Амбітний експеримент, який не став серійним: чому Росія побудувала лише один Су‑47 "Беркут"

Головною особливістю Су-47 були крила зі зворотною стрілоподібністю – вони нахилені вперед, а не назад, як у більшості літаків, передає 24 Канал із посиланням на 19FortyFive.

Чому Су-47 "Беркут" так і пустили у серійне виробництво?

Теоретично така конструкція давала суттєві переваги:

• дуже високу маневровість на дозвукових швидкостях;
• кращу керованість на малих швидкостях;
• коротший зліт і посадку, що було важливо для авіаносців. Саме тому проєкт спочатку цікавив Військово-морський флот СРСР, який розглядав Су-47 як можливий палубний винищувач.

Ще однією важливою рисою був внутрішній відсік для озброєння, що зменшувало опір повітря та частково відповідало концепції стелс. Через це деякі експерти вважали Су-47 кроком у бік малопомітних винищувачів.

Перший політ Су-47 здійснив 25 вересня 1997 року. Літак міг літати лише завдяки комп'ютерній системі керування (fly-by-wire). Головна ж біда – самі крила: під час різких маневрів вони сильно скручувалися, швидко зношувалися і могли зруйнуватися. Технології та матеріали того часу не дозволяли повністю розв'язати цю проблему.

Зверніть увагу! Слід зауважити, що американці раніше провели схожий експеримент. Літак Grumman X-29, створений за участі NASA та DARPA, вперше полетів 14 грудня 1984 року. X-29 також мав крила зі зворотною стрілоподібністю і був настільки нестабільним, що DARPA назвала його "найбільш аеродинамічно нестабільним літаком в історії".

На долю Су-47 вплинули одразу кілька факторів:

• розпад СРСР у 1991 році – фінансування оборонних програм різко скоротилося. Дорогі експериментальні проєкти втратили підтримку.
• зміна військових пріоритетів – після холодної війни акцент змістився з надманевровості на малопомітність і універсальність.
• надто високі ризики – Су-47 був технологічно складним і дорогим, без гарантії серійного успіху. У підсумку росіяни побудували лише один літний прототип, який використовували як технологічний демонстратор, а не бойовий літак.

Хоча Су-47 не пішов у серійне виробництво, він виконав важливу роль: на ньому відпрацьовували композитні матеріали; тестували нові алгоритми fly-by-wire, досліджували внутрішні відсіки озброєння. Ці напрацювання пізніше використали під час створення Су-57, який почали розробляти наприкінці 1990-х років.

Останні новини про нову зброю

• Турецька компанія Baykar розробила дрони-винищувачі Kizilelma, які можуть виконувати функції ППО і мають український двигун. Ці БпЛА перевели на серійне виробництво, є ймовірність, що вони можуть бути випробувані в Україні в реальних бойових умовах.
• Український протидроновий "капюшон" для танків скопіювали в Сирії, де адаптували його для танків Т-72М1. Українська розробка вважається ефективною, легкою в експлуатації, і її вже визнавали в Китаї та Росії.
• Російська армія почала використовувати маскувальні сітки, які імітують будівельне сміття, що робить їх важко помітними з безпілотників.