/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Feb5e0e7001be7c082c2ed3ee4420f699.jpg)
Памʼяті добровольців Сергія Коновала і Тараса Петришина
6 квітня 2024 року в районі міста Часів Яр Донецької області під час бойового завдання загинули два побратими, тернополяни, лейтенант Сергій Коновал (позивний «Норд») та молодший лейтенант Тарас Петришин (позивний «Химера»).
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F5bdf356cbf67f6e40e9fbd07be2ac90d.jpg)
Сергій та Тарас були бійцями 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї ОМБр (Добровольчий український корпус «Правий сектор»: «Норд» - командиром роти, «Химера» - його заступником.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F677efcf60589aa3fddb669bf9ae5a82c.jpg)
Чоловіки захищали Україну ще до початку великої війни, були нагороджені численними державними нагородами та вогнепальною зброєю. Разом пішли добровольцями на фронт, пройшли усі найгарячіші точки. Разом воювали, хрестили дітей, разом й загинули.
Сергій народився у Тернополі у 1992 році. Він відомий український громадський активіст, кінорежисер, пластун, парамедик (за освітою стоматолог). Був учасником АТО, воював від початку повномасштабного вторгнення Росії у складі 7-го центру ССО, згодом став до лав 67-ї ОМБр. За свої військові звитяги отримав звання «Герой України» посмертно.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc9e2422e9f88e9954e44625eafbcd0b1.jpg)
Тарас був трохи старший за віком, теж уродженець Тернополя. Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, захоплювався археологією, брав участь у розкопках. Займався національно-патріотичним вихованням молоді. Працював на складі будівельного інтернет-гіпермаркету.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F71d1d376d1096bf9e0d72424f892b939.jpg)
З 30 років на фронті. Пішов добровольцем, хоч і міг лишитися вдома через хворобу. Мав шість ротацій на схід України.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F0e32bff365248ca1865224ab802a06c0.jpg)
Обоє воїнів поховані на історичному некрополі Тернополя - Микулинецькому кладовищі. Сергію назавжди 31, а Тарасу - 35.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fefef4c51784e3fdb945d494fed31b214.jpg)
У Тараса залишилася донька та дружина. У Сергія дружина - волонтерка Ольга Данченко (Коновал), з якою вони одружилися за три місяці до його загибелі. Після смерті чоловіка вона заснувала благодійний фонд Сергія Коновала для підтримки військових та їхніх родин.
Вічна памʼять та шана Героям!
Фото: Фейсбук-сторінка Сергій Коновал, Фейсбук-сторінка Olha Konoval
За матеріалами ТНПУ, Суспільне Тернопіль, 20 хвилин Тернопіль

