Невизначеність термінів служби стримує мобілізацію - експерт

Ключовим чинником, який заважає цивільним долучатися до Сил оборони, є невизначеність термінів військової служби, тоді як запровадження чіткої ротаційної моделі здатне суттєво підвищити мотивацію до мобілізації.

Про це під час круглого столу в Укрінформі сказав керівник проєкту «Ротаційна модель військової служби: комплексне дослідження та реформа для підвищення стійкості України» Юрій Гончаренко.

Він зазначив, що за результатами опитувань, навіть серед тих, хто уникає мобілізації, існує потенційний ресурс для поповнення Сил оборони.

«Навіть серед тих, хто уникає контактів із ТЦК, десь 2% за певних умов готові долучитися. Ця третина - це десь і є та кількість потенційного ресурсу серед тих, хто уникає мобілізації», - вказав Гончаренко.

Також експерт також звернув увагу на високу частку охочих служити серед громадян, які не змогли стати на військовий облік: «58% готових долучитися до Сил оборони України серед тих, хто не міг стати на облік … реальна проблема додатку «Резерв+» зачепила певну категорію людей, які в принципі мобілізувалися б, якби їм не загрожували штрафи й інші проблеми».

За словами Гончаренка, серед основних чинників, які стримують рішення про службу, домінує саме невизначеність. «З великим відривом … стримувальним фактором є саме невизначеність термінів служби», - зауважив він.

Серед інших причин експерт назвав «недовіру до військового командування, корупцію в ТЦК та ВЛК і примусову вуличну мобілізацію», а також страх смерті.

Водночас дослідження показало, що ці фактори можна зменшити через цілеспрямовану державну політику. «Тут можна знаходити тригери, які можна використовувати в інформаційній політиці для того, щоб зменшувати кількість тих, хто не готовий мобілізовуватися», - пояснив керівник проєкту.

Окремо Гончаренко представив пропозиції щодо реформи мобілізації, які ґрунтуються на ротаційному принципі служби. «Ми виходимо з того, що альтернативи ротаційного принципу військової служби наразі немає», - підкреслив він.

За словами експерта, ротація має передбачати чітко визначені терміни служби та відпочинку, а також справедливе ставлення до людей, котрі воюють з перших днів повномасштабної війни.

«Ті, хто пішли добровольцями у 2022-2023 роках, вже заслужили право, щоб якийсь час відпочити», - переконаний Гончаренко.

Він розповів, що за умови реалізації ротаційної моделі потенційний мобілізаційний ресурс може сягнути значних масштабів: «Якщо виходити з того, що третина готова долучитися, то ми вийдемо на цифру півтора мільйона».

На думку експерта, з погляду раціонального вибору нинішня модель штовхає людей до ухилення. «При тому примусі, який є зараз, при тому ризику загибелі й перебуванні безстроково, раціональний мотив - ухилятися», - зазначив він.

Запровадження натомість ротаційної системи може змінити мотивацію.

«Якщо запровадити ротаційну модель … наприклад, добровільний цикл - вісім місяців служби, 14 - відпочинку, то раціональний вибір вже стане піти добровольцем», - пояснив Гончаренко.

Окремо керівник проєкту розповів про методологію та обсяг проведеного дослідження: «Ми адаптували концепцію, яку розробили рік тому, під умови 2025 року, зробили аналіз ворожих наративів, спрогнозували, які вони можуть бути далі, провели опитування різних груп і оновили модель на основі теорій ігор».

За його словами, дослідження має широку емпіричну базу. «Ми опрацювали 810 онлайн-анкет. Анкета мала приблизно 50 запитань, залежно від групи, до якої належав респондент. Також ми провели вже понад 100 глибинних інтерв’ю, проте на цей момент презентуємо обробку 59», - уточнив Гончаренко.

Він додав, що результати дослідження будуть публічними: «Всі ці дані будуть розміщені - таблички з результатами - на сайті аналітичної бібліотеки ІСАР «Єднання».

Захід організувала ГО «Фонд сприяння демократії» - незалежна організація, що працює над зміцненням демократичних інститутів та громадянського суспільства в Україні.

Проєкт «Ротаційна модель військової служби: комплексне дослідження та реформа для підвищення стійкості України» реалізується ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання», у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Як зазначається, зміст проєкту та його результати є відповідальністю ГО «Фонд сприяння демократії» та не обов’язково відображають погляди урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут