Масові зарахування ухилянтів, протести студентів і вчителів: скандали в освіті у 2025 році

У закладах освіти не обійшлося без неприємних інцидентів з боку як освітян та учнів, так і посадовців. Про найгучніші з них та головні проблемні моменти, які викликали дискусії та суперечки у колах освітян, батьків, учнів, розповідає 24 Канал у матеріалі.

Головні скандали в українській освіті та науці у 2025 році

Масштабні схеми уникнення мобілізації завдяки освіті

В Україні після 24 лютого 2022 року зросла кількість студентів, яким понад 25 років. Очільник Державної служби якості освіти Руслан Гурак зазначив, що завдяки освіті вони можуть отримати право на відстрочку і так намагаються уникнути мобілізації. До 2022 року студентів такої вікової категорії завжди було близько 30 тисяч, а протягом останніх трьох років їх стало близько 230 тисяч. За результатами перевірок ДСЯО вже відрахували 50 тисяч студентів віком 25+, які вступали з порушеннями закону. Правоохоронці при цьому відкрили вісім кримінальних проваджень щодо посадовців закладів освіти, затримали деканів і ректорів окремих вишів. ДСЯО подала доповідні записки до МОН щодо анулювання ліцензій двом закладам освіти. Однак, понад 200 тисяч студентів віком понад 25 років досі залишаються в системі освіти. І кожної вступної кампанії їхні лави поповнюються.

Загалом ДСЯО встановила кілька масових схем зарахування студентів, яким понад 25 років, до закладів освіти для уникнення призову. Під час перевірок зафіксували й випадки корупції. Схеми такі:

1. Порушення вступних процедур у коледжах. Абітурієнти 25+ вступні випробування проводили "за непрозорою й нестандартною процедурою". Часто це робили самі викладачі з приймальних комісій.

2. Вступ без військово-облікових документів. Студенти 25+ не ставали на облік, але після зарахування йшли до ТЦК, сплачували штраф і отримували легальну відстрочку.

3. Перевищення ліцензійних обсягів. Виші та коледжі приймали більше студентів, ніж дозволяє ліцензія. Переважно на контракт.

4. Імітація навчання. У багатьох випадках студенти старші 25 років формально мали оцінки й складені сесії, але доказів їхнього навчання не було.

У 2023 – 2024 роках держава законодавчо перекрила основні лазівки для вступу ухилянтів до вишів. Натомість такі студенти, яким понад 25 років, переорієнтувалися на коледжі.

Вступна кампанія 2025 / Depositphotos

Домагання у вишах

На початку року українське суспільство сколихнули зізнання студенток про домагання з боку викладачів в українських університетах.

Андрій Білоус. У січні 2025 року колишня студентка університету Карпенка-Карого оприлюднила анонімне відео, у якому звинуватилавикладача Андрія Білоуса в сексуальних домаганнях. Згодом заговорили й інші ексстудентки. Загалом Білоуса звинувачували у харасменті, сексуальному насильстві та зґвалтуванні студенток. Університет після розголосу відсторонив викладача від роботи. Згодом Білоус залишив посаду директора та художнього керівника Молодого театру. За справу взявся суд. Білоуса відправили під варту.

Йосип Лось. У кінці лютого ексстудентка Катерина Родак у соцмережах розповіла історію про домагання з боку викладача Йосипа Лося, яка трапилася близько 10 років тому. У коментарях під дописом жінки розповідали схожі історії про те, як стикалися з такою поведінкою Лося. 87-річний професор ЛНУ заперечив звинувачення і назвав їх провокацією. При цьому назвав своїх ексстуденток, які поскаржилися на домагання з його боку, "свинями" та "пацятами". Викладача відсторонили та звільнили з вишу. Він пішов до суду, однак представники Феміди не дозволили йому поновитися на посаді.

Студенти проти Вітренка

У липні прем'єром стала Юлія Свириденко і сформувала новий уряд. Нардепи заявляли, що звільнити з посади можуть і Оксена Лісового. У Раді тоді говорили, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників одіозного ексміністра Сергія Шкарлета, що залишився працювати у новій команді на такій самій посаді. Вітренко навіть встиг заявити, що від пропозиції стати міністром не відмовиться. Також казав, що йому не подобається політика МОН щодо частини реформ. Студенти ж вийшли на протестипроти призначення Вітренка чи то міністром, чи т.в.о. очільника МОН. Також вимагали звільнення його з відомства. Однак депутат від "Слуги народу" тоді заявив про намір балотуватися на посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якщо буде така можливість. Оксен Лісовий все ж залишився на посаді, а Вітренко – його заступником.

