєнь. Вона хоче і готова це робити, і головне – має для цього фінансові можливості. Саме тому Франція пропонує Україні такий масштабний пакет: він дає їй змогу зміцнити власні позиції на європейському ринку ОПК, відійти від домінування американських Patriot і вибудувати спільну європейську систему безпеки.

Це справді перспективний напрям. Головне – щоб він запрацював і не повторив долю проєктів на кшталт Eurofighter чи "Небесного щита Європи", які реалізувалися лише частково або з великими труднощами.

100 літаків Rafale – це справді суттєве поповнення українського парку тактичної авіації. Якщо говорити про перспективу, то йдеться про парк, який міг би складатися з близько 150 Gripen і 150 Rafale. Це, фактично, мінімально необхідний обсяг сучасної тактичної авіації для України. Це європейські літаки, з короткою логістикою, можливістю ремонту та обслуговування в Європі. Тобто це точно непогано – але це перспектива, а не рішення "на зараз".

Французький винищувач Rafale
Французький винищувач Rafale / Фото Getty Images

Реальність така: сьогодні ракети летять по Тернополю, гинуть цивільні, Росія здійснює масовані удари по всій країні. Тому говорити потрібно насамперед про те, що ми можемо отримати негайно, щоб посилити наші оборонні спроможності. І тут усе впирається в дипломатію та в можливість збільшити обсяги виробництва європейського озброєння.

Ми вже бачимо тенденцію: країни активно нарощують виробництво дронів – перехоплювачів, далекобійних, FPV. Увесь світ буквально "з'їхав з глузду" на дронах, але при цьому забувають про те, що, наприклад, Польща виробляє відмінний ПЗРК Piorun. Це переносний ракетний комплекс, який ефективно працює по крилатих ракетах, по "Шахедах", може застосовуватися на передовій і навіть працювати по літаках. Причому важливий нюанс: деякі російські літаки, навіть оснащені системами захисту, не можуть протидіяти таким ПЗРК.

Європі варто усвідомити, що вона вже має чималий арсенал озброєнь, які можна масштабувати. І з цього погляду Франція сьогодні робить справді стратегічний крок.

Але головне запитання – як у цій ситуації виграє Україна. Чи зможемо ми увійти у взаємодію з Європою на новому рівні? Чи почнемо створювати спільні підприємства, де наша технологічна частина – РЕБ, безпілотники, дешеві засоби ураження – працюватиме разом з їхніми можливостями? Це питання часу, і питання до наших чиновників.

Як США покращать Patriot для України?

Наскільки французькі системи ППО можуть бути ефективнішими або менш ефективними за американські? Наскільки вісім комплексів SAMP/T здатні реально посилити наш захист і чи дозволять нам у перспективі – бодай частково – зменшити залежність від Patriot?

Система SAMP/T виробляється комплексно: це пускові установки, командний пункт, засоби радіолокації, машини розвантаження – все входить в один комплекс. Виготовлення однієї системи займає приблизно 18 місяців, тож говоримо здебільшого про майбутнє. Але деякі радіолокаційні системи вже можуть надходити на озброєння, щоб покращувати наші оборонні можливості.

Зовсім непомітно пройшла доволі важлива новина: США погодили модернізацію наших пускових установок Patriot із серії М901 до М903. Це безперечно підвищує ефективність наших наявних систем ППО.

Умовно кажучи, М901 – це чотири ракети в пусковій установці, а М903 – це вже шістнадцять. Проблема, якою зараз активно користуються росіяни, полягає в надмірному навантаженні на нашу протиповітряну оборону, коли можливостей для перехоплення просто бракує. Система може бачити тисячу цілей, у певному секторі одночасно перебуває десять, а ми маємо лише дві пускові установки з чотирма ракетами. Саме цим ворог і користується.

Чому ракети долітають до Тернополя чи Львова? Тому що нам бракує достатньої кількості засобів, які могли б сформувати щільне поле протидії та якісної детекції. І ця новина, мабуть, найкраща за останні два місяці в питанні підтримки України. Йдеться про суттєве посилення наших спроможностей.

Адже часто нам передають системи протиповітряної оборони із застарілими радарами або загалом застарілими компонентами. А тут ми говоримо про справжнє підсилення – про покращення можливостей, які реально посилюють нашу оборону.

