Чому українські АЕС знижують потужність через російські атаки і як це впливає на відключення світла
Чому українські АЕС знижують потужність через російські атаки і як це впливає на відключення світла

Чому українські АЕС знижують потужність через російські атаки і як це впливає на відключення світла

Протягом листопада 2025 року українські АЕС двічі знижували потужність після російських масованих ракетно-дронових ударів. Це мало негайні наслідки для українців – кількість черг вимкнення електрики подекуди збільшується до чотирьох, тобто понад 12 годин без електрики на добу.

У Міненерго пояснювали, що це – вимушений крок, який застосовується з міркувань ядерної безпеки: раптове відключення високовольтних ліній електропередач під час атаки може призвести до надзвичайно складних наслідків. Іншими словами, щоб уникнути аварійної ситуації на реакторах у разі пошкодження мережі, енергетики превентивно обмежують генерацію. Однак такий захід має і негативні наслідки – менше електроенергії надходить у мережу, що лише посилює дефіцит. Після останніх масованих обстрілів, наприклад, довелося запровадити графіки відімкнення світла по всій країні.

24 Канал поспілкувався із Євгеном Малим, кандидатом фізико-математичних наук, членом Правління Українського ядерного товариства, про ситуацію з ядерною енергетикою та про те, чи не шкодить така тактика АЕС.

Чому знижують потужність АЕС під час атак?

Міністерство енергетики України пояснює, що зниження потужності АЕС під час обстрілів – це "вимушений захід", продиктований кількома причинами.

  • Головна з них – забезпечення безпеки реакторів: "раптове відключення високовольтних ліній може призвести до складних наслідків", зазначають у відомстві.

Простими словами – якщо під час роботи на повній потужності станція раптом втрачає зовнішню лінію електропередач, це створює загрозливу ситуацію для її ядерної безпеки. Тому під час масованих ударів оператори заздалегідь зменшують генерацію, аби дотриматися вимог безпеки й уникнути аварійного відключення реакторів.

  • Друга причина – безпосередні пошкодження енергомережі внаслідок російських обстрілів. Удар по магістральних підстанціях чи лініях, через які АЕС передають електроенергію в об’єднану енергосистему, фізично обмежує можливість видавати потужність. Так, під час масованої атаки 19 листопада загальна потужність атомної генерації в енергосистемі України вимушено знижувалася – саме через пошкодження мережевої інфраструктури й превентивні обмеження на блоках.

Наскільки серйозним є це явище, показали події листопада 2025 року. Ще на початку місяця, 7 листопада, обстрілом була порушена робота підстанції, яка відіграє ключову роль у живленні двох атомних станцій.

В результаті Хмельницька та Рівненська АЕС були відключені від однієї зі своїх основних високовольтних ліній (750 кВ) і протягом десяти днів працювали в режимі зниженої потужності. Для підтримання стабільності енергосистеми диспетчер наказав обмежити виробництво на трьох реакторах цих станцій.

За даними МАГАТЕ, одну з пошкоджених ліній вдалося полагодити, проте інша залишалася несправною, і три ядерні блоки продовжували працювати з обмеженою потужністю на вимогу оператора мереж.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі наголосив, що надійне зовнішнє електропостачання є життєво важливим для роботи систем ядерної безпеки. Агентство повідомило, що його експерти спеціальними місіями перевірятимуть стан ушкоджених підстанцій, критично важливих для живлення АЕС. Ці події підкреслили, наскільки вразливою є ядерна генерація перед ударами по енергоінфраструктурі.

Ще масштабніша ситуація склалася після нічної атаки 19 листопада 2025 року, коли удари охопили різні регіони одночасно. За даними МАГАТЕ, того дня всі три дієві українські атомні електростанції – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська – зазнали перебоїв у роботі. Чотири з дев’яти дієвих ядерних реакторів були змушені зменшити потужність після російських ударів, які "ще більше дестабілізували електромережу".

Дві західні станції (ХАЕС і РАЕС), які й до того працювали не на повну силу через бойові дії на початку місяця, 19 листопада втратили по одній зі своїх високовольтних ліній і змушені були знову знизити виробництво електроенергії.

