"Білет" чи "квиток": чимало українців вважають ці слова синонімами, але це не зовсім так

Які речі слід називати "квиток", а які "білет", розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення "Дискурс".

У чому різниця між квитком і білетом?

В українській мові часто плутають два слова – квиток і білет. На перший погляд, вони здаються синонімами, але насправді мають різні значення й сфери вживання. А плутанина чи ототожнення слів виникає через вплив російської мови – у ній відсутнє слово "квиток".

Щоб не плутатися, варто лише зрозуміти, що і звідки. І розпочнемо з визначень, які нам подають словники:

Квиток – паперова, картонна або пластикова картка чи книжечка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і тому подібне.

Квиток, як приналежність до чогось, певної спільноти.

• учнівський,
• студентський,
• військовий,
• партійний,
• профспілковий,
• журналістський.

А також "квиток", як право проїзду чи входу куди-небудь:

• квиток на потяг, автобус, трамвай, літак;
• квиток у кіно, театр, музей, на концерт, виставу.

Білет має два значення:

• картка з питаннями для тих, хто складає іспит або залік,
• цінні папери, паперовий грошовий знак – банківський білет, лотерейний білет, кредитний білет.

"Був у нас усний іспит з української мови… Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю" (Олесь Донченко).

Не плутайте ці слова: дивіться відео

Обидва слова запозичені у нашу мову. Слово "квиток", ймовірно, з німецької мови quīt (quit) "вільний, звільнений, оплачений" чи Quittung ("розписка"). Хоча схоже слово є і у французькій мові – quite "звільнений, вільний від зобовʼязань, зокрема грошових". Це вказує на спільне латинське коріння – quiētus.

Від цієї основи походить і слово – квитанція (розписка чи платіжка) та квити – буквально, розраховані (ми – квити).

Слово "білет" прийшло з французького billet – "записка, документ". А в українській мові закріпилося переважно у значеннях "екзаменаційна картка" та "цінний папір".

Що таке білет, а що – квиток / "Мова – ДНК нації"

Українська мова чітко розмежовує значення обох слів і варто дотримуватися цього, щоб зберігати чистоту мовлення та не допускати суржику.