/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fa055f3d8b3cb837c189efc6a15ffa5bd.jpg)
Пам’яті громадського активіста й воїна Тараса Целюха
14 грудня 2025 року від отриманих на фронті поранень помервоїн Збройних сил України, учасник Революції гідності та АТО, ультрас футбольного клубу «Карпати» Тарас Целюх.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3cce19d7652f37b0f54c56de9bca7848.jpg)
«Тарас був активним учасником громадського життя, засновником ветеранської донорської ініціативи «Твоя кров рятує», дуже світлою і щирою людиною. Футбольний клуб «Карпати» висловлює співчуття рідним та близьким Тараса. Вічна пам’ять», – відреагували в клубі на трагіічну звістку.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd79ae46d2a555cb6e5a1e46ef176cccd.jpg)
Тарас брав участь у Революції гідності, а потім – у бойових діях у зоні АТО, зокрема у складі підрозділу «Азов». Із початком повномасштабного вторгнення знову долучився до захисту України.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ffe9961f2c3b7ee39e6b4d45c159ca572.jpg)
«Коли почалася повномасштабна війна – знову пішов захищати Україну. Без вагань, без сумнівів. Таким він був завжди – людиною дії», - написав друг, бойовий медик і співзасновник проєкту «Твоя кров рятує» Василь Галамай.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fb4a4fa4f8ff2fa1ef8a1977c33fa4689.jpg)
Каже, саме Тарас був ідейним натхненником створення ветеранської донорської ініціативи «Твоя кров рятує».
«Завдяки його ентузіазму та наполегливості ми допомогли врятували багато життів. Він не просто говорив про допомогу – він її організовував», - наголосив Василь.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc040353e13de9d287e256c6c2334ae77.jpg)
За його словами, Тарас був потужним громадським діячем, успішним підприємцем, людиною, яка жила повним життям. Бігав напівмарафони і мріяв пробігти Бостонський марафон. Читав неймовірно багато книг, колекціонував монети та купюри. Вів здоровий спосіб життя і надихав інших робити те саме.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fa4220afb5abd706f78e8589c32a3e55e.jpg)
Разом із Тарасом та ще одним побратимом вони заснували лохинову плантацію. У них були великі плани на її розширення, на багато спільних справ. «Тепер ці плани доведеться втілювати без нього – але ми їх втілимо, обіцяю», - присягнувся Василь.
«Тарас був не просто другом – він був тією людиною, на яку завжди можна покластися. Надійний партнер, вірний товариш, справжній патріот. Вічний фанат ФК «Карпати». Людина, якій не було байдуже», – написав друг.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3928af2e4a5a31dfe6559ec88f5c59c3.jpg)
Усі справи Тараса обіцяють продовжити його друзі.
«Тарасе, брате, ми продовжимо всі наші справи. Плантацію розширимо. «Твоя кров рятує» продовжить рятувати життя. І ми здобудемо ту Україну, про яку ми з тобою мріяли», - зазначив Михайло Зазуляк.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3eccc7c4dae19d38f56d47bcec994acb.jpg)
Він каже, Тарас був чудовим прикладом людини, яка не чекала дива, а творила його своїми руками. З першого дня на Майдані, з самого початку в АТО, з першого дня - на захисті країни у Великій війні.
«Боровся за свої ідеали на фронті і відстоював їх у мирному житті, маючи завжди максимально активну і практичну життєву позицію», - зазначив Михайло.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3af656192cab28032204884c97ee0779.jpg)
«"Колобок" був не просто класним товаришем - він був максимально надійним партнером у всіх справах, якими займався. Успішний молодий підприємець, мій багаторічний партнер у благодійних проєктах і бізнесі, ідейний фінансовий консультант брокера (…) , а ще - вірний фанат FC Karpaty Lviv. Завдяки моєму другу й виникла ветеранська донорська ініціатива "Твоя Кров Рятує", з якою ми врятували тисячі життів!», - написав Михайло.
Пам'ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Тарас Целюх

