/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F7d03eb4454f252467b4f01d9fdb69fb3.jpg)
Трамп надто тягне: як США могли б уже зараз допомогти протестам в Ірані
Політолог Олег Лісний в ефірі 24 Каналу сказав, що Трамп надто довго вичікує. Він пояснив, що США вже зараз можуть зробити кроки, які вдарять по впевненості режиму і підсилять хвилю протестів.
Як США могли б підтримати протести в Ірані вже зараз?
Протести в Ірані тривають, але режим намагається втриматися через страх і насильство. На вулицях людей жорстко розганяють, а репресії мають деморалізувати тих, хто готовий виходити знову. У такій ситуації зовнішній сигнал може вплинути на настрої і додати сміливості протестувальникам.
Трамп вичікує дуже довго. Він може зробити кроки, які просто деморалізували б режим і надихнули більше протестувальників,
– зазначив політолог.
Він наголосив, що нині режим діє максимально жорстоко і добре знає, як гасити сплески протестів. Саме тому, на його думку, США мали б перестати бути лише спостерігачем. У Вашингтона є інструменти, які можна застосувати швидко і без довгих підготовок, якщо є політичне рішення.
Падіння режиму в Ірані могло б боляче вдарити по Росії
Для України нинішня верхівка Ірану є ворогом, бо саме з цього напрямку Росія отримує ресурси і технології для ударів, зокрема дрони. Якщо режим ослабне або впаде, Москва втратить важливого партнера, який підживлює її війну. Це створило б додатковий тиск на Кремль у момент, коли він і так виснажений бойовими діями.
Якщо паде і цей режим, це ще один великий удар, оскільки Росія не має сил, щоб підтримати союзників,
– підкреслив Лісний.
Він пояснив, що зараз Росія загрузла у війні проти України і не здатна реально допомагати партнерам. У такій ситуації її підтримка часто зводиться до заяв і гучних слів. На його думку, це стало б показовим сигналом для інших диктаторів, що союз із Москвою не гарантує захисту.
Вашингтон може готуватися до жорсткіших кроків
Іранський протестний рух не виник на порожньому місці і вже не раз показував, що готовий виходити проти режиму. Сплески активності там регулярно намагаються загасити максимально жорстко, але причина невдоволення не зникає. У такій ситуації пауза з боку США може грати на руку владі в Тегерані.
Я дуже сподіваюся, що зараз іде відлік, після якого почнеться тиск по об'єктах, де режим найуразливіший,
– сказав політолог.
Окремо звернули увагу на повідомлення Axios про таємну зустріч спеціального представника Дональда Трампа із сином останнього шаха Ірану Резою Пахлаві. Це може свідчити, що у Вашингтоні тримають контакт із представниками іранської опозиції і прораховують сценарії на випадок загострення. Водночас поки немає публічних рішень про активне втручання США.
Що відомо про протести в Тегерані?
Павло Клімкін написав, що Іран нині слабший і всередині країни, і назовні. Він пов'язав це з невизначеністю щодо спадкоємця аятоли Алі Хаменеї та частковою втратою опори на союзників на кшталт "Хезболли" і хуситів, а також прогнозував посилення тиску через нові санкції США та ЄС.
Дональд Трамп заявив, що не планує стояти осторонь і розглядає жорсткі варіанти реагування на придушення протестів в Ірані. Експерти для 24 Каналу припускали точкові удари або локальні спецоперації, зокрема у взаємодії з Ізраїлем, і висловлювали думку, що Росія навряд чи активно заступатиметься за іранський режим.
У колонці Project Syndicate протестні настрої пов'язали з економічною кризою, падінням ріала та високою продовольчою інфляцією, яку підживлювали багаторічні санкції й бюджетний дефіцит. Автор також припустив, що тригером могла стати реакція на реформи президента Масуда Пезешкіана та конфлікт навколо валютних правил, що могло початися зі страйку на Великому базарі Тегерана й перерости у ширші протести.
