Волинські археологи досліджують знайдений у Володимирі «Скарб купця»

Волинські археологи досліджують знайдений у 2025 році у Володимирі так званий "Скарб купця", який містить, зокрема, безпрецедентну колекцію давньоруських скляних браслетів - 573 цілі прикраси та значну кількість фрагментів.

Про це повідомив у Фейсбуці керівник Волинської археологічної експедиції ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Віктор Баюк, передає Укрінформ.

">

За словами Баюка, скарб було знайдено під час масштабних археологічних досліджень, проведених у 2025 році в історичному урочищі "Апостольщина" в межах території Окольного міста княжого Володимира на Волині.

">

"Окрім великого різноманіття археологічних знахідок, у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) було виявлено непересічний скарб. "Скарб купця" включає 573 цілі давньоруські скляні браслети, масивний хрест-енколпіон (облачення священника високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола, щитковийо срібний перстень, бронзовий кистень, пломби із солярним знаком у колі "дорогочинського типу" та ряд інших речей та їх фрагментів", - йдеться у повідомленні.

">

">

Археолог наголосив, що знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира включає 573 цілі браслети, розділені на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметру (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні серії із однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5.

">

При цьому йдеться лише про виявлені цілими браслети. Реконструкція великої кількості знайдених тут же фрагментів має ще значно доповнити колекцію.

">

"Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни. Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства - княжий Володимир наприкінці зими 1241 року. Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: "І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа"", - зазначив науковець.

">

Він підкреслив, що результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий численний комплекс браслетів, що хоч ці жіночі прикраси й були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, однак у цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше дослідники можуть проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.

">

Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції, як і всі попередні знахідки із княжої столиці. Цілком імовірне також подальше експонування у музейних закладах національного рівня, зауважив Баюк.

">

Дослідницькі роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних територій проводились Волинською археологічною експедицією ДП "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"" Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" та ВГО "Спілка археологів України" на замовлення ТОВ "Володимир Сіті".

Як повідомляв Укрінформ, цінні знахідки, пов'язані з періодами скіфів та сарматів, а також з іншими історичними періодами, вдалося виявити цього року науковцям історично-культурного заповідника "Більськ" на Полтавщині.

Фото: Віктор Баюк, Facebook