Ба більше, команди експертів МАГАТЕ, які чергують на цих об’єктах, під час ранкової повітряної тривоги мусили спускатися в укриття – фактично, обстріли створили загрозу не лише для мережі, а й для персоналу, що контролює ядерну безпеку.

Третя дієва АЕС – Південноукраїнська – також втратила зв’язок з однією із високовольтних ліній, а адміністрація станції повідомила про виявлення 11 безпілотників протягом ночі на відстані близько кілометра від атомного об’єкта. Це свідчить, що атаки відбувалися в безпосередній близькості до ядерних установок, що є вкрай небезпечним прецедентом.

На засіданні Ради керівників МАГАТЕ генеральний директор Ґроссі підкреслив, що проблема стосується не лише окупованої Запорізької станції, а всіх атомних об’єктів України.

Запорізька атомна електростанція – не єдина, що постраждала від нестабільності електромережі. Військові дії продовжують впливати на електромережу по всій Україні,
– заявив Рафаель Ґроссі, коментуючи ситуацію після останніх ударів.

За його словами, ядерна безпека залишається під загрозою, поки тривають обстріли, і він закликав дотримуватися принципів захисту атомних об’єктів у воєнний час.

Важливим позитивним моментом стало відновлення 19 листопада основної лінії електропередач для Запорізької АЕС (яка зупинена і перебуває в холодному стані) – МАГАТЕ назвало це суттєвим кроком для гарантування ядерної безпеки на майданчику.

Однак загальна ситуація залишається хиткою: навіть після екстрених ремонтів частина ядерних блоків працює зниженим навантаженням, а будь-яка нова атака може знову змусити енергетиків вдаватися до вимушених обмежень.

За останніми даними, шість реакторів перебувають у стані холодного зупину, електрику не виробляють, а навпаки станція є споживачем електроенергії, пояснює 24 Каналу Євген Малий. Періодично на ній внаслідок російських обстрілів трапляються відключення від української електромережі; в ці періоди станція працює на дизель-генераторах.

Євген Малий

Кандидат фізико-математичних наук, член Правління Українського ядерного товариства

Часто росіяни вчиняють провокації, щоб поцупити станцію собі шляхом підключення до своєї електромережі. Останній раз, наприклад, була перебита лінія "Дніпровська" на 750 кВ, зараз знову відновлена. Це така у росіян тепер "цяцька". Загалом сказати щось складно, бо немає доступу як у законного оператора Енергоатома, фахівців моніторингової місії МАГАТЕ та інших фахівців у цій сфері. Нічого хорошого – станцію треба повертати Україні, а проти російської ядерної галузі ввести санкції за ядерний тероризм.

Станом на 20 листопада Хмельницька та Південноукраїнська АЕС вже повернулися до номінальної потужності, тоді як на Рівненській АЕС генерація все ще дещо обмежена через наслідки попередніх ударів по енергосистемі.

Отже, зниження потужності українських АЕС під час російських обстрілів стало вимушеною тактикою, спрямованою на запобігання найгіршим сценаріям – від пошкодження реакторного обладнання до аварійних відключень. Ця тактика допомагає захистити ядерні об’єкти від непередбачуваних стрибків навантаження, але водночас зменшує виробництво електроенергії у критичний момент.

Російські удари фактично ставлять під удар енергетику і ядерну безпеку одночасно, що має як технічні, так і гуманітарні наслідки. Україна нині балансує між підтриманням роботи атомної генерації та забезпеченням безпеки: оператори готові тимчасово "притримати" реактори, аби уникнути аварії, проте така вимушена пауза в їх роботі відгукується відсутністю світла в містах і селах.

Зниження потужності АЕС – профілактика чи наслідки обстрілів?

Євген Малий докладно пояснив 24 Каналу, чому після кожного масованого обстрілу українські АЕС знижують потужність. Якщо атомна генерація працюватиме в повному обсязі й станеться роз’єднання мережі, виникне дуже ризикована ситуація, пояснює науковець. Тому такі заходи мають застосовуватися і для профілактики.

