Міжзоряна комета 3I/ATLAS здивувала вчених: що на ній відбувається

Міжзоряна комета 3I/ATLAS під час наближення до Сонця почала вивергати кріовулкани, викидаючи струмені льоду та пилу. Нові дослідження виявили, що цей прибулець з іншої зоряної системи має склад, несподівано схожий на транснептунові об’єкти нашої Сонячної системи.

Про це пише Live Science.

«Крижані вулкани» на кометі 3I/ATLAS

Дослідники виявили, що під час наближення комети до Сонця на її поверхні почали вивергатися кріовулкани (так звані «крижані вулкани»). Активацію цих струменів льоду можна пояснити складом незвичної комети, згідно з дослідженням, оприлюдненим 24 листопада на сервері препринтів arXiv.

Результати роботи, які ще не пройшли рецензування, свідчать, що комета 3I/ATLAS схожа на крижані транснептунові об’єкти — карликові планети та інші небесні тіла, що обертаються навколо Сонця за орбітою Нептуна. Якщо це підтвердиться, то, попри походження з іншої планетної системи, комета 3I/ATLAS має несподівано багато спільного з об’єктами з нашого зоряного сусідства.

«Ми всі були здивовані. Бути кометою, що сформувалася у віддаленій планетній системі, і при цьому мати суміш матеріалів, подібну до транснептунових об’єктів — тіл, що формувалися на великій відстані від Сонця, але в межах нашої системи, — це надзвичайно дивовижно», — сказав провідний автор дослідження Жозеп Тріго-Родрігес, старший науковець Інституту космічних наук (CSIC/IEEC) в Іспанії.

Для нового дослідження Тріго-Родрігес і його колеги вивчали комету за допомогою телескопа Жоан Оро обсерваторії Монтсек на північному сході Каталонії, а також використали дані інших регіональних обсерваторій. Астрономи уважно спостерігали за кометою під час її наближення до перигелію — найближчої точки до Сонця — 29 жовтня. Коли комети наближаються до зірок, вони нагріваються, і лід на їхній поверхні починає сублімувати, перетворюючись на газ, який вчені можуть зафіксувати.

Дослідники з’ясували, що комета увійшла в інтенсивнішу фазу сублімації, коли підійшла приблизно на 378 млн км до Сонця, і почала різко яскравішати. За допомогою телескопа Жоан Оро вони отримали найдетальніші на сьогодні зображення газових і пилових струменів, що виривалися з комети — дослідники інтерпретували їх як чіткі ознаки кріовулканізму.

Кріовулкани зазвичай трапляються на багатих льодом тілах, таких як транснептунові об’єкти. Тріго-Родрігес зазначив, що ці тіла мають внутрішнє тепло, яке розтоплює лід і запускає кріовулканічні процеси, під час яких у космос викидаються пара та пил.

У випадку з кометою 3I/ATLAS, вчені вважають, що кріовулканізм викликаний руйнуванням первинної речовини всередині ядра комети. Коли Сонце нагріло її достатньо, температура перевищила поріг, за якого тверда вуглекислота (сухий лід) починає сублімувати. Це дало змогу окиснювальній рідині проникнути в надра комети та вступити в реакцію з активними металевими включеннями, такими як нікель і сульфіди заліза.

Щоб перевірити гіпотези щодо складу комети, науковці провели спектроскопічне порівняння (аналіз того, як речовина взаємодіє зі світлом) із примітивними хондритами — кам’яними метеоритами, які NASA зібрала в Антарктиді. Один із цих зразків містив, за словами дослідників, фрагмент транснептунового об’єкта. Аналіз виявив, що комета 3I/ATLAS має багато спільного з цими найдавнішими уламками ранньої Сонячної системи і, ймовірно, багата на природні метали.

Вважається, що вуглецеві хондрити відіграли роль у зародженні життя на Землі, доставивши леткі речовини, які сприяли формуванню атмосфери та інших життєво важливих умов.

Походження комети 3I/ATLAS

Хоча точні розміри 3I/ATLAS невідомі, спостереження телескопа Габбл свідчать, що її діаметр може становити від 440 м до 5,6 км. Розрахунки Родрігеса та його колег показали: якщо ширина комети — близько 1 км і вона має підозрюваний кам’янистий склад, її маса перевищує 600 млн т.

Однак, навіть якщо комета за складом схожа на вуглецеві хондрити і поводиться як транснептунові об’єкти під час наближення до Сонця, вона безсумнівно не з нашої системи. Причина — її гіперболічна траєкторія. Вчені вперше помітили її, коли вона рухалася зі швидкістю близько 221 тис. км/год. — надто швидко, щоб Сонце могло утримати її гравітацією.

Науковці не знають, із якої зоряної системи походить 3I/ATLAS, але шлях вона подолала величезний. Кометі, ймовірно, мільярди років — вона може бути старшою за Сонячну систему більш ніж на 3 млрд років. Фактично, вона так довго перебувала у міжзоряному просторі, що могла зазнати сильного радіаційного впливу, що робить її походження ще важчим для визначення.

Тріго-Родрігес зауважив, що дослідження міжзоряних комет важливе, оскільки вони можуть становити потенційну загрозу зіткнення із Землею. Водночас він назвав їх «надзвичайними об’єктами», що заслуговують уваги самі по собі. За словами вченого, вони «є космічними капсулами, які містять цінну інформацію про хімічні процеси, що відбуваються в інших частинах нашої галактики».

"Реал" Мадрид / © Associated Press Магнітна буря Офіс ФСБ в Чечні / © Фото із соціальних мереж Мешканець Хмельницької області, який ошукав жінку