"Мені подзвонили з СБУ": історія жінки, що вже 3 роки бореться за полоненого чоловіка

Чоловік Тетяни Майструк, Володимир, зник безвісти у березні 2023 року під Бахмутом. Але щось у цій звістці не давало їй спокою – жінка вірила, що її чоловік може бути живий. Тетяна з головою поринула в громадську діяльність, допомагала іншим людям, чиї близькі зникли безвісти. Так, на одній з акцій вона дізналася, що її чоловік, імовірно, в полоні, хоча в жодних списках його не було.

З того часу Тетяна почала боротьбу за повернення чоловіка додому, що триває і досі. Тетяна розповіла свою історію у рамках подкасту "Воїн волі" спеціально для 24 Каналу. Також жінка поділилася практичними порадами, що робити, якщо близька людина зникла безвісти, та що точно не треба робити.

Шлях Тетяни, яка 3 роки бореться за повернення чоловіка

У березні 2023 року Тетяні прийшло повідомлення: "Співчуваю, ваш – 200-й". Жінка не пам'ятає, чи кричала, чи плакала – суцільний вакуум, що настав від звістки про загибель чоловіка. Отямилася – вже темно, а вона стоїть на колінах в кімнаті, тоді прийшли перші думки – треба щось робити. Повідомила дітям і так почався їхній шлях родини безвісти зниклого.

Почали з'ясовувати деталі. Був бій, Володимира поранили. Побратим добрався до нього, не зміг намацати пульс, передав по рації. Згодом побратима теж поранили й він загинув. Тож в усіх документах вважали, що Володимир загинув. Утім, тіло так і не повернули. У таких випадках людину вважають безвісти зниклою.

"Він залишився на позиції, медик його не оглядав, тому я не могла допустити, що він загинув. Я почала цю боротьбу за його повернення. Якось не допускала думки, що його вже немає. Не знаю, можливо, це віра, можливо, відчуття", – поділилася Тетяна.

Історія Тетяни та Володимира: дивіться відео

Жінка почала вести активну громадську діяльність. Разом з родинами інших безвісти зниклих зі 120 бригади територіальної оборони вони створили ГО "Берегині незламності", де звідусіль кричали про своїх близьких, щоби про них не забули.

"Я розуміла, що мені треба щось робити. Я не знала, чи забрали його, чи він там лежить, бо це вже окуповані території. Коли уявляла, що він там лежить, мене охоплював жах. Може йому холодно, може його забрати, може його катують? Його ж треба звідти забрати…", – поділилася Тетяна.

Разом з іншими близькими зниклих безвісти Тетяна робила альбоми з фото їхніх рідних, аби показувати звільненим з полону – чи хтось бачив їх там. У 2024 році з полону повернувся хлопець, який стверджував, що бачив Володимира в полоні. Про це Тетяна дізналася на одній з акцій.

До мене підходять і кажуть: "Таню, це твій?" Я дивлюся, а це – мій. І в мене одразу жах, що це щось погане, бо ми так живемо, що ти не розумієш, яке може бути повідомлення. І мені кажуть: "Вітаю, твій в полоні",
– розповіла Тетяна.

Утім, щоби перевести Володимира з категорії зниклих безвісти до категорії військовополонених треба було засвідчити, що його дійсно бачили. На це знадобився час.

"Так склалося, що у березні 2023 року мій чоловік зник, а у березні 2025-го мені зателефонували з СБУ і повідомили, що він перебуває в полоні, бо їм подали свідчення", – сказала Тетяна.

Тетяна на мирній акції / Інстаграм Тетяни Майструк

Що робити, якщо людина зникла безвісти? Важливі поради

Найперше, що треба зробити, якщо близька людина зникла безвісти, – подати заяву в Нацполіцію про розшук особи. Важливо одразу визначити, хто буде потерпілим, адже саме ця людина буде активно залучена в процес. Тож якщо, наприклад, є старенька мама, що має обмеження щодо пересування, варто розглянути іншу кандидатуру на роль потерпілого. Також найближчий родич захисника має здати свою ДНК.

Через 24 години після подання заяви про зникнення треба отримати витяг ЄРДР. Далі – зареєструватися в особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. В особистому кабінеті варто обов'язково надати якомога більше інформації про зниклого безвісти – ріст, захворювання, інші особливі прикмети.

Тетяна радить подавати інформацію всюди – до ООН, комітету Червоного хреста. А також знайти координатора, людину, що буде супроводжувати на шляху оформлення усіх документів, адже перший час важко пов'язати усе, що кажуть зробити.

"Мені здається, що обов'язково хтось має бути поруч з тобою – рідні, друзі. Але важливо бути поруч і не нашкодити. Треба шукати якісь можливості, де тебе можуть підтримати", – поділилася Тетяна.

Що точно не треба робити, якщо людина зникла безвісти?

Тетяна рекомендує не поширювати багато інформації про безвісти зниклого, принаймні перший час. особливо що стосується детальних описів, звання, військової частини та фото у формі. По-перше, були моменти, коли місцеві знаходили поранених захисників, ховали їх і це рятувало їм життя.

Крім того, шахраї в інтернеті можуть використати цю інформацію, щоби маніпулювати родинами зниклих безвісти. Мовляв, вони мають інформацію та за гроші можуть допомогти.

Також захиснику в полоні може нашкодити інформація про звання або військове формування. Наприклад, були випадки, що з полону повертали азовців, коли росіяни не знали про це. Тож варто бути дуже обережним, поширюючи інформацію про зниклого безвісти.

Сьогодні Тетяна і досі вчиться жити без надійного плеча чоловіка. Іноді її накриває хвиля паніки, але упевненість її чоловіка, що в неї все вийде, – допомагає триматися. Жінка часто говорить до нього, іноді навіть сварить, що залишив її, та мріє про час, коли Володимир знову буде вдома. У них ще багато планів, які треба втілити, тож вона чекає на нього.