Становлення Ліама Росеньйора: "У ньому було світло. Він був іншим"

Жовтень 2022 року, готель Mercure на околиці Шеффілда. Галл Сіті терміново шукає нового головного тренера — команді потрібен лідер, який поведе її крізь боротьбу за виживання в Чемпіоншипі. Пошук заміни Шоти Арвеладзе виходить на фінішну пряму.

Серед кандидатів фігурують Роб Едвардс та кілька фахівців із-за кордону, але справжню зацікавленість керівництва викликає Ліам Росеньйор — молодий тренер без гучного імені та серйозного послужного списку.

До рекрутингового відділу Галла надходить 60-сторінковий документ: розкадровані відео, стоп-кадри, детальні примітки. У ньому Росеньйор буквально під мікроскопом розбирає проблеми команди й пропонує тактичні рішення з майже хірургічною точністю. Футбольна філософія — без прикрас, відверто і по суті.

Після кількох телефонних розмов настає зустріч у Південному Йоркширі. Двадцятихвилинна презентація в PowerPoint — і керівники Галл Сіті одностайно погоджуються: Росеньйор має отримати свій перший повноцінний тренерський контракт.

"Я завжди питав гравців і тренерів, де вони бачать себе за п’ять років, — згадує Тан Кеслер, тодішній віцепрезидент Галла, а нині генеральний директор польської Погоні зі Щецина. — Ліам відповів просто: він хоче очолювати клуб, який грає в Лізі чемпіонів. І не просто в Прем’єр-лізі — саме в Лізі чемпіонів".

Як виявилося, на реалізацію цієї мрії Росеньйору знадобилося менше чотирьох років. У 41 він залишає Страсбур, щоб заповнити порожнечу, що виникла після відходу Енцо Марески, про який офіційно оголосили у перший день нового року. Працюючи над цим профілем, The Athletic спілкувався з людьми, які знають Росеньйора або працювали з ним. Усі вони попросили зберегти анонімність — задля професійних стосунків. Уся подальша інформація, якщо не зазначено інакше, базується саме на цих розмовах.

Перед Росеньйором стоїть завдання оживити сезон Челсі в надзвичайно складний стартовий місяць: попереду півфінал Кубка ліги проти Арсеналу, а також лондонські дербі з Брентфордом, Крістал Пелес і Вест Гемом. Для тренера з таким невеликим досвідом це виклик колосального масштабу. Сумнівів довкола буде чимало — але не в самого Росеньйора.

"Ліам чекав на цей момент, — додає Кеслер. — Він готувався до нього роками. Коли ми підписали його, в ньому було світло. Він був іншим".

Шлях, який привів Росеньйора до Челсі, виявився напрочуд коротким. Він почався з тимчасового призначення головним тренером Дербі Каунті в Лізі 1 у 2022 році, продовжився роботою в Галл Сіті та Страсбурі — але для тих, хто знав його близько, прагнення до тренерської професії ніколи не було сюрпризом.

Його батько Лерой згадує: Ліам мріяв стати тренером ще до того, як серйозно задумався про кар’єру гравця. У дев’ять років він читав FA Coaching Book of Soccer Tactics and Skills — про це Росеньйор писав у The Coaches’ Voice — а вже в одинадцять очолив футбольну команду своєї школи в Бристолі.

Його ігрова кар’єра як захисника тривала 16 років і привела до Прем’єр-ліги, але ще задовго до її завершення Росеньйор почав робити перші кроки в тренерстві. Коли у 2014 році він грав у фіналі Кубка Англії за Галл, де команда поступилася Арсеналу в додатковий час, він уже поступово занурювався в іншу роль.

Ближче до 30 років Росеньйор сам запропонував допомогу академії Галл Сіті: відвідував матчі команди U21, спостерігав за грою з лави запасних і навіть брав активну участь у розмовах у роздягальні. Паралельно він здобував перші тренерські ліцензії через Федерацію футболу Північної Ірландії — разом із партнером по команді Томом Гаддлстоуном. Найвищий рівень — Pro Licence — Росеньйор отримав у 32 роки, вже дограючи свою кар’єру в Брайтоні.

"Ліам завжди був тим, хто читав книжки Пепа Гвардіоли чи Жозе Моурінью — взагалі все, що міг знайти про тренерство", — згадує Кертіс Девіс, який грав разом із Росеньйором у Галлі, а згодом працював під його керівництвом у Дербі.