Але знову ж таки, повернімося до болючого питання. Американці досі виробляють приблизно 500 ракет PAC-3 для систем Patriot на рік, і планують збільшити цей показник до близько 650. Це орієнтовно 54 ракети на місяць. Для прикладу: лише минулого місяця ворог застосував 95 ракет "Іскандер-М". І це ми говоримо лише про один тип озброєння – без урахування інших балістичних ракет уздовж лінії бойового зіткнення та без урахування "Кинджалів".

ЗРК Patriot
ЗРК Patriot / Фото Getty Images

Та сама ситуація і з Aster-30 – ракетами для систем SAMP/T. Їхнє річне виробництво становить близько 300 одиниць. І цього теж абсолютно недостатньо, щоб перекривати той обсяг балістики, який здатна запускати Росія.

Ми бачимо, що кількість російських балістичних ракет зросла. Це стало можливим не лише через обходи санкцій, а й через те, що певні системи почали виробляти всередині Росії. Локалізація виробництва окремих компонентів дозволила росіянам масштабувати свої можливості та збільшити випуск балістичних ракет.

Тому загалом нам показують перспективні плани, але водночас залишається точкова, але критично важлива проблема, яка на четвертому році повномасштабної війни досі не розв'язана. Пов'язана вона не лише з помилками українського уряду, а й з діями європейських урядів, які досі не масштабували виробничі потужності свого оборонного комплексу.

Наприклад, система Skyranger, яку Rheinmetall пропонує на базі танка Leopard, – це справді якісне та сучасне рішення. Але нам таких систем потрібно дуже багато. Чому? Тому що радіус ураження повітряних цілей у Skyranger становить усього 2,5 – 3 кілометри. Відповідно, це дає розуміння, скільки таких платформ потрібно для створення щільної оборони.

Безумовно, круто, що їх встановили на базу Leopard: гусеничний хід дозволяє техніці працювати в будь-якій місцевості, незалежно від наявності доріг. Але тут ми знову повертаємося до головного – питання кількості. Наскільки швидко Європа зможе масштабувати свої виробничі потужності, щоб забезпечити Україну такими системами у достатньому обсязі?

Адже, умовно кажучи, перехоплення одним Skyranger одного "Шахеда" коштує близько 15 тисяч доларів – якщо врахувати собівартість експлуатації платформи та використання боєприпасів, програмованих чи звичайних.

Яку помилку зробила Європа зі зброєю?

Коли російські повітряні цілі залітали на територію Європи, тоді говорили, що частину неба над західними українськими регіонами можуть закрити. Чи можливі якісь варіанти щодо цього у найближчі роки? Чи це можливо стане лише якщо Європа надасть гарантії безпеки нам, і тільки після припинення вогню?

Після того як європейські держави будуть готові зустрітися на лінії бойового зіткнення з Росією, тоді вони зможуть об'єднатися з Україною для того, щоб захищати її.

Чому? Тому що будь-які спроби передислокувати свої засоби, розширити повітряне патрулювання поліцією НАТО, яка займається захистом повітряного простору, призведе до того, що це трактуватиметься Росією як залучення безпосередньо інших країн до бойових дій і можливість не підривати залізну дорогу чи запускати невідомі дрони, а вже бити дійсно дієвою зброєю.

Тому це питання, яке я постійно озвучую під час зустрічей. Нещодавно я повернувся з Польщі. Я казав там, що треба зрозуміти, що триває гібридна війна – їм вже зривають залізничні рейки, залітають дрони, яких ще потрібно доказів? Треба зрозуміти, що є питання щодо конкуренції серед виробників ОПК. Я не проти конкуренції, але нам треба об'єднати зусилля та зробити єдину стратегію розвитку ОПК, яка допоможе нам стримувати ворога.

Якщо світ не готовий відмовитися на міжнародній політичній мапі від Росії, то нам треба буде його стримати. Як можна це зробити? Якщо ми об'єднаємо зусилля і будемо насправді працювати якісно по ворожих цілях.

Умовно кажучи, ми отримуємо літаки F-16, але на них погані радари, тому ми не можемо використовувати ракети AIM-120 серії D, яка працює на понад 185 кілометрів і може відігнати російську авіацію. Тобто вона могла б нам допомогти отримати паритет в певному проміжку повітряного простору на лінії боєзіткнення. Ми це не можемо. Чому? Тому що нам передали F-16, але вони не відповідають тим можливостям, які нам потрібні.

