За що судиться найдорожчий художник України. Юридичний розбір
Про що йде мова в оскаржуваному ліцензійному (авторському) договорі.
З погодження Івана Степановича Марчука, враховуючи суспільний резонанс справи, а також враховуючи те, що я маю честь представляти та захищати права художника у суді, маю роз’яснити позицію сторони позивача, про що ж йдеться у спірному договорі. Чому суть договору важливіша за його назву, і як сторона позивача сприймає та тлумачить документ.
Іван Степанович Марчук заявив публічно та особисто повідомив суд, що оскаржуваний договір він підписав внаслідок помилки та обману. Детально про це йдеться на офіційній сторінці художника.
Однак виникла необхідність роз'яснити, в чому суть того договору детальніше, щоб уникнути неточних формулювань та можливих маніпуляцій.
Варто розпочати з того, що автор, після створення картини набуває авторські права: немайнові (ті, що не можна продати, наприклад право на ім’я) і майнові (ті, що автор може передати іншим – право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами).
Майнові авторські права (ті, що можна передати комусь) діють протягом всього життя автора та 70 років після його смерті.
«Авторські майнові права на картину» та «право на оригінал картини» – це різні поняття.
Можна мати у власності оригінал картини, але не мати авторських прав на використання її зображення, а можна і навпаки, не маючи оригіналу картини – розпоряджатися правами на її зображення і отримувати з цього комерційну вигоду. Але при цьому майнові права є не менш цінним об’єктом захисту.
Так от, даний спір за позовом Івана Марчука стосується договору, за яким передбачено передачу саме майнових авторських прав на зображення картин, а не передачу оригіналів картин. Тому Іван Степанович звернувся до суду з відповідним позовом, адже мова йде про долю виключного права на зображення його близько 5000 картин і не тільки.
Закон передбачає різні види договорів якими власник може розпорядитися своїми майновими правами на картини. Може бути ліцензійний договір, а може бути договір про продаж (відчуження) таких прав.
Даний судовий спір стосується оскарження договору, який має назву «ліцензійний (авторський) договір», але за своєю суттю та змістом такий договір передбачає в т.ч. наступне:
- «1.1. За цим Договором Ліцензіар (власник авторського права) надає (передає) Ліцензіатам (одержувачам Ліцензії) беззастережну, безумовну та виключну Ліцензію на використання Творів, а Ліцензіати зобовʼязуються сплатити на користь Ліцензіара передбачену Договором винагороду…
- 1.1.1. Термін дії Ліцензії – 100 років від дати укладення даного Договору.
- 1.1.2. Ліцензія діє в Україні та будь-якій іншій країні світу.
- 1.1.3. З моменту укладення даного Договору, Ліцензіар не має права видавати третім особам дозвіл, що надає право на використання Творів способом, який передбачає Ліцензія…
- 1.3. Ліцензіати вправі передавати Ліцензійні права іншим особам без згоди Ліцензіара.
- 1.20. Ціна Договору на момент його укладення складає 10 тисяч гривень.
- 1.22. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 100 років».
Отже, в оскаржуваному договорі передбачено передачу від художника беззастережної, безумовної та виключної Ліцензії на використання Творів (мається на увазі всіх 5 тисяч створених станом на 2020 рік Іваном Марчуком картин і не лише картин) на строк 100 років, і це при тому, що авторські майнові права на картини, відповідно до закону, охороняються протягом всього життя автора та 70 років після його смерті. І зауважу, що отримані ліцензіатами права можуть передаватися ними далі без згоди художника.
Варто наголосити, що у предметі договору міститься термін саме «виключена ліцензія». І це ключовий момент, бо нормою ст. 1108 Цивільного кодексу України дається чітке поняття цьому юридичному терміну. Виключна ліцензія – це та, яка видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Однак описана у договорі сфера використання такої виключної ліцензії, на думку сторони позивача, фактично спрямована на позбавлення художника саме тих прав, які йому потрібні для своєї творчості, її популяризації, виставкової діяльності і т.д.
Художник, надавши виключну ліцензію на всі свої зображення творів, фактично сам втрачає право використовувати будь-яке зображення своїх картин в частині переданих прав (наприклад робити копії, наносити на будь-які товари і робити все те, що він дозволив ексклюзивно робити ліцензіатам). І заборона художнику використовувати такі права діє аж 100 років. Також договором передбачено право Ліцензіатів передавати Ліцензійні права іншим особам без згоди Ліцензіара.
Поняття визначене в договорі «нанесення відтворених Творів чи безпосереднє відтворення Творів (у графічному чи будь-якому іншому вигляді) на будь-які обʼєкти матеріального світу» – вміщає величезний арсенал всього, що можна собі уявити: листівка, копія картини, картина на футболці, картина на чашці, картина на етикетці вина, картина на вітальній листівці, фактично зображення будь-якої з картин художника на будь-чому, на що її можна фізично нанести або у чому відтворити.
Суспільний резонанс цієї справи – це реакція суспільства на очевидну несправедливість у відношенні до Генія Івана Марчука. Волевиявлення автора має бути справжнім, а не нав’язаним. Художник повідомив всі обставини суду. Враховуючи поважний вік Генія та суспільний резонанс справи хотілося би швидшого прийняття рішення у даній справі.