"Я б не назвав його нав’язливим у своїх думках — він ніколи не ставав перед тренером і не вказував, що робити. Але в розмовах постійно з’являлися фрази: “а що, як спробувати так?” або “можливо, інакше?”. Він завжди думав про гру".

Мало що змінилося й тепер. Протягом 18 місяців роботи в Страсбурі Росеньйор жив менш ніж за кілометр від Стад де ла Мено та клубної тренувальної бази, ділячи будинок зі своїм асистентом Каліфою Сіссе.

Джастін Вокер і Бен Ворнер — двоє найближчих соратників Росеньйора з часів його роботи в тренерському штабі Дербі — оселилися по сусідству. Ця четвірка вечорами збиралася разом, розбираючи майбутні тренування та вивчаючи суперників. В Ельзасі Росеньйор пішов ва-банк: на час роботи він залишив родину в Дербіширі.

Тренерство, як сам Росеньйор любить повторювати, було його покликанням задовго до перших призначень. Після завершення кар’єри у 2018 році він ненадовго спробував себе в ролі експерта на Sky Sports, паралельно працюючи з молодіжними командами Брайтона. Саме цей телевізійний досвід, несподівано для нього самого, став відправною точкою на шляху до Челсі.

Тодішній власник Дербі Мел Морріс оцінив футбольні розбори Росеньйора в ефірі й улітку 2019 року запросив його до тренерського штабу Філіпа Коку. Для нідерландця цей період завершився невдало — фінансові проблеми клубу далися взнаки, — зате Росеньйор залишився й згодом став асистентом Вейна Руні, який очолив команду в ролі граючого тренера в Чемпіоншипі.

"Ліам — один із найсильніших тренерів, із ким мені доводилося працювати", — сказав Руні цього тижня у своєму подкасті The Wayne Rooney Show на BBC. — "Його тренерські здібності були неймовірними".

"За Коку він виконував різні дрібні завдання, але фактично там була нідерландська група й він сам, — пригадує Кертіс Девіс. — Пам’ятаю матч, у якому ми програвали: Коку покликав штаб на коротку нараду, почав говорити нідерландською, і по обличчю Ліама було видно, що він не дуже розуміє сенс цього.

Це добре ілюструвало його тодішню роль. Йому було непросто, він відчував роздратування, але після відходу Коку перед ним з’явився шанс. Уже наступного сезону, коли з нас зняли очки, всі побачили, наскільки він сильний тренер. Ми будували команду й ідентичність, і Ліам повністю взяв цей процес на себе. Ми грали у фантастичний футбол. Він був педантичним до дрібниць — суцільні деталі. Я впевнений, що Ліам і Вейн працювали дуже тісно, але реалізація цих ідей на 90 відсотків була справою Ліама".

У сезоні-2021/22 Дербі під керівництвом Руні та Росеньйора набрав 55 очок у Чемпіоншипі, однак через порушення фінансових правил Англійської футбольної ліги команду оштрафували зняттям 21 очка. Це автоматично прирекло клуб на виліт до Ліги 1. Саме в третьому дивізіоні Росеньйор отримав можливість короткостроково очолити Дербі після відходу Руні.

"Ліаму довелося практично з нуля збирати команду, здатну конкурувати в Лізі 1, і він несправедливо не отримав цю роботу на постійній основі", — вважає Кертіс Девіс. — "Переговори тривали, але в полі зору керівництва був Пол Ворн. Через його досвід у цій лізі рішення ухвалили швидко. Але Ліам, з огляду на всю виконану роботу, заслуговував на шанс вести клуб далі".

Утім, зачинені двері для Росеньйора невдовзі обернулися знайомими — і відчиненими. Після п’яти років у статусі гравця Галл Сіті, клубу, за який палко вболівала його бабуся, він повернувся сюди вже як головний тренер восени 2022 року.

Перший сезон швидко зняв будь-які побоювання щодо вильоту — команда фінішувала 15-ю. Другий же завершився сьомим місцем, що стало найкращим результатом Галла з часів пониження з Прем’єр-ліги у сезоні-2016/17. Упродовж усього періоду Росеньйор залишався максимально залученим до процесу, сам проводив більшість тренувань. Він свідомо працював із невеликою обоймою гравців, віддаючи перевагу індивідуальній роботі.

"Деякі тренери мають блискучі ідеї та тактичні напрацювання, але не завжди здатні донести їх до гравців, — пояснює Тан Кеслер. — Одна з головних сильних сторін Ліама — вміння спрощувати складні речі так, щоб футболісти могли реалізувати їх на найвищому рівні.