Нам обіцяють літаки Saab дальнього радіолокаційного виявлення. Вони суттєво посилять нас, але є питання щодо взаємодій цих літаків із наземними системами протиповітряної оборони, з літаками F-16, тому що нам потрібен протокол Link 16. Нам передають частину протоколу, але неможливо все-таки використовувати його повністю.

Нам передали французькі системи протиповітряної оборони на початку повномасштабного вторгнення. Шикарна система минулого століття, але до неї вже немає ракет, тому що у Франції вони є в обмеженій кількості. Їм самим вони потрібні, а нових ракет не виробляють. Нам передають Mirage, він знятий з виробництва, передбачена тільки додаткова експлуатація, F-16 хоча б виробляють.

Тому відбувається передача з боку Європи того озброєння, яке вона може передати, але не того, яке може реально розв'язати питання. Тому що зробити це можуть ракети Storm Shadow, яких всього у світі випущено три тисячі одиниць. Скільки Росія запускає ракет по Україні? Реально можуть розв'язати проблему ракети ATACMS, які нещодавно використали, і це на всіх перших шпальтах новин з'явилося.

Останній раз ми це робили у 2024 році. А ми повинні бити щодня по 300-кілометровій зоні вздовж кордонів України. А для цього нам потрібна допомога західних партнерів. І тут ми повинні говорити про те, що їм не варто теж робити дрони-перехоплювачі й умовне "мінне поле" в повітрі, а краще те, що вміють, що у них є. У них є якісна техніка – давайте її зробимо роботизованою, на кшталт НРК – наземних роботизованих комплексів, – але рухатимемося у правильній єдиній стратегії.

Практично вся зброя закриває лише ті дірки, які треба закрити до приходу Сполучених Штатів з їхніми багатими видами зброї. Саме тому я кажу, що Франція робить доволі правильний стратегічний крок. І тут треба вірно співпрацювати з нею для того, щоб вибудувати можливі паритети й вибрати пріоритети, які допоможуть Україні очолити європейський ринок ОПК.

У нас є шалений досвід, за нами носяться люди, нас публікують у російських пабліках, у "розстрільних" списках, тому що ми шукаємо якісне рішення, яке дозволяє нам перемагати ворога. Але нам треба додати можливості масштабування, покращення деяких технічних речей.

Наприклад, російський гелікоптер зустрів наш FPV-дрон на зустрічному курсі, після чого він підірвався. Через тиждень практично всі гелікоптери російської авіації були обладнані системою детекції на дрони.

Тобто Росія набагато швидше реагує?

Дуже швидко, вони стратегічно успішніші. Ми всі кричимо про те, що КАБ почав працювати на 200 кілометрів. Ні, він почав працювати на 160 гарантованих. Те, що на 200, я ще не підтверджую.

Чому? Тому що Росія шукає можливість запускати КАБи з безпечної відстані, адже у нас все ж колись запрацюють Saab, АІМ-120. Можливо, в пакеті допомоги Франції буде модернізація літаків Mirage під ракету Meteor, яку показали Шмигалю під крилом Gripen. Можливо, ми отримаємо 14 Gripen, які списуються зараз у Швеції, і вони будуть обладнані цими ракетами.

Які переваги мають літаки Gripen?

Щодо літаків Gripen, які сильні сторони цих літаків, які ракети можуть випускатися з них? Вони більше працюють як ППО чи запускати з них ракети в бік Росії буде ефективніше?

Ми зможемо якісно працювати по території Росії з нашої авіації тоді, коли отримаємо хоч якийсь паритет на лінії боєзіткнення в повітряному просторі. У російських Су є ракета Р-37М. Вона працює на відстань 230 кілометрів, навіть далі, ніж Meteor чи АІМ-120 серії Д. Це заважає нашим літакам працювати близько до лінії бойового зіткнення.

Дійсно окремі поодинокі операції можуть бути виконані, і Gripen, і F-16. Перший взагалі несе все озброєння, яке ми зараз експлуатуємо: і HAMMER, і JDAM, і мікроракети, і ракети виробництва Thales, ті ж Meteor, AIM.

І Taurus, якщо Німеччина їх дасть?