Права художника повинні бути відновлені. Очікуємо судового розгляду. Не піддаємося на маніпуляції та відвернення уваги від справжньої суті справи, віримо словам Марчука і боремося за відновлення його прав. Суспільство бореться за права Івана Марчука. Кожен підтримує, як може. Вдячні за кожне слово підтримки, за кожен добрий вчинок.
P.S.
Суспільний резонанс справи цього потребує, тому з дозволу Івана Марчука наводжу частково положення договору, щоб унеможливити подальші маніпуляції. Даних положень, думаю є достатньо, для того, або спеціаліст у сфері інтелектуальної власності мав можливість ідентифікувати зміст договору.
І звісно, обговорювати кожне слово договору можна, можна погоджуватися або не погоджуватися з моєю думкою в частині тлумачення умов договору, можна і дискусії гарячі вести на різні юридичні теми, але подані положення оскаржуваного договору є достатніми, щоб зрозуміти суть того, що хочуть за даним договором від художника отримати.
«У даному договорі терміни вживаються в наступному значенні: Твір (Твори) – кожен окремо та одночасно всі без виключення твори образотворчого мистецтва, картини, малюнки, гравюри тощо, які створені Ліцензіаром (такі, щодо яких Ліцензіар с субʼєктом права інтелектуальної власності) на момент укладення даного Договору, незалежно від ступеня відомості чи визнання, тривалості та географічного району будь-якого використання, просування, рекламування, оприлюднення та представлення на виставках і інших заходах, наявності або відсутності державної реєстрації прав автора та/або заявок на таку реєстрацію.
Відтворення – процес використання Твору (Творів), який передбачає зчитування (оптичне, фотографічне, електронно-графічне тощо) зображення Твору (Творів), його перетворення в електричний, електронний або інший сигнал, який фіксується та зберігається на спеціальному носії в електронній, оптичній, матеріальній чи іншій формі, тиражування зображення Твору (Творів) будь-якими засобами друку шляхом нанесення на будь-які обʼєкти матеріального світу за допомогою спеціальних технічних засобів.
Ліцензія – виключний, беззастережний, безумовний, безвідкличний (без права відкликати чи скасувати) нічим не обмежений безстроковий дозвіл Ліцензіара, що надає Ліцензіатам виключне право на Відтворення (репрографічне відтворення, копіювання, фотографування, фотокопіювання, репродукування, факсимільне відтворення, створення репродукцій тощо) у будь-якому розмірі (аутентичному, збільшеному чи зменшеному) оригіналів всіх без виключення Творів, частин Творів, або їх копій (примірників), збереження, використання відтворених Творів з використанням будь-яких носіїв, розпорядження відтвореними Творами, нанесення відтворених Творів чи безпосереднє відтворення Творів (у графічному чи будь-якому іншому вигляді) на будь-які обʼєкти матеріального світу з подальшим введенням цих обʼєктів в цивільний обіг з використанням або без використання знаку для товарів та послуг, що належить Ліцензіатам, з метою або без мети одержання прибутку (в тому числі право відтворення Творів (повністю, або в певній частині), право на публічну демонстрацію відтворених Творів, будь-яке оприлюднення відтворених Творів, право на адаптацію Творів в процесі їх відтворення на матеріальному носії (обʼєкті матеріального світу), розповсюдження інформації про відтворені Твори, право введення у цивільний обіг відтворених Творів та Товарів, право використовувати Відтворені Твори будь-яким чином на власний розсуд, право доступу до оригінальних примірників Твору (Творів), право відчужувати Товар (Товари) тощо.
Ліцензійні права – всі без виключення права, охоплені змістом Ліцензії, отриманої Ліцензіатами від Ліцензіара у звʼязку з укладенням даного Договору, в тому числі: виключне право надавати третім особам, які не с сторонами даного Договору, права (ліцензії) на подібне використання Твору (Творів ); виключне право на володіння, використання та розпорядження правами, отриманими Ліцензіатами на підставі Ліцензії; виключне право дозволяти використання прав, отриманих Ліцензіатами на підставі Ліцензії, іншими особами; виключне право перешкоджати неправомірному використанню прав, отриманих Ліцензіатами на підставі Ліцензії, в тому числі забороняти таке використання; виключне право вносити майнові права, отримані Ліцензіатами на підставі Ліцензії, як вклад до статутного капіталу юридичної (-их) особи (-осіб); виключне право передавати майнові права, отримані Ліцензіатами на підставі Ліцензії, в заставу, використовувати в якості забезпечення виконання зобовʼязань, а також використовувати в інших цивільних відносинах; виключні права на отримання винагороди, повʼязаної з володінням, користуванням та розпорядженням Ліцензією, іншими майновими і немайновими правами, що виникли у Ліцензіатів на підставі даного Договору; право доступу до оригінальних примірників Твору (Творів); інші майнові права, які виникли у Ліцензіатів у звʼязку з отриманням Ліцензії від Ліцензіара».

