NBC News: Від України вимагають швидких рішень — але на полі бою перемога Росії зовсім не гарантована
NBC News: Від України вимагають швидких рішень — але на полі бою перемога Росії зовсім не гарантована

NBC News: Від України вимагають швидких рішень — але на полі бою перемога Росії зовсім не гарантована

NBC News: Від України вимагають швидких рішень — але на полі бою перемога Росії зовсім не гарантована

Путін хоче отримати те, за що заплатив би високу ціну.

Поки президент Сполучених Штатів Дональд Трамп вимагає швидкого завершення війни, реальна ситуація на полі бою свідчить про інше: зрушення російської армії за майже чотири роки повномасштабного вторгнення були повільними, виснажливими й такими, що давали Москві мінімальні результати. З Покровська в Донецькій області — епіцентру боїв останніх місяців — до Запоріжжя та північних районів Харківщини очевидно, що Росія просувається. Путін закликає Україну поступитися стратегічно важливими територіями за столом переговорів — як того вимагає Вашингтон — інакше, стверджує він, це зроблять російські війська силою. Трамп повторює ті самі погрози, заявляючи, що Україна «дуже швидко програє», якщо не погодиться на запропоновану ним угоду, пише NBC News.

Попри певне просування, росіяни просуваються поволі — ціною величезних втрат проти виснаженої української армії. Саме це, за оцінками переважно західних аналітиків, Кремль намагається приховати, створюючи ілюзію невідворотного наступу, аби посилити свій тиск на Київ і Вашингтон під час перемовин.

Покровськ, важливий транспортний вузол і центр боїв останніх місяців, справді може стати першою великою російською “перемогою” за два роки. Але навіть у разі його падіння Москві буде вкрай складно захопити всю Донецьку область силою.

Колишній командир НАТО, контрадмірал Королівського флоту Великої Британії Кріс Перрі заявив NBC News, що для цього Росії знадобляться «колосальні жертви, ймовірно, сотні тисяч людей». Якщо ж Україна погодиться передати ці території у межах угоди, то залишить решту країни вразливою до нового удару, коли Путін захоче повернутися, наголосив він.

За даними Інституту вивчення війни, від 15 серпня російські сили просуваються «пішим темпом», захоплюючи приблизно дев'ять квадратних кілометрів на день. Від листопада 2022 року Росія окупувала лише додатковий один відсоток української території. Більшість із захоплених двадцяти відсотків — це території, підконтрольні Росії з 2014 року, та незаконно анексований Крим.

Навіть якщо Москва збереже нинішні темпи наступу, до повного захоплення Донеччини їй знадобиться щонайменше до серпня 2027 року — а, ймовірно, й довше. Саме тому, стверджують аналітики, Путін так наполягає на передачі цих територій через перемовини: це дозволило б Росії зекономити час, ресурси й людські життя.

Водночас і позиція України залишається надзвичайно складною. Чи могла б вона стримати російський наступ, якби не тиск Сполучених Штатів щодо капітуляції?

«Це питання на мільйон доларів», — каже Майкл Хоровіц, консультант з геополітики, який стежить за війною. «Це війна на виснаження, і обидві сторони платять надзвичайно високу ціну за контроль над дедалі меншими ділянками території».

Покровськ «на межі падіння» — додає він. Це відкриє росіянам шлях на північ, до укріпленого фортифікаційного поясу міст Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ та Костянтинівка. Україна роками зміцнювала цю лінію оборони. Передача Донеччини Росії означала б автоматичну втрату й цих міст.

І головне — в Україні практично не вірять, що така поступка зупинить російську агресію. Навпаки, вона створила б для Кремля стратегічний плацдарм у серці країни, звідки Росія могла би знову порушувати домовленості, як це робила раніше.

Українські військові тримали оборону Покровська понад рік. Нині більшість підрозділів там фактично прикута до позицій через російські дрони-камікадзе, а забезпечення здійснюється дистанційно керованими роботизованими машинам.

На північному сході фронту Росія заявляє про захоплення низки сіл, зокрема Ямполя. У Запорізькій області росіяни, за оцінками фінської аналітичної групи Black Bird, від вересня могли окупувати близько п’ятнадцяти населених пунктів.

Минулого тижня обидві сторони робили взаємовиключні заяви щодо ситуації у Куп’янську в Харківській області. Російський командувач Сергій Кузовльов назвав місто «ключовим елементом оборони України». Український Генштаб станом на четвер стверджував, що Куп’янськ залишається під контролем України, а російські заяви назвав «пропагандою, спрямованою на приховування критичних втрат армії РФ».

Попри це, Путін використовує навіть мінімальні успіхи як політичну зброю.

У промові в п’ятницю він заявив: якщо Україна відхилить мирні ініціативи Трампа, то «і вона, і європейські підбурювачі війни повинні зрозуміти», що останні перемоги Росії «неминуче повторяться в інших ключових точках фронту».

«Можливо, це станеться не так швидко, як ми хотіли б, але неминуче станеться», — сказав він.

Як назвати план, у якому «мир» досягається капітуляцією жертви та винагородою агресора? У «28 пунктах» — не поетика миру, а серія юридичних пасток: визнання анексій, «демілітаризація» територій і обрізання оборонних можливостей України.

Якщо Київ погодиться на ці вимоги — це не кінець війни, а початок нової ери вразливості.
Олег Шамшур, експосол України у США, в статті «28 пунктів Трампа: як продати Україну»  попереджає: реальний мир вимагає не продажу інтересів, а надійних гарантій і сміливої європейської позиції. Інакше сьогоднішні «мирні плани» можуть стати не припиненням війни, а запуском її європейського продовження.

Джерело матеріала
loader