Нові Gripen можуть нести Taurus, але це не ті Gripen-14, які Україна, можливо, найближчим часом отримає. Тому що модернізація Gripen під Taurus буде дорога. Не думаю, що Європа готова витрачати на це. Треба зрозуміти, що Gripen – це найдешевший літак в Європі.

Rafale випускають у кількості трьох літаків на місяць, а намагаються збільшити до п'яти. Чому ми отримаємо їх через п'ять років? 289 літаків заборговані у Франції за зовнішніми контрактами по Rafale. Додатково є 100 своїх літаків, що на озброєнні. Цього недостатньо, тому що ще 50 літаків вони повинні забезпечити для Повітряних сил Франції.

Gripen випускає 12 літаків на рік, умовно один літак на місяць. Я б казав про те, що це легший літак. Він може нести п'ять тонн, на відміну від Rafale, який несе дев'ять тонн корисного навантаження. Але він легкий в обслуговуванні. Заміна двигуна займає годину. Тобто, якщо літак в полі приземлився, за годину йому змінять двигун, встановлять новий і він полетить далі виконувати бойові завдання.

Перезавантаження, заправка літака відбувається як у "Формулі-1". Тобто, літак заправляють, не вимикаючи двигун, додається все озброєння – це займає десять хвилин. Приземлилися, перезарядилися, рушили працювати. Але для того, щоб працювати, треба отримати паритет у повітряному просторі, потрібно відігнати російську авіацію від кордону, працювати по лінії бойового зіткнення, по засобах радіолокації ракетами AGM-88 HARM, які працюють по РЛС.

Тож коли ми чуємо, що нам дадуть F-16, Gripen, Rafale, то треба подумати не тільки про архітектуру забезпечення цих літаків, а слід говорити й про те, що потрібні ще і додаткові системи. Наприклад, зовнішні літаки, системи наземної радіолокації тощо. Не існує вундерваффе, визнаймо це на четвертому році війни. Є комплекс видів озброєння, які є ефективними.

Повертаючись до питання, наскільки ефективна система SAMP/T порівняно з Patriot, – ніхто поки що не знає. Тому що ті системи, які є в Україні, вони недостатньо здійснили можливості щодо перехоплення, тому що Patriot більше. Звісно, що якщо більше систем, то і відсоток перехоплення Patriot буде більший, ніж тими системами, яких менше. Тому тут треба бойове застосування.

Коли ми кажемо про 150 літаків Gripen, про 100 літаків Rafale і про ті суми, які я зазначив, – про мільйони за один літак, – то треба помножити на це на кількість літаків. Ми розуміємо, що за весь термін експлуатації такої кількості літаків виходить мільярд.

Gripen
Винищувач Gripen / Фото Getty Images

Тепер питання, хто це фінансуватиме? Нам треба створити єдиний оборонний альянс в Європі, який був би зі спільним бюджетом і яким передбачалося б фінансування України як держави, яка тримає східний фланг Європи для того, щоб ми захищали повітряний простір завдяки цим літакам.

Є такі охочі в Європі?

Є охочі заробити й продати зброю, а потім отримати від України гроші. Звідки ці гроші отримати? Із заморожених російських активів? Вкотре буду наголошувати на тому, що у нас досі немає єдності – ні в середині держави, ні в Європі в цілому. Є бажання, є поодинокі політичні мотиви показати допомогу Україні, але досі не збільшено обсяг виробництва низки озброєння, досі жодна країна не вступилась повністю за Україну перед Росією.

Про плани Росії на 2026 рік

ГУР нещодавно оприлюднило плани росіян на наступний рік щодо виготовлення 120 тисяч КАБів і 30 тисяч "Шахедів". Можливо, вони вийдуть і на вищі показники. Росіяни вперше випускали КАБи по Полтавщині, пізніше по Одещині. Які у них плани на 2026 рік, яка загроза від цих авіабомб і дронів? Чим потрібно протидіяти їм?

Ми бачимо зараз "Шахед-107", який з'явився в повітряному просторі України. Росія намагається здешевити засоби ураження, які вона використовує. КАБ – це ж дешевий засіб, як і "Шахед", "Молнія", "Бандероль". Але не тіште себе тим, що у росіян закінчаться гроші. У них є гроші, вони хочуть більше засобів озброєння використовувати по території України, тому залучають багато дешевої зброї.