Він і його штаб багато уваги приділяли індивідуальному прогресу, але водночас Ліам дуже орієнтований на результат. Він не витрачає години на наради — усе коротко й зрозуміло. А потім команда повертається на поле, де створюються ситуації, у яких гравці можуть проявити свій талант.

Це додає впевненості, і з часом футболісти самі починають вимагати від нього більшого. Для молодих гравців він — шанс. Він не просто конструктивно критикує, а ставить тебе в умови, де ти можеш виконати його вимоги власним, творчим способом. Він не каже, як саме це зробити — він прокладає доріжку, по якій ти сам можеш набрати швидкість".

Один із нинішніх атакувальних гравців Челсі може це підтвердити. Ліам Делап, який раніше працював із Джастіном Вокером в академії Дербі, улітку 2023 року приєднався до Галла на правах оренди з Манчестер Сіті. Він забив вісім м’ячів у 31 матчі Чемпіоншипу, фактично перезапустивши кар’єру, що не змогла розкритися під час оренд у Сток Сіті та Престон Норт Енд. Уже за рік Іпсвіч Таун настільки вразився його прогресом у Галлі, що виклав за нападника 20 мільйонів фунтів.

"Ліам Делап — дуже показовий приклад, — говорить Тан Кеслер. — Він прийшов до нас із повністю підірваною впевненістю. Сумнівався у власних силах, хоча ми чудово розуміли, що в нього є клас. Ліам і його штаб багато працювали з ним індивідуально, розбирали моменти на зустрічах, пояснювали, навчали. Ліам — сильний педагог і дуже терплячий".

В оцінках Росеньйора постійно повторюється одна й та сама тема — його робота з молодими гравцями. Окрім Делапа, після повноцінного сезону під його керівництвом підвищення до Прем’єр-ліги отримали Джейден Філоджин, який повернувся до Астон Вілли, та Джейкоб Грівз, що перейшов до Іпсвіч Таун. Фабіо Карвалью після оренди в Галлі повернувся до Ліверпуля, а згодом перебрався до Брентфорда за 27,5 мільйонів фунтів.

Популярність Росеньйора серед молоді була очевидною — і її помітили навіть власники Страсбура з групи BlueCo.

"Він відкритий у спілкуванні й просто хороша людина, — зазначає Кертіс Девіс. — Це важливо, бо часи, коли ми з Ліамом лише починали як гравці, і нинішні — абсолютно різні.

Сьогодні з молодими футболістами потрібно говорити на одному рівні: обговорювати гру, тактику, відеофрагменти. Це його стихія. У ньому все ще є та сама внутрішня “ракета”, але коли він вмикає десятий режим гучності, це сприймається правильно. Ти розумієш: зараз він серйозний. Це дуже вдалий баланс".

Втім, Росеньйор проявив себе не лише як тренер-розвивач талантів. У його арсеналі є й інші управлінські якості: дипломатія — коли він опинився між клубом і фанатами, які протестували проти участі Страсбура в мультиклубній моделі власності, а також послідовна позиція в боротьбі з расизмом.

Після того як у квітні 2024 року Росеньйора номінували на звання тренера року в Чемпіоншипі, він зазнав хвилі огидних образ у мережі. "Коли люди пишуть, що це “жест для галочки”, або дозволяють собі расистські образи на кшталт “мавпа”, я зобов’язаний сказати про це публічно, — заявив Росеньйор в ефірі BBC Radio Humberside. — Особисто мені байдуже, але боляче, коли ці речі приносять мені діти".

У наступному матчі Чемпіоншипу, виїзній перемозі над Кардіфф Сіті, Росеньйор підняв банер із написом "Say no to racism".

Свій дебютний матч на чолі Челсі Росеньйор проведе сьогодні — у третьому раунді Кубка Англії проти Чарльтона. Це буде його перша гра в англійському футболі з травня 2024 року, коли він востаннє керував Галл Сіті і зазнав поразки 0:1 від Плімут Аргайл у заключному турі Чемпіоншипу. Та невдача перекреслила надії на потрапляння до топ-6 і плейоф, а власник клубу Аджун Іличали ухвалив жорстке рішення звільнити головного тренера, заявивши, що їхні бачення розвитку команди не збігаються.

Попри це, Росеньйор без роботи не залишився б. Перед стартом сезону-2024/25 до нього виявляли інтерес одразу кілька клубів. Велися перемовини з власником Сандерленда Кирилом Луї-Дрейфусом, але Росеньйор сам вийшов із процесу. Був варіант і з Бернлі, однак там зрештою зробили ставку на Скотта Паркера.

