Запасной Додик Путина: почему Запад не смог победить "друзей Путина" в Боснии и что будет дальше

23 листопада у Республіці Сербській – бунтівному ентитеті Боснії і Герцеговини – відбулися позачергові вибори президента.

Сам факт цих виборів став великою перемогою ЄС та проєвропейських сил у країні.

Адже Мілорад Додік, відомий своєю дружбою з Владіміром Путіним, визнав судове рішення про своє відсторонення від посади та проведення нових виборів.

Саме тому ці вибори стали однією з важливих політичних подій не тільки для Республіки Сербської (РС) та Боснії і Герцеговини, а й для всієї Європи.

Такої навали візитерів ЄС та НАТО різного калібру в країні ще не бачили.

Вони казали, що вибори в РС сприятимуть захисту демократії, збережуть цілісність БіГ, забезпечать мир стабільність, відкриють шлях країни до ЄС та НАТО.

Всі очікували завершення епохи владування Мілорада Додіка.

Але цього не відбулося – переміг Сініша Каран, давній соратник Мілорада Додіка і, як пише регіональна преса, "Додік номер два".

Щоправда, ця перемога вийшла не дуже переконливою – перевага склала 8 тисяч голосів.

І це дає опозиції шанс на реванш.

Благо, чекати нових виборів довго не доведеться – чергові президентські вибори пройдуть вже наступного року.

Вибори, яких мало хто хотів.

Дострокові вибори президента РС були оголошені після того, як Мілорада Додіка, проросійського сепаратиста, усунули з посади на підставі остаточного вироку Суду БіГ.

Він був засуджений до одного року ув’язнення та шестирічної заборони займатися політичною діяльністю.

Після вироку суду Центрвиборчком БіГ прийняв рішення про проведення 23 листопада дострокових виборів президента ентитету.

Як не парадоксально, вибори не були потрібні ані провладній партії "Союз незалежних соціал-демократів" (СНСД), ані опозиції.

СНСД – тому що її влаштовує технічний уряд, що виконує лише обмежені функції, зокрема підписуючи окремі рішення.

Опозиції – тому що вона може втратити значну частину своїх ресурсів (на відміну від СНСД, обмежених), які будуть потрібні на наступних виборах, вже чергових, що пройдуть вже у 2026 році.

Виникає питання: то чи доцільно витрачати зусилля та фінанси для боротьби за однорічну президентську посаду? Логіка каже – ні.

Проте політична доцільність штовхала всіх до участі у цих виборах – і перемогла.

ЦВК БіГ зареєструвала шість учасників президентських перегонів, з яких четверо були представниками партій, а дві особи – незалежні самовисуванці.

Фаворитами було двоє: Бранко Блануша – представник найбільшої в РС опозиційної Сербської демократичної партії (СДП), якому опитування напередодні давали підтримку у 42,35%, та Сініша Каран від Додікової СНСД з 23,61% підтримки.

Інші учасники шансів на перемогу не мали.

Коротко про головних опонентів.

Бранко Блануша – університетський професор, доктор електротехнічних наук, читав лекції в низці іноземних вишів.

Він достатньо далекий від політики та лише короткий час очолював міський комітет СДП в Баня-Луці.

Гасло його кампанії було майже Трампове – "Зробимо Сербську знову гордою".

Його програма націлена на покращення життя громадян РС через відновлення економіки, боротьбу з корупцією на всіх рівнях, руху до забезпечення верховенства права.

Підтримку йому обіцяли три опозиційних проєвропейських партії, якого з Бланушею об’єднували мрії про активізацію євроатлантичної інтеграції та бажання зупинити Додіка і Ко.

Сініша Каран – давній соратник Додіка, який повністю підтримує його політику і на посту міністра внутрішніх справ РС виконував усі забаганки Додіка.

Це підтвердило гасло його кампанії – "За Карана – Сербська переможе, за Додіка".

Часом здавалося, що в кампанії беруть участь два Додіки: один справжній, а другій – його ідеологічна копія.

Проте солістом завжди був "справжній" Додік.

Власне, кампанія кандидата СНСД була спрямована у минуле – збереження режиму Додіка, який став, так би мовити, "тіньовим президентом", домінування СНСД, продовження політики залякування громадян вигаданою загрозою бажання міжнародної спільноти "знищити РС".

