ЄС готується посилити боротьбу з провокаціями російського тіньового флоту

Фінляндія та Естонія ведуть розслідування через пошкодження підводного кабелю у Фінській затоці, внаслідок чого були помічені перебої у роботі зв’язку між Гельсінкі та Таллінном. У Фінляндії затримали корабель, який підозрюють в обриві телекомунікаційного кабелю. Він прямував із Санкт-Петербурга до Ізраїлю. Детальніше про провокації Росії у Балтійському морі — у матеріалі FREEДОМ.

ЄС зміцнюватиме захист своєї інфраструктури в Балтійському морі та посилюватиме заходи щодо протидії тіньовому флоту Росії, написала глава європейської дипломатії Кая Каллас у соцмережі Х. Вона нагадала, що країна-агресор використовує кораблі під прапорами третіх країн для провокацій на території Євросоюзу та в нейтральних водах.

“Від початку війни Росії проти України в Балтійському морі спостерігається чітка тенденція до порушення нормального функціонування. Критично важлива інфраструктура Європи, як і раніше, наражається на високий ризик саботажу… ЄС продовжуватиме зміцнювати свою критично важливу інфраструктуру, зокрема шляхом інвестування в нові кабелі, посилення спостереження та забезпечення великих ремонтних потужностей”, — зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Одна з європейських телекомунікаційних компаній 31 грудня повідомила про пошкодження кабелів зв’язку між Естонією та Фінляндією у Балтійському морі. Фінська влада заарештувала вантажне судно Fitburg, яке прямувало із Санкт-Петербурга до Ізраїлю. За інформацією Національного бюро розслідувань, членів екіпажу допитали, триває розслідування ролі судна в інциденті. Аналітики вважають, що реагувати на цю провокацію потрібно на рівні НАТО.

“Балтійське море після вступу Швеції та Фінляндії — це внутрішнє море НАТО, де можна встановлювати свої правила і порядки. І тут, мені здається, для НАТО необхідно підходити по-новому, фактично, можливо, вмикати четверту статтю, фактично передвоєнний стан на Балтійському морі. Бо хоч би що там було, пошкодження комунікацій можна сприймати як підготовку до бойових дій”, — висловив думку виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

Раніше, 18 грудня, кілька російських прикордонників на судні на повітряній подушці перетнули лінію контролю між РФ та Естонією в районі річки Нарва і пробули на території Естонії близько 20 хвилин. Тоді міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна заявив, що Таллінн займатиметься зміцненням безпеки в Північно-Балтійському регіоні. З 1 січня Естонія стала головою “Нордично-балтійської вісімки”, куди, крім неї, входять Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія та Ісландія. Об’єднання прагнутиме підняти міжнародну значущість регіону у світі, повідомив Цахкна.

“Співпраця між країнами Північної Європи та Балтії посилює нашу спільну безпеку, економічну міць і політичний вплив. Наша мета — бути лідерами як у підтримці України, так і в зміцненні трансатлантичних зв’язків”, — зазначив він.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України звернули увагу, що провокації у Балтії мають системний характер, Росія готується до нападу на країни регіону. За словами комісара ЄС з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, це може статися протягом двох-чотирьох років. У Литві ухвалили нову стратегію безпеки, Росія там позначена як екзистенційна загроза.

“Стратегія робить акцент на збройній обороні, зміцненні національної стійкості, а також наголошує на важливості стримування з боку союзників, зокрема присутності американських військ у регіоні… Стратегія чітко визначає військову присутність США як фундаментальний наріжний камінь безпеки Литви, навіть попри те, що Вашингтон закликав Європу взяти на себе більшу відповідальність за свою власну оборону, вказавши на наміри скоротити свою військову присутність на континенті”, — йдеться у публікації LRT.

У Балтії розташований американський військовий батальйон, який налічує півтори тисячі солдатів. Водночас до 2027 року Німеччина планує привести у повну бойову готовність стаціонарну військову базу у Литві чисельністю 5 тис. військовослужбовців. Крім того, 31 грудня Вільнюс підписав контракт зі Стокгольмом на закупівлю ракетних систем Bolide на суму 320 млн євро.