У підсумку він прийняв пропозицію від людей, яких добре знав і яким довіряв.

Один із співспортивних директорів Челсі Лоренс Стюарт у 2010 році працював у Галл Сіті керівником аналітичного відділу — саме тоді, коли Росеньйор приєднався до клубу як гравець. Стюарт обіймав цю посаду до переходу в Манчестер Сіті чотири роки потому, і впродовж усього цього часу вони залишалися близькими, годинами просиджуючи в аналітичній кімнаті на тренувальній базі Галла.

Інший спортивний директор Челсі, Пол Вінстенлі, також добре знав Росеньйора ще з його перших тренерських кроків — тоді він очолював скаутський відділ Брайтона. Разом із ним за роботою Ліама спостерігав і Сем Джуелл, нинішній директор Челсі з глобального рекрутингу. У Страсбурі, який належить власникам Челсі з групи BlueCo, Росеньйора сприймали як ідеальну кандидатуру — тренера, здатного розвивати наймолодший склад серед усіх клубів п’яти провідних європейських ліг.

І цей вибір себе виправдав. Хоча дві поразки наприкінці сезону коштували Страсбуру місця в Лізі чемпіонів, путівка до Ліги конференцій стала гідною винагородою за кампанію, в якій команда обіграла ПСЖ удома з рахунком 2:1 та зіграла 1:1 на виїзді з Марселем.

"У його роботі завжди була присутня педантичність — і в підготовці, і в тому, як він хотів, щоб команда грала, — розповідає Лі Дарнбро, колишній керівник селекційного відділу Галла. — Він будував атаки поетапно, а не прагнув одразу доставляти м’яч уперед. Росеньйор наполягав на виході з оборони через короткий пас, свідомо виманюючи суперника на свою половину поля".

І ще одна важлива риса — тактична гнучкість.

"Пам’ятаю виїзний матч проти Сандерленда, коли в нас не було жодного здорового центрфорварда, — додає Лі Дарнбро. — Ліам випустив двох “десяток” і двох вінгерів, але при цьому крайні гравці фактично діяли як нападники, широко розтягуючи оборону. Матч завершився 4:4. Він знайшов рішення всередині наявного складу — і це створило супернику серйозні проблеми".

Важливою частиною минулорічного успіху Страсбура став і бразильський півзахисник Челсі Андрей Сантос. Виступаючи на пресконференції в листопаді, він дав Росеньйору надзвичайно високу оцінку. "Він неймовірний, — цитувала слова Сантоса BBC. — Я дуже сильно додав під його керівництвом. У нас ідеальні стосунки".

Захисник Мамаду Сарр та нападник Еммануель Емега після 18 місяців роботи з Росеньйором у Страсбурі також мають поповнити склад Челсі наступного сезону — і зв’язок між двома клубами, хай і не без дискомфорту для частини футбольної спільноти, стає дедалі очевиднішим.

"Йому потрібна підтримка і правильне середовище, щоб вибудувати стосунки з гравцями, але коли ці стосунки сформовані — вони дуже міцні, — пояснює Тан Кеслер. — У ситуації з Челсі поруч є Пол, є Лоренс — люди, які його добре знають і вже працювали з ним. У нього буде цілий механізм підтримки, а це значно підвищує шанси на успіх».

Втім, брак досвіду Росеньйора неминуче додає ризиків. Рівень уваги, з яким він стикався в Дербі, Галлі чи Страсбурі, в Челсі зросте в рази — так само, як і очікування після періоду Енцо Марески, що приніс клубу титули на Клубному чемпіонаті світу та в Лізі конференцій минулого сезону.

Росеньйор досі не вигравав великих трофеїв ані як гравець, ані як тренер, але своїх амбіцій він ніколи не приховував. В інтерв’ю The Athletic минулого сезону він прямо заявив, що прагне очолити збірну Англії. "Чим довше я працюю тренером, тим більше вірю, що зможу до цього дійти".

І ось він уже на найвищому рівні. Головний тренер Челсі.

"Це фантастичний шанс, від якого було б нерозумно відмовлятися, — підсумовує Кертіс Девіс, який грав у першому матчі Росеньйора на тренерській лаві три з половиною роки тому. — Він ішов до цього з тридцяти років і, я впевнений, викладеться на максимум. Челсі сьогодні запрошує тренерів із чітким стилем і фокусом на розвиток молоді — і я повністю вірю, що Ліам здатен це реалізувати".

The Athletic