Плей-оф чи плейоф? 10 запитань до мовознавиці
«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
Багатьох цікавить, як писати слово плей/оф. Пояснюємо: ані самостійного слова «плей», ані самостійного слова «оф» в українській мові немає, а якщо немає, то згідно з чинним правописом (§ 35) плейоф пишемо разом, як бодіарт. І без подвоєння, бо його ми зберігаємо тільки у власних назвах: Мішель Пфайффер (Pfeiffer).
На жаль, мало яке українське медіа пише «плейоф». У кращому випадку бачимо «плей-оф», у гіршому – «плей-офф», як у росіян. Однак від поширеності помилка не перестає бути помилкою: це не є написання «за традицією». У правописі про «плей-оф» як про виняток не згадано.
Погляньмо на подібні футбольні терміни-англізми, які пишемо разом, а не з дефісом: аутсайд, інсайд, офсайд, овертайм. Якщо плей-оф, чому тоді офсайд, а не оф-сайд? Англійською, до речі, разом пишуть і playoffs, і offside.
Пишімо правильно: плейоф. І відмінюймо: грати в овертаймі, грати в плейофі.
• 1 •
Артеміда Товстенко: Пані Ольго, вітання! Як правильно писати: чемпіонат світу чи Чемпіонат світу; Кубок світу чи кубок світу? Яке правило це визначає?
Визначає §52 правопису: «1. У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви. 2. Так само пишемо назви політичних, культурних, спортивних та ін. заходів міжнародного або загальнодержавного значення: Олімпійські ігри, Біла олімпіада, Марш миру, Всесвітній конгрес українців, Всеукраїнська педагогічна конференція, Міжнародний рік дитини, Кубок УЄФА (футбол)». Отже, Чемпіонат світу, Кубок світу.
• 2 •
Тетяна Бережна: Повербанк чи павербанк? Як правильно?
Передавання «повербанк» – це транслітерація, а «пауербанк» – транскприпція (зверніть увагу, що не павербанк). Тобто «павербанк» – це вже транслітераційний покруч. Наприклад, ми й на квітку англійською кажемо не «фловер», але й не «флавер», а «флауер». Тому якщо транскрибувати powerbank, то має бути «пауербанк». Але вживаємо транслітерацію «повербанк», і вона коректна. А за правилом транскрипції правильно передано назву Tower Bridge – Тауерський міст.
• 3 •
Вадим Тобільченко: Побачив заголовок: «Жахливо гарні речі: чому зараз золотий вік фільмів жахів». «Вік» тут переклали, як і в ювелірній компанії «Золотий вік». Мало ж би бути «століття» чи, може, у слова «вік» таки є додаткове значення?
Так, є. Тлумачний словник другим і третім значеннями подає «те саме, що сторіччя» та «епоха». Тому я не стала б аж так хаяти цей переклад. «Золоте століття» – правильно, але «вік» – це синонім. У Грінченка теж поданий третім значенням «вѣкъ, столѣтіе».
• 4 •
Наталка Найда: У словах «громадянин» і «християнин» однакові наголоси – на «я»?
У «громадянин» – тільки на «я», а у «християнин» – двоякий наголос (і на «я», і на останньому складі). Не питайте, чому так, треба просто запамʼятати.
• 5 •
Олена Луцька: Як правильно українською: зубні йоршики чи зубні йоржики?
Українською – йорж, йоржик (від назви риби родини окуневих із колючими плавцями). А через «ш» пишеться в російській: ёрш, ёршик.
• 6 •
Юлія Косенко: Пані Ольго, я в 40 років уперше почула слово «мачулка». Так тепер треба називати «мочалку»?
Так, але не тільки тепер. Мачулка – це жмуток мачули або інших волокон для миття або стирання бруду. А «мочалку» тлумачний словник подає як розмовне і «те саме, що мачулка».
• 7 •
Володимир Онищук: Прокоментуйте, будь ласка, слова «благополучний» / «неблагополучний». Очевидні кальки, але словосполучення «неблагополучна сімʼя» вже вкорінилося, і невідомо чим його замінювати.
Не треба нічим замінювати. У сучасних словниках це літературні слова без приміток «розмовне», «діалектне» або «рідковживане». Ба більше, «благополучний» і «благополучно» є у словнику Грінченка. В одному з випусків ми розбирали слово «благополуччя», яке теж є в сучасних словниках без жодних приміток. Походження церковнословʼянське. «Добробут» не може виступати замінником, бо це матеріально-побутове забезпечення; достаток. А «благополуччя» – це життя в достатку, спокої, щасті. Благополучний – це щасливий, успішний, а неблагополучний – який супроводжується нещастям або не відповідає суспільним нормам поведінки.
• 8 •
Оксана Маловічко: Як українською сказати «алый» і «пошлый»?
«Алый» – це червоногарячий. «Пошлый» – сороміцький (не тільки фольклор чи пісні, а й розмови, жарти тощо). Якщо у значенні «той, що не має смаку», то «бéвзячий».
• 9 •
Андрій Єщенко: Як називати дітей-погодок? Порічки? Може, і назва ягоди якось повʼязана з цим?
Ні, не повʼязана. Діти з різницею в один рік називаються «одно по одному» (словники Уманця і Спілки, Кримського і Єфремова, Виргана і Пилинської). Але, чесно кажучи, не знаю, як це втілити на практиці. Наприклад, маємо братів-погодок Миколу і Валерія. Треба пояснити, що між ними різниця один рік. Виходить таке: «Микола і Валерій – одно по одному». Без введення контексту нічого незрозуміло. У СУМ-20 є слово «погодок», але з позначкою «розмовне», тобто напівлітературне. Я б уживала «погодок» і «погодки» без обмежень, бо притомної альтернативи немає, тим паче «год» – це псевдоросіянізм, є у словнику Грінченка і класиків: «Сей Евріал був молоденький, Так годів з девʼятнадцять мав» (І. Котляревський).
• 10 •
Олег Прокопченко: Якась панянка у Facebook зробила мені зауваження, що треба казати «я в доброму гуморі», а не «я в гарному настрої». Вона права?
«Бути в доброму гуморі» – це ідіома. Вона вживається тільки в такому вигляді. А якщо вживати в називному відмінку, то правильно «мати гарний (добрий) настрій», а не «мати добрий гумор». Отже, можна казати і «в доброму гуморі», і «в доброму настрої». «Він сьогодні в доброму гуморі»; «у нього сьогодні добрий настрій».
«Главком»

