У Витачеві встановлено копію норвезького рунічного каменя: чому це важливо для України

Міністри закордонних справ України та Норвегії, Андрій Сибіга та Еспен Барт Ейде, відкрили у селі Витачів на Київщині копію Альстадського рунічного каменя. Пам'ятка, доставлена з Осло, присвячена вікінгу Торальду, який загинув у цій місцевості (норвезькою – Вітахольмі) ще за часів правління Ярослава Мудрого. Про це повідомляє «Главком» віз посиланням на допис Андрія Сибіги.

Копія Альстадського рунічного каменя у Витачеві

фото: Андій Сибіга/Facebook

«Напис на камені свідчить: «Енглі встановив цей камінь у пам’ять про свого сина Торальда, який загинув у Вітахольмі – між Устахольмом та Гардарі». Це присвята батька своєму синові – вікінгу, який служив і поліг у бою в цій місцевості – сучасний Витачів, або «Вітахольм» норвезькою – ще за часів правління великого князя Ярослава Мудрого тисячу років тому. Цікаво, що в норвезькій делегації була журналістка, чий батько походить з тієї ж місцевості, що й батько загиблого вікінга. Хтозна, можливо, він був її далеким пращуром?», – йдеться у дописі Сибіги.

За словами Сибіги, такі знахідки спростовують псевдоісторичні маніпуляції Кремля, підтверджуючи багатовікову приналежність України до європейського культурного простору.

Сибіга та голова МЗС Норвегії відкрили на березі Дніпра пам’ятку вікінгу, який загинув тут 1000 років тому

фото: Андій Сибіга/Facebook

Ідея проєкту виникла рік тому під час візиту міністрів до місцевої пекарні Vytach Bakery, власники якої розповіли дипломатам легенду про Торальда.

До створення копії залучили провідні норвезькі музеї та Міністерство культури Норвегії. Тепер кожен відвідувач Витачева зможе побачити символ спільної боротьби та пам'яті на високому березі Дніпра.

До слова, росіяни не можуть об'єктивно оцінювати реальність через пропаганду, а також бояться поразки РФ. 71% росіян вважають, що Росія, безумовно, переможе. Про те, що переможе Україна, думає всього 1%, і приблизно 17-20% вважають, що переможців не буде, а конфлікт залишиться в замороженому стані. При цьому наростає втомленість від війни, відчуття її безглуздості. Соціологи фіксують звикання до війни, наростання байдужості, відчуженості, небажання чути неприємні новини.