Студенти у Києві протестують проти призначення Андрія Вітренка очільником МОН / Interfax

Скандали з об'єднанням вишів

Ексзаступник очільника МОН Михайло Винницький раніше анонсував: в Україні упродовж наступних кількох років має відбутися укрупнення мережі ЗВО. Це вимога євроінтеграції нашої країни. Торік зі структури МОН скоротили 10 вишів. До 2030 року має залишитися близько 100 вишів. Зараз їх налічується понад 120. Університети, які реорганізовували, протягом останнього року отримали інвестиції в обладнання на дослідження на 1,5 мільйона доларів. Торік у МОН заявляли, що частина вишів в Україні не хоче об'єднуватися з іншими у межах оптимізації мережі ЗВО. Найважливіший спротив пов'язаний з амбіціями ректорів. Попри скандали, процес укрупнення мережі ЗВО не припиняли.

Юракадемія в Одесі. Найгучніший скандал цьогоріч, пов'язаний з об'єднанням вишів, спалахнувв Одесі. Кабмін погодив приєднання Національного університету "Одеська юридична академія" до Одеського національного університету імені Мечникова. Очільник МОН Оксен Лісовий заявив, що реорганізація не вплине негативно на студентів та викладачів. Проте інша ситуація – для керівного складу закладу, серед якого є одіозний Сергій Ківалов. Очільник МОН заявив, що Ківалов не мав морального права надалі працювати в освіті після відомих усім фактів у його біографії. Виш виступав проти об'єднання. Справа опинилася у суді. Київський окружний адміністративний суд заборонив виконувати наказ МОН про реорганізацію. У МОН наголосили, що розпорядження уряду ухвалене і його ніхто не скасовував, а Одеська юридична академія – у стані припинення.

Учня не впустили в шортах до школи

На початку навчального року у столичній гімназії №109 імені Шевченка учнів не допустилидо уроків через відсутність шкільної форми. Відсторонила їх директор закладу освіти. Заявила, що "школа – це не пляж", вимагаючи повернутися додому та переодягнутися. Мати одного з учнів заявила, що її дитина була у паніці та в сльозах. Освітній омбудсмен назвала це формою публічного приниження та зайвого стресу, що порушує право дітей на безпечне освітнє середовище та повагу до гідності. Директорка пояснила свої дії захистом дітей під час повітряних тривог і можливих обстрілів. Згодом звільнилася.

До слова, у Городенківській гімназії, що на Івано-Франківщині, учні та вчителі креативно відреагувалина цю ситуацію та зняли кумедне відео, в якому "потролили" директорку столичного закладу освіти.

Звинувачення у плагіаті заступників Лісового

У вересні уряд України призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Він доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету (з 2020 року). Однак опісля його встигли звинуватитиу "подвійному плагіаті" у дисертаціях. Антиплагіатори заявляли про збіги з іншими матеріалами, фальшиві покликання, переписування готових аналітичних текстів російських авторів тощо.

Також цьогоріч звинуватили у плагіаті через використання чужих наукових праць без посилань ще одного заступника міністра освіти та науки – Андрія Вітренка. Активісти виявили численні випадки підміни джерел і фальсифікацій у статтях посадовця.

Відповідей від МОН не було. А от голову Ради молодих вчених НАН України Валерію Ковач відсторонили через підозру в плагіаті в її дисертації.

У НАЗЯВО при цьому повідомили, що жодного науковця в Україні у 2024 році не позбавили наукового ступеня після підозри у плагіаті в дисертації. Загалом впродовж 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти отримало 49 повідомлень щодо наявності академічного плагіату або фальсифікації у науковій роботі. МОН при цьому заявляло про намір відстежувати випадки недоброчесності в наукових публікаціях. А також виключати такі видання з переліку фахових. У кінці року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №10392 "Про академічну доброчесність", який уперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки.

Російські пісні та стрілянини у школах

Російські пісні. У кінці травня спалахнув скандал через учнів львівського ліцею №93 та російські пісні. 10 школярів у туалеті співали пісні російського репера Моргенштерна та знімали це на відео. За поданням СБУ, свого часу Міністерство культури включило Моргенштерна до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. З керівництвом школи та учнями мали провести розмову.