Каран постійно був у тіні Додіка, який, незважаючи на судову заборону на політичну діяльність, активно займається нею та ставить себе вище за власного кандидата.

А виступи обох нічого нового не містили – старі шовіністичні гасла, погрози "піти з БіГ", примітивні тези щодо політико-економічних проблем.

Каран, на відміну від Блануші, має чимало "скелетів у шафі".

Зокрема, він як міністр так і не розпочав боротьбу з корупцією, що було одним з важливих його обов’язків та завдань – навпаки, заплющував очі на її прояви, особливо у верхівці СНСД.

Іноді фальсифікував інформацію.

Наприклад, в 10 разів перевищив кількість співробітників спецслужб БіГ, які нібито в 2025 році перейшли з центрального апарату до ентитету.

Від мови ворожнечі до нацистського шолома.

І якщо учасників перегонів було небагато, то скандалів під час виборчої кампанії – навпаки.

І йдеться не тільки про традиційні махінації зі списками та бюлетенями або дрібне хуліганство.

Уся кампанія СНСД була суцільним скандалом.

Кожний виступ Карана або Додіка супроводжувався образами на адресу бошняків та мусульман ("бошняки – не такий народ, як серби та хорвати"); мовою ворожнечі, яка загострювала етнічно-конфесійне протистояння ("не допустимо ісламізації та будемо протистояти мусульманському націоналізму"); натяками на етнічні чистки ("БіГ стане в більшості своїй сербською").

І це – найбільш м’які вислови, які, на жаль, часом викликали "гарячі аплодисменти" виборців.

Розпалювання ненависті до інших – традиційна та багаторічна стратегія Додіка та СНСД на виборах, яка допомагає вербувати нових союзників та мобілізувати свій електорат.

Що принижує, власне, сам сербський народ.

Наразі Центрвиборчком наклав штраф на СНСД за використання мови ненависті у розмірі 15 тисяч євро.

У центрі іншого скандалу опинився керівник комітету СНСД в Баня-Луці Владо Джаїч.

До мережі потрапив запис його розмови з невідомою особою щодо придбання наркотиків на суму 30 тисяч євро.

Його відразу зняли з посад партійного керівника та директора клінічного центру.

Адже ця розмова відбулася у ході передвиборчої кампанії та завдала репутаційного удару по кандидату партії Додіка за чотири дні до виборів.

Ігор Црнадак, колишній міністр закордонних справ БіГ, сказав, що він чув про можливу причетність до цього скандалу Безпеково-інформаційної агенції Сербії та особисто президента країни.

"Хоча тут багато припущень", – додав він.

На додачу Сташа Кашарац, міністр зовнішньої торгівлі та економічних відносин БіГ (в уряді країні працює за квотою РС), за три дні до виборів надіслав високому представнику Крістіану Шмідту подарунок – шолом воїна СС з листом "окупанту", який "поважає традиції нацистської армії".

Як наслідок – органи правосуддя відкрили карну справу.

Реванш за рік?.

Головними причинами програшу Бранко Блануші були:.

– маловідомість – опозиційний кандидат був відомий головним чином в науково-викладацькому середовищі;.

– підтримка опозиції була більш декларативною, оскільки вона зберігала сили на чергові вибори наступного року;.

– м’яка та інтелігентна людина не сприймалась більшістю населення та програвала людині з народу, яку підтримує все ще популярний Додік;.

– потужний адміністративний ресурс, що допомагав Карану.

Резонне запитання: що буде далі? Скоріш за все – продовження курсу Додіка.

Обіцянки хорошого життя, звинувачення Заходу в усіх проблемах, заклики закінчити діяльність "окупантів" з Офісу високого представника.

Опозиція готуватиметься до чергових виборів – вони будуть вже наступного року – та узгоджуватиме нову кандидатуру.

А тим часом Росія продовжить дестабілізувати ситуацію.

На щастя, її численні обіцянки про допомогу, швидше за все, залишаться тільки обіцянками.

І це залишає опозиції шанс на реванш.

А Республіці Сербській – шанс нарешті перестати бути заручницею корупціонерів, що загралися у геополітику.

Автор: Володимир Цибульник,.

кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан.