"Із прежди віка" – не найстаріша колядка: руйнуємо міф з тіктоку, який миттю завірусився

24 Канал з посиланням на його відео з тіктоку звертає увагу на поширений міф про "найстарішу" колядку. У цьому матеріалі пояснюємо, чому "Із прежди віка" не є найдавнішою різдвяною піснею, як зміст колядок відображає етапи розвитку людських потреб – від аграрного виживання до філософських уявлень про творення світу – і чому саме за цією логікою формувався український колядковий канон.

Чому найдавніші колядки – не про створення світу

У ролику Гордій Старух у форматі короткого пояснення розповідає, які українські колядки вважають найдавнішими та чому поняття "давності" тут не пов’язане з роком запису або першою публікацією. Він згадав добре відомі різдвяні пісні та пояснив, що всі вони належать до різних етапів розвитку колядкової традиції.

Найновіший пласт – це сучасні авторські різдвяні пісні кінця ХХ – початку ХХІ століття, створені вже поза обрядовим контекстом: "Зірка яскрава в небі тривожному", "Забери мене до себе на Різдво", "Україна колядує". Вони мають конкретних авторів, сучасну мову й існують як естрадні композиції, а не як народні колядки.

Наступний етап – ХХ століття, яке дало тексти, що часто помилково вважають давніми: "Народився Бог на санях" є авторським віршем Богдана-Ігоря Антонича, написаним у міжвоєнний період і лише згодом покладеним на музику та включеним у різдвяний репертуар.

Колядки, які нині сприймаються як "класичні", здебільшого сформувалися у ХІХ столітті в процесі запису й літературного впорядкування фольклору – зокрема "Бог ся рождає" та "Нова радість стала", що мають чіткий християнський сюжет і закріпилися через друковані збірники.

Найдавніший шар становлять духовні колядки XVIII століття і раніше, пов’язані з церковною традицією та бароковою поетикою; до нього належить "Во Вифлеємі нині новина", текст якої зберігає архаїчну лексику й структуру ранніх різдвяних духовних пісень.

Автор пропонує дивитися на колядки через умовну піраміду потреб людини: від базового виживання до осмислення світу. Саме ця ідея й викликала активне обговорення в коментарях, адже руйнує популярний міф про те, що найдавніші колядки – це тексти про створення світу.

Найдавніші колядки України або як формувався зимовий пісенний цикл: дивіться відео

Аграрні колядки: з чого все починалося

Як пише Encyclopedia of Ukraine, найперший і найдавніший пласт колядок – аграрний. У таких піснях бажали доброго врожаю, повних комор, багатих нив і достатку в господарстві. Для давньої людини це було питанням виживання: якщо не буде зерна й хліба, не буде життя.

Саме ці колядки з побажаннями врожаю вважають найдавнішими за змістом, адже вони відображають базову потребу людини – мати що їсти та як пережити зиму. Філософських мотивів у них майже немає, натомість багато конкретики: земля, худоба, поле, господар.

Колядки про молодь і родину

Коли базові потреби були задоволені, у колядковій традиції з’являється наступний щабель – пісні про неодружену молодь. У таких колядках бажали знайти пару, створити сім’ю, продовжити рід. Це логічний етап: після їжі та безпеки людина прагне близькості, любові й соціальної стабільності.

Саме до цього рівня належать багато популярних різдвяних пісень, які виконують і сьогодні. Вони менш утилітарні, ніж аграрні, але ще не торкаються складних космогонічних тем.

Чому "Із прежди віка" не найдавніша колядка?

Лише на третьому, найвищому рівні з’являються колядки про Бога, створення світу, космічний порядок і сенс буття, як зазначає видання "Експрес". До цього пласту належить і "Ой як же було ізпрежди віка". Такі тексти могли виникнути лише тоді, коли людина вже була забезпечена всім необхідним для життя й могла дозволити собі абстрактне мислення.

Саме тому, попри свою архаїчність, "Із прежди віка" не є найдавнішою колядкою – вона радше вершина світоглядного розвитку традиції, а не її початок.

Як підтримують традиції сьогодні?

Як ми писали раніше, українські колядки й досі залишаються частиною сучасної культури. Так, у великих містах України на Різдво відбулася Хода Звіздарів. У 2025 році вона пройшла одразу в трьох містах – Львові, Києві та Одесі, об’єднавши тисячі учасників навколо різдвяних традицій.

• У Львові 28 грудня хода відбулася в межах фестивалю "Спалах різдвяної звізди" та зібрала понад дві тисячі людей, які пройшли з різдвяними зірками від Домініканського собору через центр міста до головної ялинки.

• У Києві 25 грудня різдвяна хода стартувала на Михайлівській площі: кияни несли сотні зірок, співали колядки та щедрівки, а частину з них присвятили пам’яті загиблих захисників України; після ходи учасники колядували також у метро.

• В Одесі 25 грудня святкова хода пройшла центральними вулицями міста – від Одеського оперного театру, з участю аматорських вертепів і хорових колективів, які виконували колядки просто неба. Події відбувалися у публічному міському просторі та стали частиною загальноміського різдвяного святкування.