Стрілянина у школах. А у листопаді на подвір'ї львівської школи №13 трапилася стрілянина. Напередодні відбулася зустріч батьків двох однокласників, які конфліктували між собою. Розв'язати проблему між дітьми не вдалося, тож дорослі вирішили продовжити суперечку надворі. Під час словесної перепалки один із чоловіків дістав пневматичний пістолет і чотири рази вистрілив в опонента, влучивши йому у живіт і ногу. Потерпілого госпіталізували. Ніхто з дітей і вчителів не постраждав. Поліція розпочала кримінальне провадження.

А у червні в одній зі шкіл Львова учні принесли пневматичний пістолет. Неповнолітні гралися зі зброєю – один з них вистрелив у напрямку свого товариша.

Приниження учня через українську мову

Освітній процес в Україні має тривати державною мовою. Однак трапляються випадки, коли викладачі чи вчителі ведуть лекції та уроки російською. Так, у листопаді у чернівецькому ліцеї "Оріяна" вчителька географії назвалаучня "скотиною" після того, як він попросив її перейти з російської на державну мову. І додала, що учень мусить готуватися до всіх найскладніших питань й буде "найбільш активним на уроках географії". Педагогиню звільнили.

Зарплату вчителям до 3 мінімальних не підвищать

У Держбюджеті на 2026 рік заклали кошти на підвищення зарплат учителів. Попередньо мовиться про підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% у межах двох етапів. З 1 січня 2026 року зарплата зростає на 30%, а з 1 вересня 2026 року – на 20%. При цьому підвищення зарплат учителям до рівня трьох мінімальних зарплат у 2026 році не відбудеться. Уряд відмовився від реалізації цієї норми. У МОН заявили, що коштів у бюджеті для підвищення оплати праці педагогів до рівня трьох мінімальних зарплат, тобто, щоб виконати Закон України "Про освіту", недостатньо. Вчителі навіть ініціювали відповідний флешмоб.

Зарплата вчителя в Україні / Фото: Юлія Житнік

Нардепи також пропонували окремі зміни у роботі учителів, які викликали жваві дискусії у спільноті освітян. Очільник Освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак пропонував збільшити тижневе навантаження вчителя з 18 до 22 годин, аби зарплату педагогам підвищили. У Профспілці освітян закликали не погоджувати ці зміни й додали, що роботу у такому разі втратять понад 70 тисяч вчителів. Нардепи з Освітнього комітету також пропонували припинити безстрокові трудові договори з вчителями шкіл та коледжів. При цьому одночасно укласти з ними строкові трудові договори. Учителі не стримували обурення щодо такої ідеї нардепів. Однак ці ініціативи залишилися на рівні ідей.

Математика на НМТ

Цьогоріч чимало скарг лунало з уст учасників НМТ щодо складання математики. Обурювалися передовсім майбутні митці й заявляли, що цей предмет їм у майбутньому не знадобиться. Також зазначали, що саме "провал" цього предмета на мультитесті перекриває їм шлях до вступу в українські ЗВО, тож вони змушені пакувати валізи і їхати вступати за кордон. Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зауважила, що для вступу на мистецькі спеціальності математика не є визначальним предметом, адже коефіцієнти, які зазначені в умовах зарахування на цей предмет, є надзвичайно низькими. Більшої – значної – ваги набував саме творчий конкурс. Тож питання тут було лише в тому, щоб подолати поріг "склав / не склав", уточнила вона, а прохідний бал з математики на НМТ – це програма 5 – 7 класу. І додала, що цей поріг як доступ до вищої освіти є важливим.

Вакуленко також відповіла на "закиди" про те, що тести НМТ з англійської мови містили завдання з міжнародних тестів. За її словами, УЦОЯО замовляє завдання у розробників і не використовує завдання міжнародного тесту.

Українці також критикували одноденну модель НМТ через те, що вона була дуже виснажливою для випускників. Іспит тривав 4 години з перервою, однак часто в певних містах міг перериватися тривогою. Або ж учні приходили складати тестування після нічних повітряних тривог і атак.

Скандал з підручником історії для 11 класу

У квітні у мережі виник скандал через підручник "Історія України. 11 клас", який видавництво "Ранок" видало у 2024 році. Усе розпочалося з посту історикині Марії Воротило. Вона заявила, що це видання почали роздавати школярам у кінці березня, хоча вже через два місяці вони мають складати НМТ. Також зазначила, що найбільше її розгнівило те, що підручник завершується подіями 2024 року. Тобто школярі мають вивчати події, учасниками яких були самі. До слова, цей підручник є перевиданим виданням підручника таких авторів – Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова. Вчителі, батьки, громадські активісти навіть критикували авторів за те, що події подали у вигідному для влади світлі. Були претензії й щодо фаховості авторів підручника. Зокрема, Галімова, мовляв, як "не історик" може бути автором підручника з історії України?

