/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff8a7de42c1619237805eddbbf0f490ea.jpg)
Їх відлучили від церкви за непослух: УГКЦ назвала прізвища львівських священників
Подробиці конфлікту та імена відлучених від церкви отців розповідає 24 Каналіз посиланням на матеріал Zaxid.Net.
Хто зі священників потрапив до списку?
До переліку священнослужителів Львівської архієпархії УГКЦ, які офіційно позбавлені права звершувати богослужіння та вважаються відлученими від церкви, увійшли:
Василь Ковпак (58 років) – священник, висвячений у 1989 році, один із лідерів лефевристського руху та засновник Священничого братства святого священномученика Йосафата.
У 2004 році кардинал Любомир Гузар оголосив, що отець Ковпак "самовільно вийшов з лона УГКЦ" і наклав на нього велику екскомуніку за непослух та діяльність всупереч церковній дисципліні. Йому закидали створення семінарії без дозволу та наполягання на проведенні богослужінь виключно за старим чином.
Окрім того, у 2007 році Ватикан, через трибунал Конгрегації доктрини віри, підтвердив це рішення. З того часу священнику заборонили звершувати будь-які таїнства, служити літургії, користуватися правами клірика та брати участь у житті Церкви.
Попри це він не погоджується з рішенням і продовжує служіння у храмі в мікрорайоні Рясне у Львові.
Богдан Радюк (69 років) – висвячений у 1990 році, відомий як послідовник лінії Василя Ковпака.
У 2007 році Львівська архієпархія визнала його винним у схизмі та наклала кару великої екскомуніки. Отцю Радюку заборонено здійснювати будь-які літургічні дії, приймати та звершувати таїнства чи брати участь у церковному управлінні. Він також не визнає екскомуніки та проводить служіння у Прилбичах, де триває церковне протистояння.
Михайло Палій (52 роки) – висвячений у 2000 році.
У 2014 році отримав від Апостольської столиці дозвіл на звільнення від обітниці целібату, після чого втратив статус клірика.
Попри це, за даними Стрийської єпархії, він продовжував видавати себе за священника та виступав як "адвокат" у церковних справах, зокрема захищаючи колишнього монаха Антонія-Григорія Планчака.
У 2018 році на нього накладено малу екскомуніку: йому заборонено приймати Пресвяту Євхаристію.
Роман Ваньо (74 роки) – висвячений у 1984 році, проживає у селі Руда-Краковецька.
У 2023 році йому заборонили священнодіяти через систематичне порушення церковних норм, участь у схизматичних рухах та відмову повернутися до євхаристійного єднання з УГКЦ.
Іван Кащук (71 рік) – священник із Краківця, висвячений у 1978 році. У 2018 році він отримав річну суспензу за співслужіння з некатолицьким священником – власним сином, який є настоятелем православної громади.
Попри застереження, отець Кащук продовжував такі практики.
У 2022 році заборону продовжили через подальше порушення канонів і небажання повернутися до єдності з Церквою.
Михайло Коваль (62 роки) – колишній редемпторист, висвячений у 1992 році. У 2020 році він разом із "піддияконом" Михайлом намагався звести незаконну каплицю у парку "Високий замок" у Львові, представляючись як члени "єдиної соборної апостольської церкви УГКЦ".
Тоді синкел у справах монашества Юстин Бойко наголосив, що Коваль не має жодного стосунку до УГКЦ і був усунений із монастиря через дисциплінарні проступки та проблеми психологічного характеру.
У 2023 році УГКЦ офіційно повідомила, що Михайлові Ковалю категорично заборонено виконувати будь-які священнослужіння, а духовенству – співслужити з ним.
Більше про церковний конфлікт
- 17 листопада в селі Прилбичі на Львівщині актуалізувався конфлікт за храм між парафіянами УГКЦ та послідовниками лефевристського руху, яким керує відлучений священник Василь Ковпак.
- Голова місцевої громади УГКЦ Андрій Стадницький повідомив, що протистояння триває з 2007 року, коли прихильники Ковпака вперше захопили храм, а згодом УГКЦ повернула право богослужінь.
- Він зазначив, що домовленості про почергове служіння були лише усними й не мали юридичної сили. Оскільки церква офіційно належить УГКЦ, громаді повернули повний доступ до всіх приміщень і встановили сигналізацію.
- За словами Стадницького, прихильники Ковпака знову силоміць увійшли до храму, зламавши замки, через що спрацювала охоронна система та прибула поліція. Він вважає діяльність цієї групи деструктивною.