Водночас росіяни цілять і в критичні підстанції, зокрема ті, які безпосередньо під’єднані до атомних електростанцій, б’ють по об’єктах систем розподілу теж, по трансформаторах. Критичних підстанцій дуже багато, оскільки для розповсюдження електроенергії від АЕС до споживача використовується розгалужена мережа високовольтних ліній 330 кВ, 750 кВ в різні напрямки, пояснює Євген Малий.

Євген Малий

Кандидат фізико-математичних наук, член Правління Українського ядерного товариства

Відповідно, руйнування підстанцій, великих підстанцій, високовольних, влучання і пошкодження призводять до того що видача потужності блокується. Себто, йдуть системні обмеження, через які енергоблок АЕС змушений знижувати потужність, бо не має змоги доставити електроенергію в мережу кінцевому споживачу. Та й диспетчери Укренерго одразу ж просять знизити виробництво електроенергії якщо немає засобів її доставлення.

Чи витримають АЕС проходження всієї зими в таких коливаннях потужності?

Упродовж осені та зими під час ймовірних наступних російських атак українським АЕС надалі доведеться то знижувати потужність, то повертати її. Це "анітрохи не проєктний" режим роботи атомної станції, коли вони мають то знижувати, то підвищувати потужність через такі системні обмеження, спричинені наслідками російських атак, каже Малий.

Хоча АЕС проєктуються з великою кількістю запасних дублювальних систем, наприклад дизельні генератори чи резервні кола живлення.

Зараз холоднішає і споживання зростає – зараз дуже значні проблеми з лівобережною Україною, бо росіяни намагаються заблокувати перетоки з заходу на схід і, таким чином, розділити електропостачання, додає науковець.

Євген Малий

Кандидат фізико-математичних наук, член Правління Українського ядерного товариства

На жаль, ми втратили чималу долю генерації внаслідок окупації росіянами Запорізької АЕС. Зараз би вона нам дуже допомогла. Тому, на жаль, високий ризик, що графіки подачі електроенергії, як для промисловості, так і для споживачів, таки будуть всю зиму.

Але прогнозувати не беруся, бо дуже багато змінних – атомні станції, після того, як підстанції полагодять, поступово виходять на належний рівень генерації, їм потрібен час і, крім того вони забезпечують базову генерацію. На піках зростання споживання раніше балансували ТЕС; їх нам винесли, тому маневрувати є дуже мало чи – ГЕС і відновлювальні джерела енергії. Ще є сподівання на 2 ГВт імпорту, але тут знову ж таки все упирається в доставлення до споживача.

Чи Росія навмисно провокує такі ситуації з АЕС?

Українські АЕС проєктувалися та будувалися в радянські часи, а енергосистеми України та Росії довгий час лишалися повʼязаними. Тож можна припустити, що однією з тактик росіян є такий опосередкований вплив на АЕС.

Євген Малий

Кандидат фізико-математичних наук, член Правління Українського ядерного товариства

Росіяни не дурні й розуміють, що ядерна енергетика зараз – це фундамент, це основа нашої енергосистеми. Чим менше вироблятимуть електроенергії на АЕС та проблеми з її доставленням до споживача – тим складніша буде у нас ситуація з енергетикою. До прикладу, 8 листопада 2025 року ХАЕС та РАЕС частково втратили видачу, а потім 19 листопада 2025 року на ХАЕС, РАЕС і ПАЕС ще по одній лінії пошкодили обстрілами.

Мова йде не тільки про АЕС, додає Малий – росіяни ракетно-дроновими атаками планомірно вибивають теплову генерацію, гідроелектростанції тощо.

"Зараз, наскільки мені відомо, проведено ремонтно-відновлювальні роботи на підстанціях і наші енергоблоки поступово виходять на свій рівень виробництва. До речі, варто відзначити високий професійний рівень наших енергетиків і як вони часто цілодобово і без вихідних, а близько до лінії бойового зіткнення ще й ризикуючи життям, дбають про те, щоб швидко все відновити", – зауважує науковець.

Источник материала
loader
loader