Акім Галімов заявив, що журналіст/медійник може бути долученим до створення підручника. Щодо розділу про повномасштабне вторгнення, то автор наголосив, що "11-класники – це дорослі люди, з якими потрібно це обговорювати". У видавництві "Ранок" зауважили, що у підручнику "відсутні будь-які наративи чи прояви російської пропаганди". Рішення додати у підручник розділ про повномасштабне вторгнення там назвали "свідомим" через актуальність та значущість.

Інші складні моменти та суперечки

"Скасування" дистанційки

У липні віцепрем'єр Михайло Федоров анонсувавскасування скандального наказу МОН України №1112. Він стосувався, зокрема, дистанційного навчання. Однак чимало українців подумали, що у нашій державі ліквідовують дистанційний формат навчання. Наказ обмежував, зокрема, право вибору школи, доступ до дистанційної освіти через вимогу за кількістю учнів (не менш як 20, а не 5), ускладнював навчання в українських школах дітям із ТОТ. Також загрожував безпеці дітей у прифронтових зонах через ініціативу щодо повернення учнів за парти у тих закладах освіти, де є укриття. У МОН згодом заявили, що в освітній політиці залишать окремі норми документа, зокрема про адаптацію навчання до умов війни – від патронажу до дистанційних класів.

Дистанційна освіта / Shutterstock

Платний електронний щоденник

А на початку вересня в українських школах виник скандал через електронний застосунок "Щоденник". Батьки почали масово писати в соцмережах, що сервіс, який раніше працював безоплатно, став платним. Це викликало хвилю обурення, адже раніше такий застосунок позиціювали як доступний безоплатний інструмент для всіх учнів та вчителів. У Раді заявили, що плата за користування електронним "щоденником" не передбачена законом. У МОН натомість заявили, що не зобов'язують школи користуватися конкретною системою електронних щоденників, тож вони можуть обрати іншу.

Дозвіл виїзду хлопцям віком 18 – 22 роки за кордон

У кінці серпня уряд дозволив виїзд за кордон хлопцям віком 18 – 22 років. Посадовці заявили, що у протилежному разі у школах де-факто не залишилося б хлопців, бо батьки вивозили б дітей з країни до їхнього повноліття. Причина – страх мобілізації. Однак таке рішення, за словами ексміністра МЗС Дмитра Кулеби, спричинить демографічні проблеми. У вересні 2025 польські прикордонники зафіксували понад десятикратне зростання кількості українців віком 18 – 22 років, які перетнули кордон.

Українська освіта також може стикнутися із втратою студентів, адже у цій віковій категорії – саме чимало студентів. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час дискусії у жовтні заявив, що МОН не бачить аномалій у студентському контингенті, як і значних відрахувань студентів з університету, хоча молодь, можливо, виїжджає. При цьому, за словами посадовця, частина тих, хто виїхав, повертається. А ще влітку освітній омбудсмен Надія Лещик заявила: молодь у віці 17 років виїжджає з України: не тільки хлопці, але й дівчата.

"Продаж" Києво-Могилянки

На початку року президент Київської школи економіки Тимофій Милованов запропонував продати Києво-Могилянську академію Київській школі економіки. Оцінив її у 10 – 50 мільйонів доларів. Чимало українців назвали ідею "чорним піаром". У МОН заявили, що, зважаючи на історичну цінність, а також те, що НУ "Києво-Могилянська академія" є одним із провідних закладів вищої освіти, Міністерство освіти і науки України не розглядає можливості приватизації цього державного університету. І загалом законодавство України не передбачає такої можливості.

Мовна ситуація у школі

У закладах освіти Києва зафіксували значне зниження використання української мови. Ситуація щодо дотримання мовного закону там загрозлива, заявили у Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови. Так, майже чверть (24%) вчителів спілкуються під час уроків російською, ще 40% – під час перерв. Щодо учнів – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%). Тільки 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською мовою.

Скасування медалей за держкошт

В Україні скасували нагородження за державні кошти випускників 11 класів золотими та срібними медалями за особливі досягнення у навчанні. Тепер використовують запис "з відзнакою". Раніше Освітній комітет Ради рекомендував це скасування задля заощадження бюджетних коштів. Українці натомість висловили різні думки щодо цього. Одні вважали, що медалі є моральною компенсацією за досягнення на олімпіадах та конкурсах, інші – що такі відзнаки учням не потрібні, адже головне – знання. Однак школам не заборонили нагороджувати найкращих випускників медалями власним коштом.