Безумовно це суттєво навантажує ППО, а потім, наприклад, чотири ракети все ж таки долітають у ціль. 40 ракет порівняно з 400 дронами. З 40 ракет чотири долітають. Вони собі можуть дозволити бити по житлових кварталах, вбивати цивільне населення, тому що це росіяни, вони – терористи.

Наскільки росіяни ще можуть модернізовувати КАБи й "Шахеди", і який найбільш ефективний засіб їм протидіяти?

Беремо дрон-перехоплювач, додаємо до нього денну і нічну камери, можливість візуального захоплення цілі, плюс намагаємося розігнати його по швидкості та суттєво здорожчуємо засіб. Потім вбиваємо його об "Шахед". До чого я це веду?

Є ракета Tamir, яка є одним з елементів "Залізного купола" Ізраїлю. Ця ракета коштує 50 тисяч доларів. Вона має командний рівень наведення, тобто засоби радіолокації і якісну систему детекції з гарними балістичними калькуляторами, які завжди є на землі й вони не знищуються. Вони наводять цю дешеву ракету на ту ціль, яку треба перехопити.

Треба шукати рішення. Наприклад, є французька система, яка протидіє КАБам і дронам зі штучним інтелектом, коли використовується рій дронів, який буде створювати в повітрі "мінне поле". Так от, в ньому один дрон коштує 2 тисячі доларів. В середньому на одну ціль будуть використовуватися від 20 до 50 дронів. Тобто, умовно, це вже 100 тисяч доларів.

Знищення "Шахеда" завдяки Gepard коштує 15 тисяч доларів. Тому тут ми кажемо про те, що іноді, намагаючись створити дешеву річ, ми створюємо набагато дорожчу і неперспективну. Тому що зміна повітряної цілі призведе до того, що нам треба буде шукати нові алгоритми перехоплення, а при цьому ми могли б просто внести новий алгоритм в систему детекції й порахувати по-новому в балістичних ракетах.

Тоді ми вже могли б використовувати той самий засіб перехоплення, в якому були закладені раніше можливості. Йдеться не про те, аби догнати повітряну ціль, а ми кажемо про можливість вийти зустрічним курсом. Умовно кажучи, як ми збили російський гелікоптер? Стояли на зустрічному курсі гелікоптера FPV-дроном. Його вартість 500 доларів.

Стратегічне мислення дуже важливе. Ми повинні зрозуміти, що ця війна надовго. Жодна країна у світі не хоче зникнення Росії з політичної мапи. Тому ми вимушені шукати інструменти, які будуть працювати тривалий період, які будуть працювати зі стратегічним баченням. Тобто, умовно кажучи, які ми можемо модернізувати, а не створювати новий засіб, який буде функціонувати.

Отже, потрібні уніфікація, стандартизація, єдина стратегія розвитку ОПК, ухвалення європейських законодавчих норм щодо експорту озброєння. Тому що ми виявили, що ми експортуємо озброєння, але при цьому не підписали європейський кодекс експорту озброєння, який є єдиним законом в Європі, який регламентує роботу.

Якщо ми хочемо, щоб Європа в нас побачила надійних партнерів, за яких вона може заступитися, нам теж треба грати за європейськими правилами й домовлятися про сумісні можливості на рівних умовах. Тому що ми маємо бездоганний досвід боротьби нової сучасної війни. Жодна країна у світі, окрім Росії, не має такого досвіду.

Але ми бачимо, які дії з боку Росії щодо стратегічного бачення, і розуміємо, де ми відстаємо, де ми не можемо масштабувати. Тому що дрон на оптоволокні, який деяким військовим командувачам здавався дурницею, виявився доволі непоганим рішенням. Воно не є ефективним усюди, але є одним з елементів видів озброєння. Від кожного засобу ураження є свої захисти.

Як ви думаєте, чи продовжуватиме Росія гібридну війну проти Європи, чи намагатиметься ще порушувати повітряний простір?

Нещодавно був підрив залізничної колії в Польщі. Тому вони не зупиняться, тим паче, що Росія, Іран, Північна Корея під егідою Китаю, хочуть отримати собі Європу. Тому вони це робитимуть. Поки весь світ, Європа, не об'єднаються для того, щоб дати по зубах Росії, поставити на місце той самий Іран і КНДР, ми й далі бачитимемо таку гібридну війну, яка зараз відбувається.

Теги по теме
Оружие
Источник материала
loader
loader